Ухвала суду № 79588013, 04.02.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

м. Київ

04.02.2019

Справа № 910/1044/19

Суддя господарського суду міста Києва Удалова О.Г., розглянувши матеріали

позовної заяви акціонерного товариства “РВС Банк”

до товариства з обмеженою відповідальністю “Текстиль-Рівне”

про стягнення 904 891,70 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2019 року акціонерне товариство “РВС Банк” (далі – позивач, АТ “РВС Банк) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Текстиль-Рівне” (далі – відповідач, ТОВ “Текстиль-Рівне”) про стягнення 904 891,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач надав відповідачу електронні банківські гарантії на загальну суму 809 800,00 грн. за договорами про надання гарантії № Д-5122-17Г від 05.09.2017, № Д-5187-17Г від 07.09.2017, № Д-5190-17Г від 07.09.2017, № Д-5192-17Г від 07.09.2017, № Д-5193-17Г від 07.09.2017, № Д-5194-17Г від 07.09.2017, № Д-5199-17Г від 07.09.2017, необхідні останньому для участі у відкритих електронних торгах, замовником яких виступало публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі філії “Центр забезпечення виробництва”. Оскільки відповідачем, як переможцем у ряді відкритих електронних торгів, не були укладені відповідні договори за результатами проведення таких торгів з замовником таких торгів, останнім на свою користь були стягнуті грошові кошти за вказаними банківськими гарантіями.

У зв’язку з цим, керуючись приписами ч. 1 ст. 569 Цивільного кодексу України, відповідно до яких гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, а також зважаючи на положення п.п. 4, 4.5 вищевказаних договорів, згідно з якими банк має нічим не обмежене право на зворотну вимогу до принципала (регрес) у розмірі суми гарантії, процентів та будь-яких витрат (збитків) і принципал зобов’язаний відшкодувати банку витрати за гарантією, враховуючи комісії, пов’язані з відправкою повідомлень засобами телекомунікаційного зв’язку (SWIFT, TELEX), комісії авізуючого банка та банка бенефіціара, а також комісії пов’язані з переказом платежів за гарантією, позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просив стягнути з відповідач грошові кошти в загальному розмірі 904 891,70 грн.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку про необхідність направлення справи на розгляд до господарського суду Рівненської області з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) позов пред’являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Частиною 4 ст. 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” закріплено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Згідно з відомостями, розміщеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Текстиль-Рівне” є: 33001, м. Рівне, вул. Петра Могили, будинок 57.

Поряд з наведеним, відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 29 ГПК України встановлено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

Як вбачається зі змісту договорів про надання гарантії № Д-5122-17Г від 05.09.2017, № Д-5187-17Г від 07.09.2017, № Д-5190-17Г від 07.09.2017, № Д-5192-17Г від 07.09.2017, № Д-5193-17Г від 07.09.2017, № Д-5194-17Г від 07.09.2017, № Д-5199-17Г від 07.09.2017 та характеру спірних правовідносин, що склались між сторонами, їх суть зводиться до обов’язку здійснити перерахування (повернення) грошових коштів.

Таким чином, вищевказані договору банківської гарантії не належать до того типу договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці як, наприклад, договір будівельного підряду тощо.

Суд зазначає, що позивач безпідставно ототожнює реквізити бенефіціара - публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Центр забезпечення виробництва” з місцем виконання договору. При цьому ані умови укладених сторонами договорів про надання гарантії, ані банківські гарантії, видані в межах таких договорів, не містять положень, в яких місто Київ визначалось би як місце виконання договору.

Отже, підсудність даного спору повинна визначатись за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 27 ГПК України, а правила альтернативної підсудності за вибором позивача, встановлені ст. 29 ГПК України, у даному випадку не можуть бути застосовані.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У зв'язку з тим, що місцезнаходженням відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю “Текстиль-Рівне” є: 33001, м. Рівне, вул. Петра Могили, будинок 57, дана справа підсудна Господарському суду Рівненської області.

Згідно з ч. 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.

Керуючись ст.ст. 27, 29, 31, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву акціонерного товариства “РВС Банк” до товариства з обмеженою відповідальністю “Текстиль-Рівне” про стягнення 904 891,70 грн. з доданими до неї матеріалами передати до господарського суду Рівненської області (33013, м. Рівне, вул. Набережна, будинок 26-А).

Ухвала набирає законної сили 04.02.2019 та може бути оскаржена в порядку, встановленому законом.

Суддя О.Г. Удалова