
Справа № 349/1619/18
Провадження № 2/349/15/19
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
31 січня 2019 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Лошак О.О.
з участю секретарів судового засідання Мартиновської І.П.,Сірко І.В.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1,
представник позивача адвокат ОСОБА_2,
представник відповідача Базилевич І.Я.
третя особа ОСОБА_4
представник третьої особи адвокат ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до органу опіки та піклування в особі служби в справах дітей Рогатинської районної державної адміністрації, третьої особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення комісії з питань захисту прав дитини №29 від 12 вересня 2018 року,
встановив:
ОСОБА_1, інтереси якої представляє адвокат ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до органу опіки та піклування в особі служби в справах дітей Рогатинської районної державної адміністрації з вимогою визнання незаконним та скасування рішення комісії з питань захисту прав дитини Рогатинської районної державної адміністрації від 12.09.2018 року про доцільність визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 разом з батьком - ОСОБА_6.
В обгрунтування позову зазначено, що з 22.02.2014 року поивачка перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 На розгляді в суді перебуває її позов про розірвання шлюбу і суд надав сторонам строк для примирення. Вони із ОСОБА_6 проживають окремо один від одного і не дійшли згоди щодо місця проживання їх двох малолітніх дітей: ОСОБА_7 та ОСОБА_8.
Вважає, що комісія з питань захисту прав дитини під час прийняття оскаржуваного рішення не з'ясувала обставин спору між подружжям, не взяла до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особисту прихильність дітей до кожного з них, стан здоров'я, наявність в ОСОБА_1 придатного для проживання дітей житла, інтереси дітей тощо, внаслідок чого таке рішення є незаконним та підлягає скасуванню.
ОСОБА_6 подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечив проти позову повністю з тієї підстави, що оскаржуване рішення є обґрунтованим та законним, а також воно не має правових наслідків для сторін, оскільки спір щодо вирішення місця проживання дитини підлягає вирішенню судом.
У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, які наведені у позовній заяві. Пояснили, що органом опіки та піклування при винесенні рішення щодо доцільності проживання дітей з батьком не взято до уваги ту обставину, що позивачка має належні умови для проживання дітей, у місті Перемишляни діти будуть мати кращі умови для фізичного та духовного розвитку, ніж в с.Потік. На даний час позивач працевлаштувалася. Таким чином оскаржуване рішення є однобічним, обмежує права дітей. Просили позов задовольнити.
Представник відповідача Базилевич І.Я позову не визнала зовсім. Пояснила, що при ухваленні рішення комісія з питань захисту дітей прийшла до обгрунтованого висновку щодо визначення місця проживання дітей з батьком. Підставами прийняття рішення стали ті обставини, що батько має постійне місце роботи та отримує заробітну плату, у нього створені належні умови для проживання дітей, діти з часу народження проживають в с.Потік Рогатинського району Івано-Франківської області. Саме батько турбується про дітей, займається їх вихованням, лікуванням, реабілітацією сина, який з народження хворіє. Крім того, рішення комісії не створює жодних обов'язків, як для матері дітей, так і для батька. Рішення ухвалене за за заявою ОСОБА_6 для подання до суду при вирішенні саме судом місця проживання дітей. Просила в позові відмовити.
Третя особа ОСОБА_6, представник третьої особи адвокат ОСОБА_5 позову не визнали зовсім. Пояснили, що батько разом з дітьми проживає в с.Потік в двохповерховому будинку з усіма зручностями. Домоволодіння належить батькам ОСОБА_6, однак інтереси дітей через це не обмежені. Позивачка проживає в квартирі у напівпідвальному приміщенні. Квартира двохкімнатна, належить матері позивачки. Крім позивачки, в квартирі проживає її мати, троє дітей матері та вітчим. Такі житлові умови не забезпечуватимуть належних умов проживання для дітей, не сприятимуть їх нормальному розвитку. Крім того, жодних правових наслідків для сторін рішення органу опіки та піклування не створює. Просили у позові відмовити.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, третьої особи та його предствника, дослідивши письмові докази, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3, повторно виданого 12 травня 2018 року Рогатинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 з 22 лютого 2014 року перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Відповідно до копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 та ОСОБА_6 є батьками двох малолітніх дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Згідно рішення №29 від 12 вересня 2018 року комісії з питань захисту прав дитини Рогатинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, комісія вирішила вважати за доцільне проживання малолітніх ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з батьком ОСОБА_6, жителем с.Потік Рогатинського району Івано-Франківської області.
Відповідно з витягом з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини Рогатинської районної державної адміністрації від 12.09.2018 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_6 про визначення місця проживання його дітей: ОСОБА_7 та ОСОБА_8, за участі на засіданні матері дітей - ОСОБА_1, вирішено за доцільне визначити місце проживання дітей разом з батьком.
Як вбачається з копії акта обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_1, матеріально-побутові умови її проживання є задовільними.
Згідно з характеристикою, виданою виконавчим комітетом Перемишлянської міської ради, скарги щодо ОСОБА_1 не надходили.
За довідкою Пермишлянського МКП «Комунальник», ОСОБА_1 проживає разом з матір'ю, двома братами та сестрою в м. Перемишляни Львівської області.
Згідно з ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Відповідно до ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частин 4-6 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Згідно із ст. 56 ЦК України та п. 3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року за №866 (надалі - Порядок), органами опіки та піклування є, зокрема, районні держадміністрації.
Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, сільських, селищних рад об'єднаних територіальних громад.
Пунктом 1 Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року за №866 (надалі - Типове положення), комісія з питань захисту прав дитини (далі - комісія) є органом, що утворюється головою районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади.
Відповідно до п. 4 Типового положення комісія відповідно до покладених на неї завдань розглядає питання щодо вирішення спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини.
Пунктом 9 Типового положення встановлено, що комісія відповідно до компетенції приймає рішення, організовує їх виконання, подає рекомендації органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення або підготовки висновку для подання його до суду.
Відповідно до пункту 72 Порядку для розв'язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦК України рішення органу опіки та піклування може бути оскаржено до відповідного органу, якому підпорядкований орган опіки та піклування, або до суду.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація вирішує, серед інших, питання щодо захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей.
Статтею 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до актів місцевих державних адміністрацій віднесено розпорядження, які в межах своїх повноважень видає голова місцевої державної адміністрації розпорядження, та накази, які в межах своїх повноважень видають керівники структурних підрозділів.
Згідно з цією ж статтею розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Аналіз вищезазначених норм права дає суду підстави для наступних висновків:
1. Органом опіки та піклування є Рогатинська районна державна адміністрація Івано-Франківської області.
2. Спір між батьками щодо місця проживання малолітніх дітей може бути вирішений як органом опіки та піклування так і судом в залежності від того, куди з відповідною заявою звернеться один з батьків.
3. У випадку подання одним з батьків заяви до органу опіки та піклування спір щодо місця проживання малолітніх дітей повинен бути вирішений шляхом прийняття органом опіки та піклування рішення з цього питання на підставі рекомендацій комісії з питань захисту дитини.
4. Висновок комісії з питань захисту дитини про визначення місця проживання дитини має рекомендаційний, не обов'язковий характер незалежно від того, чи подається він до суду, чи до органу опіки та піклування.
На підтвердження ухвалення органом опіки та піклування рішення щодо вирішення спору між батьками щодо місця проживання малолітніх дітей позивач надав витяг з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини Рогатинської районної державної адміністрації від 12.09.2018, підписаний заступником голови комісії - заступником голови райдержадміністрації Канюкою Оксаною та секретарем комісії Базилевич Іриною, рішення №29 від 12 вересня 2018 року про доцільність проживання малолітніх дітей з батьком ОСОБА_6, жителем с.Потік.
З огляду на зміст рішення воно розцінено судом, як таке, що не встановлює для позивача будь-яких обов'язків, носить рекомендаційний характер. Діючим законодавством не передбачено визнання такого акту недійсним, як способу захисту прав.
З врахуванням тієї обставини, що в провадженні Рогатинського районного суду Івано-Франківської області знаходиться цивільна справа ( №349/1519/18, провадження 2/349/11/19) за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1, третьої особи - органу опіки та піклування Рогатинської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дітей з батьком та стягнення аліментів, оскаржуване рішення надано суду, як один з доказів, і не має обов'язкової сили для суду. При розгляді справи щодо визначення місця проживання дітей по суті, саме суд вирішуватиме, чи є достатньо обґрунтованим висновок органу опіки та піклування та чи відповідає він інтересам дитини. Крім того, суд має можливість скористуватися наданим йому законом правом, у разі необґрунтованості висновку, отримати інший висновок органу опіки та піклування, зроблений на підставі фактичних даних та необхідних для цього відомостей. Рішення суду щодо визначення місця проживання малолітніх дітей має бути виправдане інтересами дитини, оскільки саме інтереси дітей мають переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага.
За таких обставин та доказів, досліджених та перевірених у судовому засіданні , суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 264, 265 ЦПК України,
в и р і ш и в:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до органу опіки та піклування в особі служби у справах дітей Рогатинської районної державної адміністрації, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення комісії з питань захисту прав дитини Рогатинської районної державної адміністрації від 12.09.2018 року про доцільність визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 разом з батьком - ОСОБА_6 відмовити.
Судові витрати покласти на ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1.
Відповідач - орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Рогатинської районної державної адміністрації, місцезнаходження: м. Рогатин, вул. Галицька, 65, код ЄДРПОУ 34158715.
Третя особа - ОСОБА_6, місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2.
Дата складення повного тексту судового рішення 04 лютого 2019 року.
Суддя: О. О. Лошак
Судове рішення № 79585470, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 31.01.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 349/1619/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: