Рішення № 79585469, 04.02.2019, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2141/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року м. Переяслав-Хмельницький

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої - судді Залеської А.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін в м.Переяслав-Хмельницькому справу за позовом Кредитної спілки «ОЩАД КАСА» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позовних вимог та позиції позивача.

У листопаді 2018 року Кредитна спілка «ОЩАД КАСА», в особі голови правління ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом та просила достроково стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь кредитної спілки «ОЩАД КАСА» заборгованість за кредитним договором № ОК-3/0121/16/7/1 від 07.09.2016 у розмірі 10211 грн. 06 коп., що складається з наступного: 1510 грн. 53 коп. – основна сума кредиту; 1686 грн. 47 коп. – сума несплачених процентів станом на 07.11.2018; 7014 грн. 06 коп. – сума нарахованої пені за прострочення виконання умов договору за період з 23.03.2017 по 07.11.2018. Також просить стягнути судові витрати, з яких: витрати на правову допомогу - 2800 грн. 00 коп.; судовий збір у розмірі 1762 грн.00 коп.

Позов обґрунтовано тим, що 07.09.2016 між Кредитною спілкою «ОЩАД КАСА» та членом кредитної спілки ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ОК-3/0121/16/7/1, за яким відповідач отримав від позивача кредитні кошти в сумі 6600,00 грн. строком на 12 місяців на умовах, повернення кредиту частинами зі сплатою процентів, забезпеченості неустойкою та цільового використання на споживчі потреби. Також 07.09.2016 між Кредитною спілкою «ОЩАД КАСА» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № ОК-3/0121/16/7/1, відповідно до якого поручитель – ОСОБА_2, зобов’язується солідарно з позичальником відповідати перед кредитором за виконання зобов’язань по кредитному договору.

Відповідач умови договору щодо порядку та строків повернення кредиту частинами - щомісячними платежами належним чином не виконував та протягом строку дії договору здійснив одинадцять платежів з простроченням строків, внаслідок чого станом на 07.11.2018 має борг по сплаті тіла кредиту – 1510,53 грн., процентів – 1686, 47 грн. та пені на загальну суму 7014,06 грн.

Посилаючись на обов’язковість договору для виконання сторонами, а також на умови кредитного договору та поруки, положення статей 526,549,554,610,611,1054 ЦК України позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів - позичальника та поручителя всю суму заборгованості за кредитом зі сплатою процентів та пені за прострочення виконання зобов’язання.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 05 грудня 2018 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідачам було роз’яснено право надіслати суду відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, а також роз’яснено право подати суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_1, який належним чином повідомлений про розгляд справи рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням, та відповідач ОСОБА_2, який додатково повідомлений про розгляд справи на офіційному веб-сайті судової влади України, не надали відзиву на позов та не подали клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а тому суд у відповідності до ч.2 ст.191, ч.5 ст. 279 ЦПК України ухвалив вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини встановлені судом з посиланням на докази.

Дослідивши зміст позовної заяви та матеріали справи, суд визнав подані позивачем письмові докази належними, допустимими та достовірними в розумінні статей 77-79 ЦПК України, які у своїй сукупності є достатніми для встановлення наступних обставин справи.

07.09.2016 ОСОБА_1 звернувся до голови правління Кредитної спілки «ОЩАД КАСА» з заявою про прийняття його в члени громадської організації Кредитної спілки «ОЩАД КАСА» (а.с.11).

07.09.2016 на засіданні правління Кредитної спілки «ОЩАД КАСА» (протокол № 144 від 07.09.2016 та за № 140 від 07.09.2016) було розглянуто заяву ОСОБА_1 та прийнято рішення про прийом його в члени Кредитної спілки (а.с.12,13).

07.09.2016 ОСОБА_1 звернувся до голови кредитного комітету КС «ОЩАД КАСА» з заявою про надання кредиту в розмірі 6600 грн. 00 коп. на споживчі потреби строком на 12 місяців, яка в той же день була розглянута на засіданні кредитного комітету та прийнято позитивне рішення (а.с.16,17) .

07.09.2016 між Кредитною спілкою «ОЩАД КАСА» (кредитодавець) в особі голови правління ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (позичальником), ОСОБА_2 (поручителем) був укладений кредитний договір № ОК-3/0121/16/7/1 (далі Договір), за яким кредитодавець надає позичальнику фінансовий кредит в сумі 6600 грн.00 коп. на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості з цільовим призначенням Споживчі потреби (а.с. 18-19).

Відповідно до п. 1.4 цей Договір укладений строком на дванадцять місяців з 07.09.2016 до 07.09.2017, але в будь-якому випадку він діє до моменту повного виконання позичальником зобов’язань за цим договором.

Позивач виконав умови Договору, надавши відповідачу кредит в розмірі 6600 грн., що підтверджується видатковим чеком від 07.09.2016 та розпискою відповідача (а.с. 21).

За умовами договору нарахування процентів здійснюється на залишок заборгованості за кредитом за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з розрахунку 60% річних (фіксована процентна ставка) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (п.3.3 Договору).

За змістом підпункту 9 пункту 2.2.2. Договору позичальник ОСОБА_1 зобов’язався проводити сплату нарахований відсотків і погашення частини кредиту щомісяця не пізніше 15-го числа вказаного в графіку повернення основної суми кредиту та погашення процентів за ним, а також сумами, не меншими, ніж вказані у Таблиця 1.

Сукупна вартість кредиту складає 37, 34% (у процентному виразі) або 2464,13 грн (у грошовому виразі) – п. 3.10 договору.

Згідно Таблиці 1 до п. 3.3 Договору протягом строку кредитування відповідач мав здійснити дванадцять щомісячних платежів на загальну суму 9064,13 грн., з яких 6600 грн. – позичені кошти (кредит) та 2464,13 грн. – проценти (вартість кредиту). Сторони погодили графік платежів та визначили останній день, до якого позичальник зобов’язаний повністю виплатити кредит – 07.09.2017.

Отже, визначена у погодженому сторонами графіку платежів дата внесення останнього обов’язкового платежу по кредиту та повного виконання зобов’язань позичальником, відповідає строку дії кредитного договору.

Прострочення позичальником термінів сплати платежів, зазначених у Таблиці 1 наділяє кредитодавця правом стягувати з відповідача пеню за кожен день прострочення в розмірі 1% від простроченої заборгованості по сплаті кредиту (п.3.5 Договору).

Підпунктом 3 п.2.1.1. Договору визначено також право кредитодавця вимагати від відповідача дострокового повернення кредиту та сплати процентів, а також інших платежів по кредиту (неустойка, проценти та інфляційні нарахування, передбачені ст. 625 ЦКУ) у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів більш як на один календарний місяць.

Також 07.09.2016 між Кредитною спілкою «ОЩАД КАСА» та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № ОК-3/0121/16/7/1, відповідно до п.1.1. якого поручитель – ОСОБА_2, зобов’язується солідарно з позичальником – ОСОБА_1, відповідати перед кредитодавцем – Кредитна спілка «ОЩАД КАСА», за виконання зобов’язань по кредитному договору № ОК-3/0121/16/7/1 від 07.09.2016. Поручитель відповідає перед кредитодавцем в тому ж обсязі, що і позичальник за повернення кредиту, сплату відсотків, можливих штрафних санкцій та відшкодування збитків (п.2.1. Договору поруки). Договором поруки субсидіарної відповідальності поручителя не передбачено. (а.с.32, 33).

Відповідно до пункту 3.11 договору поруки він діє до закінчення трирічного терміну від останнього дня, передбаченого для виконання зобов’язань за кредитним договором.

Згідно даних позивача, наведених в таблиці розрахунку по всім складовим заборгованості за кредитним договором № ОК-3/0121/16/7/1 від 07.09.2016, складеного станом на 07.11.2018, позичальник здійснив одинадцять платежів (а.с.27):

-11.10.2016 на суму 745, 00 грн., з них: 376 грн. 12 коп. – тіло кредиту, 368 грн. 88 коп. – проценти;

-14.11.2016 на суму 745,00 грн., з них: 397 грн. 15 коп. – тіло кредиту, 347 грн. 85 коп. – проценти;

-23.12.2016 на суму 851,00 грн., з них: 442 грн. 08 коп. – тіло кредиту, 373 грн. 56 коп. – проценти, пеня – 35 грн. 36 коп.;

- 19.01.2017 на суму 770,00 грн., з них: 512 грн. 19 коп. – тіло кредиту, 238 грн. 99 коп. – проценти, пеня – 18 грн. 82 коп.;

-13.02.2017 на суму 745,00 грн., з них: 544 грн. 76 коп. – тіло кредиту, 200 грн. 24 коп. – проценти;

-23.03.2017 на суму 782,00 грн., з них: 475 грн. 69 коп. – тіло кредиту, 270 грн. 33 коп. – проценти, пеня – 35 грн. 98 коп.;

-08.06.2017 на суму 1000,00 грн., з них: 91 грн. 48 коп. – тіло кредиту, 487 грн. 57 коп. – проценти, 420 грн. 95 коп.;

- 08.09.2017 на суму 1500,00 грн., з них: 750 грн. 00 коп. – тіло кредиту, 750 грн. 00 коп. – проценти;

-22.09.2017 на суму 500,00 грн., з них: 500 грн. 00 коп. – тіло кредиту;

-09.10.2017 на суму 1000,00 грн., з них: 1000 грн. 00 коп. – тіло кредиту;

-08.12.2017 на суму 1000,00 грн., з них: 1000 грн. 00 коп. – пеня.

Всього позичальник ОСОБА_1 сплатив Кредитній спілці 9638,00 грн., з яких: 5089,47 зараховано в рахунок кредиту, 2287,42 грн. – проценти, 2261,11 грн. – пені.

22.05.2018 позивач направив на адреси ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимоги про необхідність сплатити прострочену заборгованість за кредитом в термін до 01.06.2018 , що підтверджується копією листів № 154/18 та за № 136/18 та копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення 25.05.2018 (а.с.28-31).

Зміст спірних правовідносин та норми, що їх регулюють.

Судом встановлено, що спір виник з кредитних правовідносин, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України в частині позики та договору кредиту, а також регулюються загальними положеннями про договір та зобов’язання.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений строк (термін), відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 612 ЦК України визначено: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України визначає невідворотність відповідальності за порушення грошового зобов’язання та закріплює обов’язок боржника, у випадку прострочення виконання грошового зобов’язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч.2 ст.1954 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, а згідно з п.2 ч.1 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається в письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді із накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів).

Відповідно до ч. 2 ст.21 Закону України «Про споживче кредитування» у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов’язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов’язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до положень статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до положень статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначається в договорі. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад 50 % вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України ). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України ).

За правилами частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Мотивована оцінка аргументів позивача та поданих доказів.

За правилом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відсутність відзиву на позов із запереченнями відповідача, не розцінюється судом, як визнання позовних вимог та/або обставин, якими вони обґрунтовуються, з огляду на те, що подання заперечень на позов це право, а не обов’язок відповідача і це право не може бути обмежене будь-яким способом, в тому числі і шляхом застосування норм Цивільного процесуального кодексу України щодо звільнення позивача від доказування або ухвалення рішення про задоволення позову.

Відповідно до положень частини першої та третьої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Аргументи позивача щодо виникнення у відповідача заборгованості за кредитним договором, внаслідок невиконання ним взятих на себе зобов’язань по поверненню кредиту зі сплатою відсотків у розмірах та строки погоджені сторонами, є переконливими, оскільки грунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи, встановлених судом на підставі поданих письмових доказів.

Як встановлено судом, позивач надав відповідачу кредит у розмірі та на умовах договору, в той же час ОСОБА_1О, будучи основним боржником у грошовому зобов’язанні за договором кредиту, сплачував щомісячні чергові платежі з порушенням встановленого графіку платежів по кредиту та, як наслідок, не повернув суму позики у строк встановлений договором, а отже прострочив виконання зобов’язання (ч.1 ст. 612 ЦК).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов’язків під час дії договору.

У даній справі сторони визначили строк дії договору – 12 місяців, а також погодили строк кредитування – 12 місяців, термін закінчення кредитування – 07.09.2017, а також термін щомісячного виконання зобов’язання – до 15 числа кожного місяця.

З розрахунку заборгованості видно, що від загальної суми внесених коштів (9638,00 грн) 4000, 00 грн. позичальник сплатив чотирма платежами після строку дії договору. При цьому, борг по тілу кредиту, який станом на 07.09.2017 складав 3760,53 грн., не був погашений повністю, оскільки частина внесених коштів зарахована позивачем на погашення процентів та пені, що відповідає черговості погашення вимог за грошовим зобов’язанням, визначеним в ст. 534 ЦК України.

Отже, Аргументи позивача про наявність у відповідача боргу по основній сумі кредиту в розмірі 1510,53 грн. доводяться фактичними обставинами справи та розрахунком заборгованості.

Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов’язання за кредитним договором у погоджений сторонами строк, а саме до 07.09.2017 не виконав, а тому несе відповідальність за порушення договору, а разом з ним несе солідарну відповідальність поручитель ОСОБА_2, оскільки визначений сторонами строк поруки (п. 3.11 договору поруки) не сплив.

Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за договором, а саме: за кредитом (сума позики), відсотками та пенею, після спливу передбаченого договором 12-ти місячного строку кредитування, протягом якого відповідач мав обов’язок повертати позику частинами (з розстроченням).

Вирішуючи питання про стягнення процентів за користування кредитом, суд виходить з наступного.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 07.11.2018 вбачається, що позивач визначив суму процентів, які залишились до сплати -1686,47 грн. (а.с.27).

За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату процентів за кредитом у розмірі 60% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий на 12 місяців – до 07 вересня 2017 року включно ( п.1.4, п.3.3 Договору). Вартість кредиту (нараховані проценти) в грошовому вимірі склала 2464,13 грн. (п. 3,10 Договору)

У пункті 54 постанови Верховного Суду від 28.03.2018 (справа № 444/9519/12), ОСОБА_4 зазначила, що право кредитодавця нараховувати проценти за кредитом, які були передбачені договором припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред’явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після закінчення строку кредитування, охоронювані права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов’язання, зокрема сплату трьох процентів річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимагаючи стягнення заборгованості за кредитним договором станом на 07.11.2018, тобто після спливу строку дії договору, в тому числі проценти в сумі 1686,47 грн, позивач, нічим не аргументує та не зазначає підстави та розмір процентів, які обраховані кредитором після закінчення строку кредитування, не посилається на відповідні умови договору або закон.

Отже, суд визнає необґрунтованою та недоведеною вимогу позивача в частині стягнення процентів в заявленому ним розмірі 1686,47 грн., оскільки протягом строку кредитування відповідач сплатив позивачу 2287, 42 грн. від загальної обумовленої вартості кредиту - 2464,13 грн

За таких умов неповернені проценти складають 176 грн. 71 коп. (2464,13 грн. – 2287,42 грн.), які і підлягають стягненню з відповідача в межах доведених позовних вимог.

Щодо стягнення пені, то суд зазначає наступне.

Підставою для стягнення неустойки є порушення відповідачем (боржником) зобов’язання.

Як зазначив Верховний Суд у пункті 71 постанови від 28.03.2018 (справа № 444/9519/12), за змістом приписів параграфу 2 глави 49 ЦК України особливість пені у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов'язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов’язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов’язання. Тобто, вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов’язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України та з врахуванням положень ст. 266 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік. Відтак, стягнути неустойку (зокрема і пеню незалежно від періоду її нарахування) можна лише у межах спеціальної позовної давності, за умови, що позовна давність до основної вимоги не спливла.

При цьому, перебіг позовної давності для стягнення неустойки (пені, штрафу) за кожним з прострочених щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу.

У постанові від 6 листопада 2013 року у справі N 6-116цс13 Верховний Суд України, аналізуючи приписи статей 266 і частини другої статті 258 ЦК України, дійшов висновку, що можливість стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається у межах позовної давності за основною вимогою з дня (місяця), з якого вона нараховується.

Розрахунку пені по кожному з прострочених платежів позивач не зробив та нараховував її за накопичувальним підсумком простроченої заборгованості по кредиту, що не дає можливості суду відмежувати суми нарахованої пені по кожному простроченому зобов’язанню, до яких сплив строк позовної давності.

В той же час, з розрахунку заборгованості за кредитним договором, вбачається, що позичальник внаслідок прострочення виконання зобов’язання частинами, сплатив пеню в загальній сумі 2261,11 грн., тоді як максимальна сукупна сума стягнення пені, з урахуванням положень ч.2 ст.21 Закону України «Про споживче кредитування» та п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» не може перевищувати половини суми одержаної споживачем, що в досліджуваній ситуації складає 3300,00 грн. (6600,00 грн. х 0,5).

Отже вимога позивача про стягнення пені в розмірі 7014,06 грн. не підлягає задоволенню, оскільки таке стягнення є необґрунтованим та перевищує визначений законом граничний розмір компенсації при споживчому кредитуванні.

Враховуючи вищевикладене, а також тривалість простроченого грошового зобов’язання, суд дійшов висновку, що розмір пені, який підлягає стягненню з відповідачів з урахуванням сплачених ним сум складає 1038,89 грн. (6600,00 грн. х 0,5 – 2261,11 грн.).

Таким чином, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог, визначивши загальну суму стягнення з відповідачів, як солідарних боржників: 2726,13 грн., з яких: 1510,53 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 176,71 грн. – заборгованість по процентам та 1038,89 грн. – пеня за прострочення виконання зобов’язання.

Вирішення питання судових витрат.

Відповідно до положень ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за позовну заяву майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач визначив загальну суму стягнення 10211,06 грн. При зверненні до суду ним сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн., що є обов’язковим платежем для юридичних осіб.

В даному випадку, присудження судом стягнення з відповідача суми меншої ніж визначив позивач ніяким чином не впливає на розмір судового збору, який має становити визначений законом мінімальний граничний розмір 1762,00 грн. А тому суд у відповідності до положень ч.1 ст. 141 ЦПК України стягує солідарно з відповідачів на користь позивача сплачену ним суму судового збору повністю.

Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов’язаних з розглядом справи (п.1 ч.3 ст. 133, ст. 137 ЦПК України).

Суд застосовує положення цього Кодексу, які стосуються професійної правничої допомоги, з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України та не застосовує обмежувальний фактор щодо представництва інтересів особи в суді виключно адвокатом, оскільки позов подано до 01.01.2019.

В позовній заяві позивач зазначає, що для підготовки позовної заяви та інших документів звертався за кваліфікованою професійною допомогою до ФОП ОСОБА_5 і загальна вартість юридичних послуг згідно договору складає 2800 грн. 00 коп., що підтверджує копією договору про надання послуг; копією акту прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт); копією видаткового касового ордеру від 09.11.2018 на підтвердження того, що КС «ОЩАД КАСА» сплатило ФОП ОСОБА_5 2800 грн. 00 коп.

За правилами п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК, у разі часткового задоволення позову, судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд задовольняє позовні вимоги позивача на суму 2726,13 грн., що становить 26,7 % від заявленої ціни позову (10211,06 грн.). За таких обставин, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 747,60 грн. (2800 грн. х 26,7%)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Кредитної спілки «ОЩАД КАСА» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «ОЩАД КАСА» заборгованість за кредитним договором № ОК-3/0121/16/7/1 від 07.09.2016 в розмірі 2726 грн. (дві тисячі сімсот двадцять шість гривень) 13 коп., з яких: 1510,53 грн. – основна сума кредиту, 1038,89 грн. – пеня за прострочення виконання умов договору та 176,71 грн. – заборгованість по процентам.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «ОЩАД КАСА» судовий збір в розмірі 1762 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) 00 коп. та 747 грн. (сімсот сорок сім гривень) 60 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (03.10.2017) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасники справи:

– позивач – Кредитна спілка «ОЩАД КАСА», місцезнаходження: пл. Ювілейна, буд. 19, кімн. 6, м. Сквира, Сквирський район, Київська область, 09000; код ЄДРПОУ 38713679;

– відповідач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1;

– відповідач – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_4; ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Суддя А.О. Залеська