Ухвала суду № 79585031, 25.01.2019, Вишгородський районний суд Київської області

"25" січня 2019 р. Справа № 363/1076/16-а

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2019 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого-судді Чіркова Г.Є., при секретарі Гавриленко Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді заяву Київського обласного військового комісаріату в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа – Київський обласний військовий комісаріат, про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

13 травня 2015 року позивач відповідно до п. 4 ч. 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звернувся до Військового комісаріату Вишгородського РВК із заявою про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності ІII групи, яке пов'язане з виконанням військової служби в Демократичній Республіці Афганістан.

Згідно листа Київського обласного військового комісаріату №3/1/926 від 04 червня 2015 року поданий позивачем пакет документів відпрацьований в Київському обласному військовому комісаріаті та направлений до Департаменту фінансів Міністерства оборони України за вихідним № 3/1/922 від 04 червня 2015 року.

21 серпня 2015 року, комісія з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, у зв'язку із тим, що останній не має права на таку допомогу, оскільки згідно ч. 6 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у редакції, яка діяла на час встановлення йому інвалідності, передбачено, що допомога військовослужбовцям строкової служби призначається у разі, якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, що відображено у пункті 150 витягу з протоколу № 31 від 21.08.2015 року.

15 червня 2016 року Вишгородським районним судом в Київській області, за результатами розгляду адміністративної справи, за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа – Київський обласний військовий комісаріат, винесено постанову, якою адміністративний позов задоволено. Скасовано п. 150 Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 21 серпня 2015 року №31 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги. Та одночасно, зобов’язано Міністерство оборони України призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб – у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності ІІІ групи, в зв’язку з настанням 24 січня 2012 року інвалідності внаслідок травми, пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії та надіслати вищевказане рішення до Київського обласного військового комісаріату для видання наказу про виплату одноразової грошової допомоги.

29 вересня 2016 року Київським апеляційним адміністративним судом, за результатами розгляду апеляційної скарги Міністерства оборони України на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 15 червня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Київський обласний військовий комісаріат, винесено ухвалу, якою апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Вишгородського районного суду Київської області від 15 червня 2016 року залишено без змін.

Як вбачається з п. 7 витягу з Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17 березня 2017 року № 24, комісія у зв’язку з набранням законної сили рішень судів, прийняла рішення про скасування п. 150 протоколу № 31 від 21 серпня 2015 року та призначення одноразової грошової допомоги рядовому у запасі ОСОБА_1, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в сумі 160 950 грн.

29 березня 2017 року військовим комісаром Київського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України видано наказ № 106, яким начальнику відділу фінансового забезпечення наказано перерахувати кошти, отримані для виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на рахунок № 26259501543337 МФО 322669 ЄДРПОУ 09322277 через АТ «Ощадбанк» в сумі 160 950 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 3607 від 30 березня 2017 року, ОСОБА_1 на рахунок № 26259501543337 перераховано грошові кошти в сумі 160 950 грн.

31 липня 2018 року Верховним судом України, за результатами розгляду касаційної скарги Міністерства оборони України на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 15 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Київський обласний військовий комісаріат, винесено ухвалу, якою касаційну скаргу задоволено, а постанову Вишгородського районного суду Київської області від 15 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року скасовано.

04 січня 2019 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла заява третьої особи про поворот виконання постанови Вишгородського районного суду Київської області від 15 червня 2016 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі № 363/1076/16-а та стягнення з позивача коштів, які були безпідставно стягнені з Київського обласного військового комісаріату у розмірі 160 950 грн.

Заявник, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з'явився.

Представник позивача в суді проти повороту виконання рішення суду заперечив, оскільки вважав вказану заяву безпідставною та поданою неуповноваженим органом. На його думку, звертатися з такою заявою має право лише відповідач в особі Міністерства оборони України. Просив відмовити у задоволенні заяви про поворот виконання рішення.

Представник відповідача в суді заву про поворот виконання підтримав та просив її задовольнити. При цьому в суді ствердив, що Міністерство оборони України, в його особі, як представника, не заперечує проти подачі заяви про поворот виконання рішення суду Київським обласним військовим комісаріатом.

Суд заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, вважає зазначену заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 380 КАС України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 7 ст. 380 КАС України).

Оскільки виконане судове рішення скасовано, а тому судом встановлено достатні підстави для повороту його виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України», Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Збройні Сили України мають таку загальну структуру:

Генеральний штаб Збройних Сил України як головний орган військового управління;

Об’єднаний оперативний штаб Збройних Сил України як орган управління міжвидовими та міжвідомчими угрупованнями військ (сил);

види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили;

з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів Збройних Сил України;

окремий рід військ - Високомобільні десантні війська Збройних Сил України;

окремий рід сил - Сили спеціальних операцій Збройних Сил України;

Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

Згідно п. 1 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03 червня 2013 року № 389 (далі-Положення), Військові комісаріати є місцевими органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов’язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на відповідній території.

Відповідно до п. 2 Положення, військові комісаріати у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міноборони, наказами і директивами Міністра оборони та наказами і директивами начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил, іншими правовими актами, а також цим Положенням.

Згідно п. 3 Положення, безпосереднє керівництво військовими комісаріатами і контроль за їх діяльністю здійснюють відповідні оперативні командування, а загальне - командування Сухопутних військ Збройних Сил, яке узгоджує основні питання діяльності військових комісаріатів з відповідними структурними підрозділами Генерального штабу та Міноборони.

За таких умов, суд відкидає доводи заявника щодо безпідставної подачі заяви про поворот виконання рішення суду Київським обласним військовим комісаріатом, оскільки військові комісаріати в розумінні вимог Закону України «Про збройні сили України» та Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03 червня 2013 року № 389, є органами прямо підпорядкованими Міністерству оборони України, представник вказаного міністерства не заперечував проти подачі такої заяви Київським обласним військовим комісаріатом, а грошові кошти виплачено на рахунок ОСОБА_1 саме Київським обласним військовим комісаріатом.

Крім того, спосіб повороту виконання судового рішення, зазначений у заяві, на думку суду, може призвести до порушення права ОСОБА_1 на мирне володіння майном, передбаченого ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року.

З рахуванням викладеного, суд вважає, що відсутні законні підстави для повороту виконання судового рішення шляхом стягнення з ОСОБА_1 коштів в сумі 160 950 грн.

Стягнення коштів на користь позивача свого часу в цій справі місця не мало, а тому поворот виконання рішення суду у виді стягнення коштів з ОСОБА_1 за таких умов є непропорційним втручанням в його права, свободи та інтереси і право мирно володіти майном.

Таким чином, беручи до уваги, що ОСОБА_1 виплачено Київським обласним військовим комісаріатом грошові кошти в сумі 160 950 грн., на виконання скасованого рішення суду,то суд вважає, що пропорційним способом і порядком здійснення повороту виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 15 червня 2016 року, має бути зобов`язання ОСОБА_1 повернути платнику - Київському обласному військовому комісаріату грошові кошти в сумі 160 950 грн., при цьому підстав для стягнення вказаних коштів з позивача суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 243, 248, 380 КАС України,

ухвалив:

заяву про поворот виконання рішення суду задовольнити частково.

Здійснити поворот виконання постанови Вишгородського районного суду Київської області від 15 червня 2016 року шляхом зобов’язання ОСОБА_1 повернути платнику – Київ ському обласному військовому комісаріату виплачені за цим судовим рішення грошові кошти в розмірі 160 950 (сто шістдесят тисяч дев’ятсот п’ятдесят) грн.

Повну ухвалу складено 04 лютого 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складання повної ухвали, шляхом подання апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя