Рішення № 79584850, 16.01.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 667/1679/16-ц

н/п 2/766/2716/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

за участю секретаря Красновського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс», про відшкодування шкоди,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 16.10.2015 року о 10-30 год. по Миколаївському шосе в місті Херсоні, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz», ML 270 CDI, державний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3, не вибрав безпечну швидкість та не дотримався дистанції, в результаті чого скоїв наїзд на попереду зупинившийся транспортний засіб «Subaru Tribeca», державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1. Вказані транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Цивільно-правова відповідальності транспортного засобу «Mercedes-Benz», ML 270 CDI, державний номер НОМЕР_1 застрахована у ПрАТ «Європейський страховий альянс». Позивач 16.10.2015 року звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування. На підставі вказаної заяви, ПрАТ «Європейський страховий альянс» відкрило страхову справу за номером №1415/15/50/ЦВ04/01/0. Відповідно до висновку №Вэ-497/1, складеного 30.10.2015 року експертом ОСОБА_4, вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля «Subaru Tribeca», державний номер НОМЕР_2, становить 57 840,74 грн. В подальшому страховиком було прийнято рішення про здійснення виплати страхового відшкодування в сумі 37689,85 грн., які 15.02.2016 року позивачу було перераховано на поточний рахунок. Різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою становить 20150,89 грн. Постановою Комсомольського районного суду м.Херсона від 30.10.2015 року у справі №667/8470/15-п ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП із застосуванням штрафу у сумі 340 грн. Позивачу було завдано моральної шкоди, оскільки його транспортний засіб зазнав значних механічних пошкоджень, що призвело до певних незручностей, був порушений звичний життєвий уклад позивача, виникло внутрішнє напруження, відчуття неспокою, настороженості та тривоги, зрив планів життя. Позивач оцінює розмір моральної шкоди в 10 000,00 грн. У зв’язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача на користь свою користь 20 150,89 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, заподіяної незаконними діями ОСОБА_5; 10 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та судові витрати: судовий збір в сумі 1378,03 грн. та 3000 грн. витрат на правову допомогу.

Позивач та його представник в судове засідання не з’явилися, надали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі. Надали згоду на ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про розгляд справи повідомлявся у встановлений законом порядку, шляхом направлення судової повістки за адресою місця реєстрації відповідача, яка повернулася до суду за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч.1, 3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, надав до суду пояснення, в яких зазначив, що повністю виконав всі взяті на себе зобов’язання, просив справу розглядати у його відсутність.

За таких обставин, враховуючи згоду позивача на слухання справи у відсутність відповідача, суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САК №394479 від 24.04.2012 року ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «Subaru Tribeca», державний номер НОМЕР_2.

16.10.2015 року о 10-30 год. по Миколаївському шосе в мсті Херсоні, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz», ML 270 CDI, державний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3, не вибрав безпечну швидкість та не дотримався дистанції, в результаті чого скоїв наїзд на попереду зупинившийся транспортний засіб «Subaru Tribeca», державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1. Вказані транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Цивільно-правова відповідальності транспортного засобу «Mercedes-Benz», ML 270 CDI, державний номер НОМЕР_1 застрахована у ПрАТ «Європейський страховий альянс».

16.10.2015 року ОСОБА_1 звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.

Постановою Комсомольського районного суду м.Херсона від 30.10.2015 року у справі №667/8470/15-п ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП із застосуванням штрафу у сумі 340 грн.

Відповідно до висновку №Вэ-497/1, складеного 30.10.2015 року експертом ОСОБА_4, вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля «Subaru Tribeca», державний номер НОМЕР_2, становить 57 840,74 грн.

В подальшому страховиком було прийнято рішення про здійснення виплати страхового відшкодування в сумі 37689,85 грн., які 15.02.2016 року позивачу було перераховано на поточний рахунок.

Відповідно до висновку №278/78/2015, вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля «Subaru Tribeca», державний номер НОМЕР_2, в результаті ДТП, становить 45 740,94 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст.22 ЦК України збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Нормами ст.1192 ЦК України закріплено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як роз’яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в п.14 постанови «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при визначені розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов’язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов’язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов’язання згідно з договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника в договірному зобов’язанні ним є страховик.

Разом із тим, зазначені зобов’язання не виключають одне одного. Деліктне зобов’язання первісне, основне зобов’язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов’язково припиняє деліктне зобов’язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов’язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов’язаний виконати обов’язок зі здійснення страхового відшкодування.

Враховуючи встановлені судом обставини та вказані норми, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди з відповідача є цілком обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 20 150,89 грн.

Відповідно до норми ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа, зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Суд, оцінюючи усі докази в сукупності, враховуючи, що внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, був пошкоджений транспортний засіб позивача, внаслідок чого позивачу були завдані душевні страждання та змінений уклад життя, вважає, що розмір моральної шкоди в 4000,00 гривень буде достатньою компенсацією за моральні переживання, перенесені позивачем в результаті пригоди.

Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача моральна шкода у розмірі 4000,00 гривень.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.1 ст.137 ЦПК У країни, витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Тому, у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 1378,00 грн., згідно квитанцій №ПН2430 від 14.03.2016 року на суму 275,60 грн., №ПН2456 від 14.03.2016 року на суму 551,21 грн., №ПН2449 від 14.03.2016 року на суму 551,21 грн., та витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн., які підтверджуються квитанцією до прибуткового касового ордеру №23478-Ц від 10.03.2016 року на суму 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 81, 133, 137, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, ст.ст.1166, 1167, 1187, 1188, 1191, ЦК України суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс», про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20150,89 гривень в рахунок відшкодування майнової шкоди, заподіяної незаконними діями ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4000,00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 1378,00 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: С.І.Майдан