
Справа № 342/1406/18
Провадження № 2/342/242/2019
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2019 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Гайдич Р.М.,
секретаря судового засідання Лукасевич М.М.,
за участі:
позивача ОСОБА_1,
представника позивача - адвоката ОСОБА_2,
представника відповідача Кошки В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до Чернелицької селищної ради Городенківського району Івано-Франківської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася в суд з позовом до Чернелицької селищної ради Городенківського району Івано-Франківської області, в якому просить: встановити факт, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_4, постійно проживав з нею однією сімєю та вів спільне господарство разом зі спадкодавцем ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1.
В позові покликається на те, що житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 належав ОСОБА_7 та ОСОБА_6, що доводиться випискою з погосподарської книги Чернелицької селищної ради. Для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 була виділена земельна ділянка площею 0,25 га, що доводиться довідкою Чернелицької селищної ради № 192 від 24.04.2018р. З короткої технічної характеристики техніка-інвентаризатора вбачається, що згідно архівних даних ОКП "Коломийське МБТІ" право власності на вищевказаний житловий будинок було зареєстроване за ОСОБА_7, як головою колгоспного двору на підставі свідоцтва від 11.01.1990 року. Саме свідоцтво про право власності у спадкодавця відсутнє. У відповідності до технічного паспорта житлове господарство складається з житлового будинку, позначеного на схемі в технічному паспорті літ. "А", загальною площею 46,3 кв.м, житловою площею 36,7 кв.м, літньої кухні, стодоли, комори, двох сараїв, погребу, гаража, двох навісів, вбиральні, колодязя, воріт та огорожі. Будівництво житлового будинку здійснено у 1955 році. ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_5. Заповітного розпорядження на випадок своєї смерті він не залишив. На час смерті ОСОБА_7 діяв ЦК України 1963 року. Довідкою Чернелицької селищної ради № 188 від 24.04.2018р. доводиться, що на час смерті ОСОБА_7 разом з ним у житловому господарстві проживали спадкоємці першої черги за законом: дружина ОСОБА_6 та син ОСОБА_8. Відповідно до вимог ст.549 ЦК України (1963р.) вони фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, однак свідоцтво про право на спадщину у нотаріальній конторі ніхто не оформив. ОСОБА_8 раптово помер ІНФОРМАЦІЯ_6. ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6. Заповітного розпорядження на випадок своєї смерті вона не залишила. На час смерті ОСОБА_6 разом з нею проживав лише один спадкоємець першої черги за законом - її син ОСОБА_5, що доводиться довідкою Чернелицької селищної ради № 190 від 24.04.2018р. ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 раптово помер. Позивачка, як спадкоємець першої черги за законом, з метою реалізації спадкових прав, у межах визначеного ст.1270 ЦК України шестимісячного строку, подала заяву про прийняття спадщини за останнім зареєстрованим місцем проживання спадкодавця до П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори, де була заведена Спадкова справа № 685/2018. Проте, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок через відсутність правовстановлюючих документів на нього у спадкодавця, що доводиться Постановою нотаріуса від 14.11.2018 року. З довідки Чернелицької селищної ради № 187 від 24.04.2018р. вбачається, що станом на 15.04.1991р. у житловому господарстві проживали: ОСОБА_7 (помер ІНФОРМАЦІЯ_5.), ОСОБА_6 (помер ІНФОРМАЦІЯ_4.), ОСОБА_9 (померла ІНФОРМАЦІЯ_8.), ОСОБА_8 (помер ІНФОРМАЦІЯ_6.). На час смерті своєї мами ОСОБА_6, ОСОБА_5 постійно проживав разом з нею, вони вели спільне господарство, утримували свійську птицю, обробляли городи. Однак, формально ОСОБА_5 був зареєстрований у м. Києві в їхній квартирі, де фактично проживає донька з сім'єю. У зв'язку з тим, що місце реєстрації та місце фактичного проживання ОСОБА_5 станом на ІНФОРМАЦІЯ_4. не збігається, позивачка змушена звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_5 зі своєю матір'ю ОСОБА_6 на час відкриття спадщини. ОСОБА_5 при житті працював водієм вантажного автомобіля підприємтсва "Укрзооветнап", яке доставляло медикаменти у всі регіони України. ОСОБА_5 завжди оформляв на себе усі відрядження в західній області України, у зв'язку з чим він 1-2 рази на місяць приїздив до батьків. Він привозив їм продукти харчування та виконував їхні доручення, в яких була потреба. У 2003 році ОСОБА_5 оформив пільгову пенсію і переїхав проживати до своєї мами в с. Хмелева Городенківського району. На той час мамі виповнилось 74 роки, батько помер у 1994 році. Мамине здоров'я підірвала раптова смерть сина ОСОБА_8 у 2000 році, вона потребувала допомоги. Саме тому позивачка з чоловіком прийняли рішення, що ОСОБА_5 може проживати з нею в селі, а позивачка час від часу теж приїздила до них, допомагала по господарстві. Зимою 2005 року ОСОБА_6 впала, пошкодила тазо-стегневий суглоб і стала фактично лежачою. ОСОБА_5 доглядав її, купляв ліки, годував, мив, виносив судно. ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4., і на той момент з нею проживав лише ОСОБА_5 Він отримав довідку про причину смерті, організував поховання. ОСОБА_5 з 2003 року постійно проживав разом із своєю мамою по день її смерті. Вони користувалися одними й тими ж предметами домашнього вжитку, спільно обробляли земельні ділянки, спільно несли витрати по утриманню господарства, тобто мали спільний побут. Після маминою смерті ОСОБА_5 залишився проживати у господарстві, власною працею та коштами утримувати господарство в належному стані. Встановлення факту проживання ОСОБА_5 зі своєю матір'ю ОСОБА_6 має для нього юридичне значення, так як є необхідним для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом. Від встановлення даного факту залежить виникнення та реалізація позивачкою спадкових прав після смерті її чоловіка. Відповідно до Звіту про оцінку майна субєкта оціночної діяльності ОСОБА_11 ринкова вартість житлового господарства по АДРЕСА_1 становить 48 417 грн. За результатами проведення технічного обстеження житлового будинку встановлено його відповідність вимогам надійності та можливість безпечної експлуатації.
В судовому засіданні позивачка та представник позивачки, адвокат ОСОБА_2, позов підтримали з наведених в ньому підстав, просять задовольнити.
Представник Чернелицької селищної ради - селищний голова Кошка В.І. в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення даного позову. Ствердив, що дійсно чоловік позивачки ОСОБА_5 з 2003 року проживав без реєстрації із своєю мамою ОСОБА_6 в АДРЕСА_1. Здійснював за нею догляд, проводив її поховання. Після смерті матері він продовжував проживати в даному житловому будинку дружиною ОСОБА_1.
Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, дійшов наступного.
Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003р.) визначено: якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. За ст.ст. 120, 123, 563 ЦК УРСР (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.
Згідно архівних даних Коломийського ОКП "МБТІ" станом на 31.12.2012р. право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 зареєстроване за головою колгоспного двору ОСОБА_7 згідно свідоцтва на право власності виданого Городенківським райвиконкомом 11.01.1990 р. на підставі рішення цього ж виконкому № 7 від 10.01.1990 р., що слідує з довідки про об'єкт нерухомого майна виданої ФОП ОСОБА_12 23.09.2018р. № 61. Назва вулиці та номер будинку - АДРЕСА_1 не змінювались, що підтверджується довідкою № 191 виданою 24.04.2018р. виконавчого комітету Чернелицької селищної ради Городенківського району Івано-Франківської області.
Станом на 15.04.1991 року в житловому будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_7, 1923 р.н., дружина ОСОБА_6, 1929 р.н., мати ОСОБА_9, 1898 р.н.. померла ІНФОРМАЦІЯ_8., син ОСОБА_8, 1959 р.н., що підтверджується довідкою № 187 виданою 24.04.2018р. виконавчим комітетом Чернелицької селищної ради Городенківського району Івано-Франківської області.
ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 70 років в с. Хмелева Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис 1 від 05.01.1994р., що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого 05.05.2008р. відділом реєстрації актів цивільного стану Городенківського районного управління юстиції Івано-Франківської області.
На час смерті спадкодавця ОСОБА_7 був чинним Цивільний кодекс УРСР 1963 р. Згідно з ст. 524 згаданого кодексу спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР (1963 р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом 6 місяців фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Ст. 548 ЦК України (1963 р.) встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР (1963 р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом 6 місяців фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
На час смерті ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_5.) разом з ним по АДРЕСА_1 проживали: ОСОБА_6, 1929 р.н., син ОСОБА_8, 1959 р.н., що підтверджується довідкою № 43 виданою 22.01.2019 року виконавчим комітетом Чернелицької селищної ради Городенківського району Івано-Франківської області.
Наведене свідчить, що ОСОБА_6, як спадкоємець першої черги за законом, вступила в спадкове володіння майном свого чоловіка ОСОБА_7, однак у встановленому законом порядку спадщину не прийняла.
ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 40 років в с. Хмелева Городенківського району Івано-Франківської області. актовий запис № 33 від 03.11.2000р., що доводиться копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, виданого 03.11.2000р. у виконкомі Чернелицької селищної ради Городенківського району .
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 75 року в с. Хмелева Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 5 від 15.03.2005р., що доводиться копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4, виданого Чернелицькою селищною радою Городенківського району.
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5, виданого 26.11.1959 року Хмелева с/ЗАГС Городенківського району Станіславської області вбачається, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Хмелева Городенківського району Станіславської області, його батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_6.
ОСОБА_5 на час смерті своєї матері ОСОБА_6 проживав разом з нею в одному господарстві без реєстрації, вели спільне господарство та провів її поховання, що підтверджується довідкою № 190 виданою 24.04.2018р. та копією довідки № 203 виданою 15.03.2005 р. виконавчим комітетом Чернелицької селищної ради Городенківського району Івано-Франківської області.
Із копії списку господарств, які постраждали внаслідок повені, яка мала місце 25-27 липня 2008 року в с. Хмелева слідує, що в даному списку внесено господарство по АДРЕСА_1 ОСОБА_5, яке постраждало внаслідок повені.
Після смерті матері ОСОБА_6, ОСОБА_5 разом із своєю дружиною, ОСОБА_1 проживав без реєстрації в житловому будинку по АДРЕСА_1, в даному будинку ніхто не зареєстрований, що доводиться довідкою № 189 виданою 24.04.2018р. виконавчим комітетом Чернелицької селищної ради Городенківського району Івано-Франківської області.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15, ствердили, що дійсно чоловік позивачки ОСОБА_5 після смерті батька, з 2003р. проживав із своєю матір'ю ОСОБА_6 в АДРЕСА_1, разом вели спільне господарство, здійснював за нею догляд, проводив поховання матері, а після смерті матері продовжив проживати у спадковому будинку разом із дружиною ОСОБА_1.
Письмовими поясненнями свідка ОСОБА_16 підтверджується, що ОСОБА_5 був його сусідом по АДРЕСА_1 Приблизно у 2003 або 2004 року ОСОБА_5 переїхав у с. Хмелева щоб допомагати матері по господарству. Взимку 2005 року ОСОБА_6 впала, мала перелом після якого лежала. ЇЇ доглядали ОСОБА_5 і ОСОБА_1. В березні 2005 р. ОСОБА_6 померла і на час її смерті син ОСОБА_5 проживав з нею. Він же провів її поховання.
Зібрані по справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для встановлення факту, що ОСОБА_5, на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_4, постійно проживав з нею однією сім'єю та вів спільне господарство разом зі спадкодавцем ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1.
Отже, ОСОБА_5 вважається, таким, що прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_6, як спадкоємець першої черги за законом.
Копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 виданого 03.03.1971р. Шпендівською сільрадою Кагарлицькою району Київської області, підтверджується, що ОСОБА_5, 1948 р.н., та ОСОБА_1, 1951 р.н., зареєстрували шлюб 3 березня 1971 року, актовий запис № 14 від 03.03.1971р.; після реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_1.
З наведеного слідує, що позивачка є спадкоємцем першої черги за законом спадкодавця ОСОБА_5.
До складу спадщини ОСОБА_5 входить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1. З технічного паспорта на згаданий садибний (індивідуальний) житловий будинок встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами збудовані в 1950 році. Звітом про оцінку житлового будинку (загальною площею 56,4 кв.м) складеного ФОП ОСОБА_11 стверджується, що вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами становить 48 417 грн. За даним господарством закріплено земельну ділянку площею 0,75 га: для ведення особистого селянського господарства - 0,50 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель - 0,25 га, що стверджується довідкою № 46 виданою 22.01.2019р. Чернелицькою селищною радою Городенківського району Івано-Франківської області.
Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України 2003 р. спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст. 1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Постановою державного нотаріуса Пятнадцятої київської державної нотаріальної контори від 14.11.2018 р. Козак Н.А. позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті її чоловіка ОСОБА_5 у зв'язку з тим. що спадкоємець не надала оригінал документа, що підтверджує право власності померлого на зазначений вище житловий будинок.
З відповідей приватних нотаріусів Городенківського РНО Яшана Р.Р. та Стефурак Н.Я., які надійшли до суду 15.01.2019р., слідує, що спадкові справи щодо майна ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7, ними не відкривалися.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Передбачених згаданою статтею підстав неправомірності набуття позивачкою, як спадкоємцем за законом спадкодавця ОСОБА_5, права власності на будинок з господарськими будівлями і спорудами не встановлено, відповідач не заперечує відносно задоволення даного позову, тому суд приходить до переконання, що є підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
На підставі ст.ст. 120, 123, 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 5, 316, 317, 328, 1216, 1222, 1223, 1258, 1261, 1268-1270, 1296, 1297 ЦК України, керуючись ст.ст. 206, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 315, 352, 354 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_4, постійно проживав з нею однією сімєю та вів спільне господарство разом зі спадкодавцем ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Місце реєстрації позивачки ОСОБА_1 - АДРЕСА_2, фактично проживає по АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.
Місцезнаходження відповідача Чернелицької селищної ради - вул. 5 річниці Незалежності,19, смт. Чернелиця, Городенківський район, Івано-Франківська область; код ЄДРПОУ 04355601.
Повне судове рішення складене 04.02.2019р.
Суддя: Гайдич Р. М.
Судове рішення № 79582969, Городенківський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 31.01.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 342/1406/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: