Рішення № 79582836, 20.12.2018, Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 2/294/369/19

справа № 294/500/16-ц

РІШЕННЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року Чуднівський районний суд Житомирської області

у складі:

головуючого - судді Мандро О.В.,

при секретарі Рижук В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чуднові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бейзимівської сільської ради Чуднівського району Житомирської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за участю третьої особи - Реєстраційної служби Чуднівського районного управління юстиції Житомирської області про визнання рішення недійсним та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів - Бейзимівської сільської ради Чуднівського району Житомирської області та ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення сільської ради, скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності та визнання за нею права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

Як на підставу своїх вимог позивач ОСОБА_1 посилається на наступні обставини:

ОСОБА_5 05.07.2000 року у Бейзимівській сільській раді Чуднівського району Житомирської області склала заповіт, у якому зробила своє розпорядження про те, що на випадок її смерті все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право вона заповіла ОСОБА_1.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року і після її смерті відкрилась спадщина, що складалась із житлового будинку та господарських будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

ОСОБА_5 постійно проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

03.11.2015 року позивач ОСОБА_1 звернулась із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину до приватного нотаріуса ОСОБА_6, однак, у зв'язку із відсутністю у позивача правовстановлюючих документів на спадкове майно, постановою нотаріуса від 10.11.2015 року їй було відмовлено у вчиненні вказаної нотаріальної дії.

У листопаді 2015 року позивач звернулась до Бейзимівської сільської ради Чуднівського району Житомирської області із заявою про надання інформації про будинок АДРЕСА_2 та 09.11.2015 року отримала відповідь про те, що на підставі записів по господарській книзі №6 особовий рахунок НОМЕР_1 власником вказаного будинку є ОСОБА_2.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Бейзимівської сільської ради Чуднівського району Житомирської області №24 від 18.04.2012 року ОСОБА_2 надано дозвіл на оформлення документів на право особистої власності на ціле домоволодіння з надвірними будівлями та спорудами, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1

Позивач вважає, що дане рішення виконавчого комітету Бейзимівської сільської ради Чуднівського району Житомирської області №24 від 18.04.2012 року порушує її право на власність, яке відповідно до Конституції України є непорушним. Крім того, посадові особи Бейзимівської сільської ради, приймаючи оспорюване рішення, були обізнані про існування заповіту на даний будинок, посвідченого секретарем цієї ж сільської ради.

18.07.2017 року позивач ОСОБА_1 подала до суду уточнену позовну заяву, у якій зазначила відповідачами також свого брата ОСОБА_3 та сестру ОСОБА_4, не змінивши при цьому предмет та підстави позову і виклавши частину позовної заяви, у якій містяться позовні вимоги, у точній відповідності із позовними вимогами первісної позовної заяви.

Сторони у судове засідання не з'явились.

Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача, у якій одночасно зазначила, що позовні вимоги позивач підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача - Бейзимівської сільської ради - сільський голова ОСОБА_8 подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності, у яких одночасно зазначив, що сільська рада позов визнає повністю (а.с. 85, 115, 136, 146, 175, 223, 245).

Відповідач ОСОБА_2 08.07.2014 року уклала шлюб із ОСОБА_9 та після реєстрації шлюбу їй було присвоєне прізвище «Пендус» (а.с. 87).

Представник відповідача ОСОБА_10 за довіреністю ОСОБА_11 подала до суду заяву, у якій просить залишити без розгляду позов ОСОБА_1 та розглянути справу за її відсутності.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не повідомили суду причин своєї неявки, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та завчасно.

На підставі статей 211, 223 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України та ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. За ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, але при цьому згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_5 05.07.2000 року у Бейзимівській сільській раді Чуднівського району Житомирської області склала заповіт, у якому зробила своє розпорядження про те, що на випадок її смерті все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право вона заповіла ОСОБА_1 (а.с. 11).

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. 13).

Відповідно до пунктів 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України №435-IV від 16.01.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року (надалі по тексту - ЦК УРСР) виконання заповіту покладається на призначених у ньому спадкоємців.

Відповідно до статті 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Як встановлено судом на підставі довідки №219 від 29.10.2015 року, виданої виконкомом Бейзимівської сільської ради Чуднівського району Житомирської області ОСОБА_1 дійсно після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, вступила у володіння майном померлої, а саме: доглядала житловий будинок, користувалася присадибною земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 59).

Отже, з дня відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_1 прийняла спадщину та їй на праві власності належить житловий будинок з господарськими будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, порушене право власності ОСОБА_1 підлягає відновленню та судовому захисту, а позов є обґрунтованим і його слід задовольнити повністю.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Чуднівського районного суду Житомирської області від 30.05.2016 року було вжито захід забезпечення позову - накладено арешт на житловий будинок із господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, який підлягає скасуванню, оскільки чинність арешту на майно зробить неможливим виконання рішення про визнання права власності на це майно.

На підставі наведеного вище обґрунтування та керуючись статтями 8, 19, 41 Конституції України, статтями 3, 5, 15, 16, 328 та пунктами 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, статтями 534, 546, 548, 549 ЦК Української РСР, статтями 4, 12, 13, 76-83, 128-130, 141, 211, 223, 258-259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Бейзимівської сільської ради Чуднівського району Житомирської області, ОСОБА_10, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за участю третьої особи - Реєстраційної служби Чуднівського районного управління юстиції Житомирської області про визнання рішення недійсним та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Бейзимівської сільської ради Чуднівського району Житомирської області №24 від 18 квітня 2012 року «Про оформлення права власності».

Скасувати свідоцтво серії САЕ №355369 від 14.05.2012 року про право власності ОСОБА_2 на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на домоволодіння (житловий будинок з господарськими будівлями), що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, проведену 14.05.2012 року.

Визнати право власності ОСОБА_1 на домоволодіння (житловий будинок з господарськими будівлями), що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті її матері - ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Скасувати арешт на житловий будинок із господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, накладений ухвалою Чуднівського районного суду Житомирської області про забезпечення позову від 30.05.2016 року.

Заочне рішення може бути переглянуте Чуднівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду через Чуднівський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження чи на перегляд заочного рішення, якщо апеляційна скарга чи заява про перегляд заочного рішення подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення чи апеляційної скарги, якщо їх не було подано. У разі подання заяви про перегляд заочного рішення чи апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після перегляду справи.

Суддя: О.В. Мандро