Ухвала суду № 79581061, 04.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/271/19

УХВАЛА

04 лютого 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., розглянувши матеріали адміністративного позову Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до публічного акціонерного товариства “Автотранс-64” про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за списком №2 у розмірі 499,47 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до публічного акціонерного товариства “Автотранс-64” про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за списком №2 у розмірі 499,47 грн.

Разом з адміністративним позовом подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову.

В обґрунтування клопотання зазначено, що згідно з ч.2 ст. 73 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Відтак позивач позбавлений можливості сплатити судовий збір у зв’язку з відсутністю коштів на дані витрати.

Ухвалами від 21.01.2019 р. у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову відмовлено; адміністративний позов залишено без руху; надано позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали шляхом надання до суду документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

01.02.2019р. (вх. № 3806/19) від Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі надійшов лист «Про усунення недоліків», в якому позивач зазначив, що згідно ч.ч.1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Згідно з п.п.20, 29 ч.1 ст. 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов’язань без відповідних бюджетних призначенець з порушенням бюджетного законодавства. Таким чином, позивачем повідомлено про неможливість позивача сплатити судовий збір за подання цього позову та фактично вдруге викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову до вирішення справи.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За правилами ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України “Про судовий збір”.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України “Про судовий збір” платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст.3 Закону України “Про судовий збір”).

Підпунктом 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” установлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921,00 грн.

За приписами ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір").

Таким чином, вказаною нормою чітко визначено умови, за яких суд може звільнити від сплати судового збору.

Зазначене свідчить, що позивач не є суб'єктом, на якого поширюється дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічну правову позицію неодноразово було висловлено Верховним Судом, в тому числі в ухвалі від 23.01.2019р. у справі №522/16821/18 (адміністративне провадження №К/9901/68209/18).

Крім того, даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.

Слід зазначити, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення сторони від його сплати.

Суд зазначає, що ухвалою від 21.01.2019 р. у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову до вирішення справи було відмовлено. Заявляючи повторно клопотання аналогічного змісту, позивач не навів визначених законом підстав для звільнення його від сплати судового збору та не надав доказів на підтвердження таких обставин.

З аналізу матеріалів адміністративного позову та заявленого клопотання суддею не встановлено підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору за подання даного адміністративного позову, в зв’язку з чим у задоволенні останнього слід відмовити.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги невиконання позивачем вимог, встановлених ст.ст. 160-161 КАС України, суддя дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 161, 132, 133, 169, 241, 248, 294-295 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову, - відмовити.

Адміністративний позов Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до публічного акціонерного товариства “Автотранс-64” про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за списком №2 у розмірі 499,47 грн., - повернути позивачу.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з адміністративним позовом та всіма доданими до нього матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України, та може бути оскаржена у відповідності до ст. 295, 297 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Суддя Г.П. Самойлюк