Ухвала суду № 79580542, 28.01.2019, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/3910/18

Провадження № 1-кп/191/300/18

У Х В А Л А

іменем України

28 січня 2019 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого- судді Бондаренко Г.В.

За участі секретаря- Силкіної О.Г.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12018040390001477 від 04.09.2018 року, відносно:

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4,зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , фактично проживає АДРЕСА_4,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

За участі: прокурора Горбатенко Д.М., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисника Скороход А.О.

ВСТАНОВИВ:

01.10.2018 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.185 КК України, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018040390001477 від 04.09.2018 року.

В судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ухвалою судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.12.2018 року обвинуваченому ОСОБА_2 був продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60(шістдесят) днів. Строк дії вказаної ухвали закінчується 03.02.2018 року.

На цей час ризики, передбачені ч. 1 п.п. 1,4,5 ст. 177 КПК України- не змінились і не відпали. ОСОБА_2, раніше судимий, відносно нього в Синельниківському міськрайонному суді на розгляді знаходяться кримінальні провадження за вчинення умисних злочинів, він продовжував злочинну діяльність і вчинив кримінальне правопорушення під час домашнього арешту, не має постійного місця роботи, не одружений, у нього відсутні міцні соціальні зв'язки.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечував, просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, оскільки він щиро розкаюється, має малолітню дитину, має намір працевлаштуватися і обіцяє не виняти нових кримінальних правопорушень.

Захисник підтримала позицію обвинуваченого ОСОБА_2, та просила змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. Зазначила, що на даний час він має житло, маленьку дитину, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає в повному обсязі. Просила змінити запобіжний захід на більш м'який.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив вирішити це питання на розсуд суду.

Суд, дослідивши надані докази та заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу суд враховує те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, є тяжким та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, раніше ОСОБА_2 неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, судимості не зняті та не погашені в установленому законом порядку, на даний час в провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України.

Крім того, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою, при цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Суд вважає виправданим тримання обвинуваченого під вартою з метою забезпечення виконання обвинуваченого процесуальних обов'язків, оскільки інші запобіжні заходи, крім тримання під вартою не можуть забезпечити належним чином виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 процесуальних обов'язків .

Таким чином, суд вважає за необхідне клопотання прокурора- задовольнити, а в задоволенні клопотання захисника про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт- відмовити.

У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, оскільки вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення. Крім того, суд вважає, що відсутні підстави для обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 193, 194, 196-198, 314, 331 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Синельниківської місцевої прокуратури про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою- задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків на строк шістдесят днів, тобто до 28 березня 2019 року включно.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 і захисника Скороход А.О. про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Г. В. Бондаренко