Рішення № 79580532, 04.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5388/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання Белінського Г.В.,

позивача ОСОБА_1 за паспортом,

представника позивача ОСОБА_2

представник відповідача ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної

адміністрації ОСОБА_4 за довіреністю,

відповідач не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, ОСОБА_5 ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_6 про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ОСОБА_7 спору:

До Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, ОСОБА_5 ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_6, в якому з урахуванням уточнення до позову просила:

1. Визнати протиправними Накази ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації №98/к від 11 вересня 2018 року «Про звільнення ОСОБА_1В.» та №107/к від 08 жовтня 2018 року «Про внесення змін до наказу ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації від 11 вересня 2018 року №98/к».

2.Накази ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації №98/к від 11 вересня 2018 року «Про звільнення ОСОБА_1В.» та №107/к від 08 жовтня 2018 року «Про внесення змін до наказу ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації від 11 вересня 2018 року №98/к» - скасувати.

3.Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора ОСОБА_3– начальника управління соціальної роботи, фінансово-ресурсного забезпечення та молодіжної політики ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації.

4.Стягнути з ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 33722647) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 1212, 36 (одна тисяча двісті дванадцять),36 грн. за кожен день вимушеного прогулу.

5.Стягнути з ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 33722647) на користь ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату при звільненні у розмірі 34940, 15 (тридцять чотири тисячі дев’ятсот сорок), 15 грн.

6.Стягнути з ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 33722647) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20 000 (двадцять тисяч),00 грн.

7. Зобов’язати ОСОБА_5 ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації перевести ОСОБА_1 на посаду заступника директора ОСОБА_3 – начальника управління дошкільної, загальної середньої та професійної освіти ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації.

8. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора ОСОБА_3 – начальника управління соціальної роботи, фінансово-ресурсного забезпечення та молодіжної політики ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації та стягнення заробітної плати за один місяць.

ІІ. Аргументи сторін

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

11.09.2018р. позивач, яка займає посаду заступника директора ОСОБА_3 – начальнику управління соціальної роботи, фінансово-ресурсного забезпечення та молодіжної політики ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації отримала попередження про можливе звільнення.

В цьому попередженні перелічені три посади на які пропонувалося перевести позивача, а саме: посади головного спеціаліста відділу дошкільної та загальної середньої освіти управління дошкільної, загальної середньої та професійної освіти ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, провідного спеціаліста відділу дошкільної та загальної середньої освіти управління загальної середньої та професійної освіти ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації та спеціаліста відділу корекційної освіти, соціальної роботи та ресурсного забезпечення управління соціальної роботи, фінансово-ресурсного забезпечення та молодіжної політики ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації.

Також зазначається, що підставою для подальшого звільнення є лист Управління Служби безпеки України в Одеській області від 07.09.2018 р. №65/11/6060 дск в якому вказується, що розпорядженням Управління Служби безпеки України в Одеській області від 07.09.2018 р. №138 д скасований допуск позивача до державної таємниці.

Позивач зазначила, що термін до якого необхідно надати згоду або відмову на запропоновані посади в попередженні не зазначений. Попередження про подальше звільнення позивача було надано в день звільнення без дати документа.

11.09.2018 р. ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації видав наказ №98/к про звільнення позивача в період, коли позивач знаходилася на лікарняному.

08.10.2018 р. позивач після виходу на роботу отримала крім наказу від 11.09.2018 р., ще один наказ від 08.10.2018 р. №107/к «Про внесення змін до наказу ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації від 11.09.2018 р. №98/к».

Позивач вважає накази про звільнення №98/к від 11.09.2018 р. та №107/к від 08.10.2018 р. протиправними та такими, що належать до скасування.

Також позивач зазначила, що під час знаходження на лікарняному дізналася, що 25.09.2018 р. звільнилася посада іншого заступника ОСОБА_3, а саме посада заступника директора ОСОБА_3 – начальника управління дошкільної загальної середньої та професійної освіти ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації. Позивач засобами поштового зв’язку на ім’я ОСОБА_5 ОСОБА_3 ОСОБА_6 надіслала заяву і просила перевести на посаду іншого заступника, однак відповідь до цього часу не отримала.

Позивач вважає, що у зв’язку з тим, що директором ОСОБА_3 ОСОБА_6 було проігнорована законна вимога позивача про переведення її на вакантну посаду зазначену вище наказ про її звільнення є протиправним.

Також, позивач зазначила, що оскільки вона звільнена саме 11.09.2018 р. вона має право отримати компенсацію за час вимушеного прогулу, недоплачену заробітну плату та відшкодування завданої моральної шкоди.

Позивач вказала, що звільнення з посади призвело її до моральних страждань, втрати душевного спокою, роздратованості, позбавило засобів для забезпечення належного рівня життя сім’ї позивача, порушило її звичайний спосіб життя, вимагає від неї додаткових зусиль для його організації, одразу після попередження про звільнення ОСОБА_1 вимушена була звернутися за медичною допомогою і з 11.09.2018 р. по 08.10.2018 р. майже місяць проходила лікування. Таким чином, з урахуванням обставин, які передували звільненню, позивач вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.

Також позивач зазначила, що їй була недоплачена заробітна плата при звільнені, оскільки 10.01.2018р. відповідач прийняв розпорядження №9/к-2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1В.». Однак, 05.09.2018 р. постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі №815/281/18 скасовано зазначене розпорядження. Позивач з заявою звернулася до директора ОСОБА_3 ОСОБА_6 щодо виплати їй заробітної плати. Проте під час звільнення за цей проміжок часу, так і не отримала заробітну плату. Розмір невиплаченої заробітної плати за час відстрочення позивача на час дисциплінарного провадження становить 34 940,15 грн.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити з підстав, викладених в уточненій позовній заяві (а.с.112-121).

18.10.2018 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.

18.10.2018 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд відмовив у вжитті заходів забезпечення позову.

08.11.2018 р. ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, суд продовжив підготовче провадження до 90 днів.

19.12.2018 р. ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті.

Відповідач ОСОБА_5 ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, ОСОБА_6,у судове засідання не з’явився про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно.

Представник відповідача ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації у судовому засіданні у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов.

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив наступне.

Управління Служби безпеки України в Одеській області повідомило листом, що від 07.09.2018 р. №138д скасований допуск до державної таємниці ОСОБА_1, запропоновано директору ОСОБА_3 вжити заходів щодо переведення ОСОБА_1 із зазначеної посади або у разі неможливості такого переведення звільнення, оскільки посада, на якій перебуває позивач вимагає наявності доступу до державної таємниці.

На виконання вищезазначеного листа 10.09.2018 р. з дотриманням вимог чинного законодавства директор ОСОБА_3 ознайомив ОСОБА_1 зі змістом листа та надав для ознайомлення попередження про можливе звільнення, де було запропоновано переведення на вакантні на той момент посади в ОСОБА_3, а саме: посади головного спеціаліста відділу дошкільної та загальної середньої освіти управління дошкільної, загальної середньої та професійної освіти; провідного спеціаліста відділу дошкільної та загальної середньої освіти управління дошкільної, загальної середньої та професійної освіти; спеціаліста відділу корекційної освіти, соціальної роботи та ресурсного забезпечення, управління соціальної роботи, фінансово-ресурсного забезпечення та молодіжної політики. Позивач повідомила, що їй потрібен час для того, щоб прийняти відповідне рішення.

Відповідач 11.09.2018 р. знову запропонував ОСОБА_1 переведення на вакантні в ОСОБА_3 посади. ОСОБА_1 взяла один примірник попередження та пішла до свого кабінету. Близько 15 год.25 хв. ОСОБА_1 без попередження залишила робоче місце.

Враховуючи зазначені обставини, а також відсутність (не надання) згоди ОСОБА_1 на переведення на запропоновані вакантні посади 11.09.2018 р. ОСОБА_3 видав наказ №98/к «Про звільнення ОСОБА_1В.», в якому було зазначено про її звільнення з 12.09.2018 на підставі п.2 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України.

Представник відповідача зазначив, що позивач 11.09.2018 р. вже після видання наказу про звільнення та надання до органів Держказначейства платіжних доручень на проведення відповідного розрахунку, повідомила директора ОСОБА_3, що вона знаходиться в лікарні, а 12.09.2018 р. повідомила головному бухгалтеру ОСОБА_3 про те, що вона знаходиться на лікарняному.

Позивач з’явилася на роботі 08.10.2018 р. та надала лікарняні листи, якими підтверджується її перебування на лікарняному в період з 11.09.2018 р. по 05.10.2018 р.

Враховуючи зазначене 08.10.2018 р. ОСОБА_3 видав наказ №107/к «Про внесення змін до наказу ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації від 11.09.2018 р. №98/к», яким дату звільнення з 12.09.2018 р. змінено на 08.10.2018 р. Того ж дня ОСОБА_1 відповідач оплатив лікарняний (5) днів, надав копії відповідних наказів про звільнення, видав трудову книжку з відповідним записом про звільнення.

Представник відповідача вважає, що відповідач не порушив вимоги ч.3 ст.40 Кодексу законів про працю України щодо недопущення звільнення ОСОБА_1 у період її тимчасової непрацездатності.

Також представник відповідача зазначив, що у кваліфікаційних вимогах до посади заступника директора ОСОБА_3 – начальника управління дошкільної, загальної середньої та професійної освіти зазначена наявність педагогічної освіти, яка у позивача відсутня, а відтак-переведення позивача на посаду заступника директора ОСОБА_3 – начальника управління дошкільної загальної середньої та професійної освіти з 26.09.2018 р. є неможливим.

Представник позивача надав відповідь на відзив в якому зазначив, що позивач звернулася до начальника управління Служби безпеки України в Одеській області і отримала відповідь від 08.10.2018 р. за №65/11/П-32/389 в якій зазначено: «Повідомляємо, що скасування допуску до державної таємниці не є безумовною підставою для звільнення ОСОБА_4 з ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації».

Крім того, відповідно до оскаржуваного наказу від 11.09.2018 р. №98/к «Про звільнення ОСОБА_1В.» вказано звільнити позивача з 12.09.2018 р., тобто вже на момент знаходження її на лікарняному, отже зазначений наказ є незаконним.

Представник відповідача надав заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що звільнення позивача з займаної посади відбулося саме через небажання ОСОБА_1 перевестися на запропоновані вакантні в ОСОБА_3 посади та неможливість її подальшого перебування на посаді, яку вона обіймала, оскільки перебування на посаді вимагало наявності допуску до державної таємниці.

Заслухавши вступне слово учасників справи, з’ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не належить до задоволення частково. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

ІІІ. Обставини, встановлені судом

Так, суд встановив, що 11.09.2018р. позивач, яка займала посаду заступника директора ОСОБА_3 – начальнику управління соціальної роботи, фінансово-ресурсного забезпечення та молодіжної політики ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, отримала попередження про можливе звільнення (а.с.42).

В попередженні перелічені три посади на які пропонувалося перевести позивача, а саме: посади головного спеціаліста відділу дошкільної та загальної середньої освіти управління дошкільної, загальної середньої та професійної освіти ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, провідного спеціаліста відділу дошкільної та загальної середньої освіти управління загальної середньої та професійної освіти ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації та спеціаліста відділу корекційної освіти, соціальної роботи та ресурсного забезпечення управління соціальної роботи, фінансово-ресурсного забезпечення та молодіжної політики ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації.

Також в попередженні про можливе звільнення позивача зазначено, що підставою для подальшого звільнення є лист Управління Служби безпеки України в Одеській області від 07.09.2018 р. №65/11/6060 дск в якому вказується, що розпорядженням Управління Служби безпеки України в Одеській області від 07.09.2018 р. №138 д скасовано допуск до державної таємниці.

11.09.2018 р. ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації видав наказ №98/к про звільнення позивача (а.с.43-44).

З 11.09.2018 р. по 08.10.2018 позивач знаходилася на лікарняному , що підтверджується листками непрацездатності серія АДЖ №283977 та АДЖ № 668942 (а.с.46-47).

Водночас в період знаходження на лікарняному позивач була звільнена наказом №98/к від 11.09.2018 р. і отримала на картковий рахунок в банку розрахунок.

Позивач зазначила, що під час знаходження на лікарняному дізналася, що 25.09.2018 р. звільнилася посада іншого заступника ОСОБА_3, а саме посада заступника директора ОСОБА_3 – начальника управління дошкільної загальної середньої та професійної освіти ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації. Позивач засобами поштового зв’язку на ім’я ОСОБА_5 ОСОБА_3 ОСОБА_6 надіслала заяву і просила перевести на посаду іншого заступника , однак відповідь до цього часу не отримала. (а.с.102)

08.10.2018 р. відповідач видав наказ №107/к «Про внесення змін до наказу ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації від 11.09.2018 р. №98/к» а саме: «Звільнити ОСОБА_1 з посади заступника директора ОСОБА_3 – начальника управління соціальної роботи, фінансово-ресурсного забезпечення та молодіжної політики ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації 08.10.2018 р. відповідно до п.2 ст.40 Кодексу законів про працю України» (а.с.45).

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

ІV Джерела права та висновки суду.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України: «Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується».

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує різні можливості у виборі роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки та перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення».

Відповідно до п.2 ч.1 ст.40 КЗпПУ трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску додержавної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.

Згідно з ч.2 ст.40 КЗпПУ звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до ч.3 ст.40 КЗпПУ не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

Оскільки попередження про подальше звільнення разом із пропозиціями зайняття інших вакантних посад відповідач надав в день звільнення позивача, суд робить висновок про порушення 2-х місячного строку попередження та надання пропозицій відповідно до встановленої законом процедури звільнення. Протилежного відповідач впродовж розгляду справи не довів. При цьому суд зазначає, що у попередженні про подальше звільнення позивача з займаної посади не зазначено дату документу (а.с.42).

Таким чином, суд робить висновок, що прийняті відповідачем накази про звільнення позивача №98/к від 11.09.2018 р. та №107/к від 08.10.2018р. є протиправними та належать до скасування.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи, наявний лист відповідь СБУ в Одеській області від 08.10.2018 р. за №65/11/П-32/389 позивачу в якому зазначено наступне: «Повідомляємо, що скасування допуску до державної таємниці не є безумовною підставою для звільнення ОСОБА_4 з ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації» (а.с.132).

Разом з тим суд не погоджується з твердженнями позивача про те, що посилання відповідача у наказі №98/к від 11.09.2018 р. про звільнення позивача на лист Управління СБУ в Одеській області від 07.09.2018 р. №65/11/6060 дск, яким скасовано допуск позивача до державної таємниці, є безпідставними.

Так, відповідно до посадової інструкції заступника директора Департаменту-начальника управління соціальної роботи, фінансово-ресурсного забезпечення та молодіжної політики ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації заступник директора ОСОБА_3 – начальника управління соціальної роботи, фінансово-ресурсного забезпечення та молодіжної політики ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації забезпечує захист інформаційних баз даних , що складають державну таємницю або можуть мати службове користування( п.2.17). Відсутність підпису про ознайомлення з вказаною інструкцією, на яку посилається позивач, на думку суду, не свідчить про недійсність положень даної інструкції. Факт того, що позивачу було надано допуск до державної таємниці , позивач не спростовує.

Крім того, суд зазначає наступне адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Суд не вправі втручатись у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень, перебираючи на себе повноваження та функції уповноваженого органу, втручаючись при цьому у внутрішньо - організаційну специфіку роботи останнього.

Визначення завдань та обов’язків для певної посади в посадовій інструкції є дискрецією відповідача, тому суд не вправі перебирати (вирішувати) на себе функції відповідача до вчинення тих дій, які згідно із вказаним законодавством можуть здійснюватися лише за його розсудом.

Аналогічний висновок суд робить стосовно позовної вимоги про зобов’язання ОСОБА_5 ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації перевести ОСОБА_1 на посаду заступника директора ОСОБА_3 – начальника управління дошкільної, загальної середньої та професійної освіти ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації. Визначення в посадовій інструкції заступника директора ОСОБА_3 – начальника управління дошкільної, загальної середньої та професійної освіти ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації необхідності наявності педагогічної освіти є дискрецією відповідача.

Таким чином, суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення позову в частині необхідності зобов'язання відповідача перевести ОСОБА_1 на посаду заступника директора ОСОБА_3 – начальника управління дошкільної, загальної середньої та професійної освіти ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації.

Згідно з ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.265 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше як за один рік. Однак, якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Таким чином, суд робить висновок, що позивач повинна бути поновлена на тій посаді з якої була звільнена а саме: на посаді заступника директора ОСОБА_3– начальника управління соціальної роботи, фінансово-ресурсного забезпечення та молодіжної політики ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації.

Згідно з п.32 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_7 України від 06.11.1992 р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав у цей час.

Відповідно до ч.3 п.32 вищевказаної постанови Пленуму Верховного ОСОБА_7 України у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв’язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи – невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100.

Відповідно до п.2 Порядку №100 у разі визнання середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу середньомісячна заробітна плата обчисляється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події з якою пов’язана відповідна виплата .

Згідно з п.8 розділу 4 Порядку №100 передбачено, що нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадку передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках передбачених чинним законодавством – на число календарних днів за цей період.

Відповідно до п. 34 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_7 України від 06.11.1992 р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

В матеріалах справи наявна довідка Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_3 освіти і науки від 11.12.2018 р. в якій зазначено, що розрахунок середньої заробітної плати позивача за 2 місяці (липень-серпень): (Заробітна плата за липень – 18690,89 +заробітна плата за серпень -11618,19 грн.) / (кількість відпрацьованих днів у липні -16 робочих днів + кількість відпрацьованих днів у серпні -9 робочих днів)= 1212,36 грн. за кожен день (а.с.173)

Оскільки позивач звільнена саме 11.09.2018. то позивач має право на отримання від ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 1212, 36 (одна тисяча двісті дванадцять),36 грн. за кожен день вимушеного прогулу.

Щодо позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації на користь позивача недоплачену заробітну плату при звільненні у розмірі 34940, 15 (тридцять чотири тисячі дев’ятсот сорок), 15 грн. суд робить висновок, що вона належить до задоволення виходячи з наступного.

Суд встановив, що позивач була відсторонена від займаної посади на період часу з 14.11.2017 р. по 10.01.2018 р. та їй не виплачувалась заробітна плата відповідно до розпоряджень Одеської обласної державної адміністрації від 14.11.2017 р. №1235/к-2017 «Про дисциплінарне провадження щодо заступника директора ОСОБА_3 – начальника управління економічного та ресурсного забезпечення ОСОБА_3 освіту і науки Одеської обласної державної адміністрації» та від 10.01.2018 р. №9/к-2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1В.» (а.с.53-54).

Постановою від 05.09.2018 р. Одеського окружного адміністративного суду по справі №815/281/18 скасовано розпорядження про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з ч.4 ст.72 Закону України «Про державну службу» у разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов’язків у встановленому порядку.

Позивач з заявою звернулася до директора ОСОБА_3 ОСОБА_6 щодо виплати їй заробітної плати однак під час звільнення так за цей проміжок часу, так і не отримала заробітну плату. Розмір невиплаченої заробітної плати за час відстрочення позивача на час дисциплінарного провадження становить 34 940,15 грн. (а.с.103).

Щодо позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації на користь позивача моральну шкоду у розмірі 20 000 (двадцять тисяч),00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.273-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться, у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з ст.23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд, погоджується, що дії відповідача призвели до моральних страждань позивача.

Однак, позивач впродовж судового розгляду справи не довела відповідними доказами розмір моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн. з урахуванням викладених обставин.

Таким чином, суд робить висновок про стягнення з ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.

Згідно з п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць підлягають негайному виконанню.

Суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора ОСОБА_3 – начальника управління соціальної роботи, фінансово-ресурсного забезпечення та молодіжної політики ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації та стягнення заробітної плати за один місяць.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними Накази ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації №98/к від 11 вересня 2018 року «Про звільнення ОСОБА_1В.» та №107/к від 08 жовтня 2018 року «Про внесення змін до наказу ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації від 11 вересня 2018 року №98/к».

3.Накази ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації №98/к від 11 вересня 2018 року «Про звільнення ОСОБА_1В.» та №107/к від 08 жовтня 2018 року «Про внесення змін до наказу ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації від 11 вересня 2018 року №98/к» - скасувати.

4.Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора ОСОБА_3– начальника управління соціальної роботи, фінансово-ресурсного забезпечення та молодіжної політики ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації.

5.Стягнути з ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 33722647) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 1212, 36 (одна тисяча двісті дванадцять),36 грн. за кожен день вимушеного прогулу.

6.Стягнути з ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 33722647) на користь ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату при звільненні у розмірі 34940, 15 (тридцять чотири тисячі дев’ятсот сорок), 15 грн.

7.Стягнути з ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 33722647) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000 (п’ять тисяч),00 грн.

8.Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора ОСОБА_3 – начальника управління соціальної роботи, фінансово-ресурсного забезпечення та молодіжної політики ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації та стягнення заробітної плати за один місяць.

9. У решті позовних вимог відмовити.

10. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П’ятого апеляційного адміністративного суду.

11. ОСОБА_8 адреса: 65074, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, б. 70/1 кв.182 , ІПН НОМЕР_1.

Відповідач - ОСОБА_3 освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації адреса: 65107, м. Одеса, Канатна, б.83, код ЄДРПОУ 33722647.

Відповідач- ДиректорДепартаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації адреса: 65107, м. Одеса, Канатна, б.83.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 04 лютого 2019 року.

Суддя О.Я. Бойко

.