Рішення № 79580442, 31.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

31 січня 2019 року справа №826/15512/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.)доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві)про1) визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в м. Києві від 16 серпня 2018 року №62278/03 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; 2) зобов'язання відповідача повторно розглянути надані позивачем документи та прийняти рішення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, починаючи з дати настання пенсійного вікуВ С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправною відмову ГУ ПФУ в м. Києві щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки в нього наявний та належним чином підтверджений трудовий загальний стаж та стаж на роботах із шкідливими умовами праці, достатній для призначення пенсії на пільгових умовах.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/15512/18 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.

Відповідач відзиву на позовну заяву та відповідних доказів до суду не надав, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 10 липня 2018 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, листом від 16 серпня 2018 року №62278/03 ГУ ПФУ в м. Києві повідомило про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, з посиланням на те, що згідно матеріалів пенсійної справи, пільговий стаж, який дає право на призначення пенсії становить 8 місяців 15 днів.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України є Закон України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Зокрема у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії трудової книжки від 18 вересня 1979 року серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 у період з 16 серпня 1985 року по 30 квітня 1986 року працював електрослюсарем з ремонту устаткування в Новокриворізькому гірничо-збагачувальному комбінаті; з 19 травня 1986 року по 18 жовтня 1989 року, у зв'язку з переведенням, прийнятий на посаду електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування, з 18 жовтня 1989 року по 01 квітня 1994 року працював на посаді електрика прокатного стану; з 01 квітня 1994 року по 11 грудня 1995 року на посаді електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування Макіївського металургійного заводу імені С.М. Кірова.

Також в матеріалах справи наявні довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній від 15 березня 2017 року №168, видана ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" на підтвердження факту роботи ОСОБА_1 на даному підприємстві повний робочий день у періоди з 19 травня 1986 року по 28 лютого 1989 року та з 01 березня 1989 року по 17 жовтня 1989 року, та те, що виконувана ОСОБА_1 робота відноситься до робіт передбачених Списком №2, від 15 березня 2017 року №169 видана ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" на підтвердження факту роботи ОСОБА_1 на даному підприємстві повний робочий день у періоди з 18 жовтня 1989 року по 31 березня 1994 року, та те, що виконувана ОСОБА_1 робота відноситься до робіт передбачених Списком №2; від 15 березня 2017 року №170 видана ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" на підтвердження факту роботи ОСОБА_1 на даному підприємстві повний робочий день у періоди з 09 квітня 1994 року по 10 грудня 1995 року, та те, що виконувана ОСОБА_1 робота відноситься до робіт передбачених Списком №2.

Згідно виписок з наказів ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" від 06 вересня 1995 року ОБ №411 та ОБ №324 "Про підтвердження права на пільгове забезпечення по списку №2" посада електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування, а також електрик дільниці (стану) відноситься до списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення по списку №2.

Будь-які інші документи, що підтверджують трудовий стаж позивача в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, трудовий стаж позивача на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно списку №2 становить 10 років 3 місяці 7 днів.

Аналізуючи записи наведених вище копій трудових книжок та підтверджуючих довідок, суд приходить до висновку, що наявний трудовий стаж не надає ОСОБА_1 права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за списком №2, відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки стаж роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці є меншим 12 років 6 місяців.

Таким чином, оскільки трудовий стаж, який надає право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за списком №2 матеріалами справи не підтверджується, суд приходить до висновку, що відмова відповідача щодо призначення позивачу пенсії на пільгових умовах є правомірною.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, судом не виявлено дій чи рішень відповідача, які б суперечили вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; ідентифікаційний код 42098368).

Суддя В.А. Кузьменко