Рішення № 79580404, 30.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 січня 2019 року № 826/7673/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянув в порядку письмового позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у м. Києві

до Закритого акціонерного товариства «Київбуделектротранс»

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у м. Києві (далі-позивач/ГУ ДФС у м. Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Київбуделектротранс» (далі- відповідач/ЗАТ «Київбуделектротранс») про стягнення податкового боргу в розмірі 469 584,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до приписів Податкового кодексу України у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом на загальну суму 469 584,66 грн., що підтверджується довідкою про суму податкового боргу та інтегрованою карткою платника податку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2018 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

Відповідач відзиву на позов у встановлений судом строк не подав. Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження у адміністративній справі направлялась на адресу відповідача зазначену в позові, а також в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, проте була повернута до суду із позначкою “інші причини”.

Пунктом 1 частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про його права та обов’язки, зокрема про право надати відзив на позовну заяву або заяву про визнання позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Закрите акціонерне товариство «Київбуделектротранс» перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Станом на день звернення до суду заборгованість перед бюджетом зі сплати земельного податку Закритим акціонерним товариством «Київбуделектротранс» становить 469 584,66 грн., що підтверджується довідкою про наявність заборгованості №25563 від 14.08.2018, розрахунком податкового боргу, інтегрованою карткою платника податків.

За даними контролюючого органу заявлена до стягнення податкова заборгованість виникла у зв’язку з несплатою ЗАТ «Київбуделектротранс» суми самостійно узгодженого податкового зобов’язання, задекларованих платником (відповідачем) у податковій декларації з плати за землю за звітний період 2017 рік, а також узгоджених у досудовому порядку грошових зобов’язань, визначених контролюючим органом (позивачем) в порядку ст. 54 Податкового кодексу України згідно податкових повідомлень-рішень від 02.10.2017 №0065581209 на суму 152 637,77 грн. та від 02.10.2017 №0065591209 на суму 2 435,16 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені за адресою місцезнаходження платника та отримані уповноваженим представником підприємства, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Судом встановлено, що позивач надсилав відповідачу податкову вимогу форми “Ю” від 25.12.2012 №2306 та рішення про опис майна у податкову заставу №2306 від 24.12.2012 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою підприємства, яке було утримано уповноваженим представником підприємства, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Жодні документальні докази оскарження платником податків зазначеної податкової вимоги та вказаних податкових повідомлень-рішень у судовому порядку, скасування її у досудовому/судовому порядку сторони до суду не подали.

Відтак, оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач вважає цю суму податковим боргом та просить стягнути його у судовому порядку.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Пунктами 54.1, 54.3 і 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України (далі за текстом – ПК України) передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В розумінні пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України “податковий борг” - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В свою чергу у відповідності до норм абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Також податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 цього Кодексу).

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що “податкова вимога” – це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

В силу норми п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відтак, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що право на формування податкової вимоги виникає у контролюючого органу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання.

Одночасно нормами п. 95.1 і 95.2 ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Доказів сплати суми грошових зобов’язань, визначених у податковій декларації з плати за землю за 2017 рік та у податкових повідомленнях-рішеннях від 02.10.2017 за №0065581209 та №0065591209 у встановлені ПК України строки відповідач до суду не подав.

Таким чином, з огляду на вищевикладене та з урахуванням наявних у справі матеріалів, суд приходить до висновку, що суми самостійно узгоджених та узгоджених у досудовому порядку грошових зобов’язань з орендної плати за землю, а саме таких, що були: задекларовані ЗАТ «Київбуделектротранс» в податковій декларації з плати а землю за звітний період 2017 рік, а також визначені контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях від 02.10.2017 за №0065581209 та №0065591209, - набули статусу податкового боргу, та відповідно про наявність у позивача правових підстав для виставлення податкової вимоги.

Станом на день розгляду справи в суді доказів сплати заявленої до стягнення суми податкового боргу у розмірі 469 584,66 грн. сторонами суду не надано.

Згідно з п. 41.2 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, беручи до уваги те, що податкову заборгованість в сумі 469 584,66 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, та наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог контролюючого органу.

Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 12, ст.ст. 72 – 77, ст. 139, ст. 257, ст. 262, ст. 263, ст.ст. 241 – 246, ст. 250, ст.ст. 295 - 297, ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 39439980) задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Київбуделектротранс» (02094, м. Київ, вул. Гродненська, 32, ЄДРПОУ 03333972) на користь Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) податкову заборгованість у розмірі 469 584,66 грн. (чотириста шістдесят дев’ять тисяч п’ятсот вісімдесят чотири гривні шістдесят шість копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко