Рішення № 79579843, 04.02.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4292/18

РІШЕННЯ

іменем України

04 лютого 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтагруп-Транс" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтагруп-Транс" звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Хмельницькій області в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно - господарського штрафу №068680 від 18.10.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26.09.2018 Управлінням Укртрансбезпеки у Хмельницькій області складено акт №088440 згідно якого встановлено, що водій ТОВ "Нафтагруп-Транс" порушив режим праці та відпочинку. На підставі даного акту не беручи до уваги пояснення та обґрунтування з боку позивача про те, що ТОВ "Нафтагруп-Транс" не є перевізником, про те, що автомобіль марки DAF FT CF 85.360 д.р.н. BX7019CA передано останнім іншому господарюючому суб'єкту в оренду прийнята постанова № 068680 від 18.10.2018, згідно якої постановлено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф в сумі 340 грн, відповідальність за яке передбачена абзацом 8 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Вказує, що ТОВ "Нафтагруп-Транс" не було обізнане про наявність зазначених порушень оскільки вказаний транспортний засіб на момент перевірки та на даний час перебуває в оренді та використовується у підприємницькій діяльності ТОВ "Нафтагруп-Транс 1", а водій, визначений в акті про проведення перевірки ОСОБА_1 не є працівниками ТОВ "Нафтагруп-Транс" та жодної діяльності з перевезення вантажів від імені та в інтересах ТОВ "Нафтагруп-Транс" не здійснював. Крім того в даному випадку, відповідати за встановлені порушення має або ТОВ "Нафтагруп-Транс", як перевізник, в силу ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" або інший господарюючий суб'єкт в разі передачі даного автомобіля з боку ТОВ "Нафтагруп-Транс 1". А тому просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 20.12.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від представника відповідача 15.01.2019 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказує, що 26.09.2018 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області проведено рейдову перевірку транспортного засобу DAF FT CF 85.360, реєстраційний номер НОМЕР_1, який за свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_2 належить позивачу.

Про законність перевірки свідчать Щотижневий графік проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області та Направлення на перевірку.

Під час перевірки виявлено порушення вимог ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та Наказу № 340 від 07.06.2010 року, відповідальність за дані порушення передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Вищезазначене зафіксовано актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 088440 від 26.09.2018. 26.09.2018 водій ОСОБА_1 здійснював перевезення вантажу на транспортному засобі DAF FT CF 85.360, реєстраційний номер НОМЕР_1. В межах проведення рейдової перевірки працівники Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області виявили порушення, а саме відсутність в цифровому тахографі чіп карти водія. Вважає, що постанова винесена начальником Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області є законною, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від позивача на адресу суду 22.01.2019 надійшла відповідь на відзив в якій зазначає, що під час зупинки автомобіля у водія не вимагалось надання супровідних документів, а саме товарно - транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) де перевізником зазначений ТОВ "Нафтагруп-Транс 1".

В зв'язку із цим позивач просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Від представника відповідача 31.01.2019 надійшло заперечення на відповідь на відзив в якому вказує, що зміст позовної заяви та відповіді на відзив, невідповідність наведеної інформації дійсним обставинам справи, є введенням в оману та уникнення відповідальності сплати штрафу.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив та наявні в матеріалах справи належні та допустимі письмові докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №088440 від 26.09.2018, за результатами перевірки транспортного засобу DAF FT CF 85.360, що належить ТОВ "Нафтагруп-Транс", зафіксовано порушення вимог ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме відсутність в цифровому тахографі чіп карти водія.

Постановою Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу №068680 позивача визнано винним у скоєнні правопорушення та застосовано до нього адміністративно-господарський штраф в розмірі 340 грн, за порушення визначене абз. 8 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень врегульовані Законом України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року N 2344-III.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про автомобільний транспорт" основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Згідно з п. 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою КМУ від 20.05.2013 №422 зупинення транспортного засобу здійснюється посадовою особою:

для перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт;

у разі виявлення нею таких порушень Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та/або Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні:

- посадки (висадки) пасажирів у невстановлених місцях, порушення в розміщенні візуальної інформації на автобусах, перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах без надання їм місць для сидіння, експлуатації таксі з порушенням вимог законодавства щодо облаштування, експлуатації транспортного засобу, що здійснює перевезення пасажирів та/або вантажів з явними ознаками технічної несправності;

- характеру руху транспортного засобу, що викликає підозру в спроможності водія керувати ним (різка зміна напрямку руху та (або) швидкісного режиму);

- відсутності номерних знаків на транспортному засобі, наявності даних, що свідчать про причетність транспортного засобу, водія, пасажирів до скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Водій транспортного засобу зобов'язаний надавати на час перевірки посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, та розпочинати рух лише з дозволу посадової особи. Перевірка одного транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години.

Пунктом 9 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів передбачено, що посадова особа у разі невиконання водієм транспортного засобу вимоги щодо зупинення повідомляє про це відповідний підрозділ МВС.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567 (надалі - Порядок №1567)

Відповідно до п. 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з п. 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктом 20 Порядку №1567 визначено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Міністерством транспорту і зв'язку 07.06.2017 року видано Наказ № 340 Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі Наказ № 340).

Згідно 1.1. це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті , Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) , Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух".

Відповідно до п. 1.2. це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

В силу вимог п.1.3. Наказу № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Згідно п.7.1. Наказу № 340 перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567.

Відповідно п.7.2. Наказу № 340 головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює перевірку встановленого режиму праці і відпочинку водіїв відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 6.1 Наказу № 340 передбачено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Суд встановив, що в акті Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області №088440 зафіксовано факт того, що транспортний засіб позивача при здійсненні перевірки обладнаний цифровим тахографом, однак при здійсненні перевірки дотримання режиму праці і відпочинку водія, посадовою Укртрансбезпеки виявлено відсутність в ньому чіп карти.

Використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті яка затверджена Наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 24.06.2010 року № 385 (далі Інструкція № 385).

Відповідно до п. 1.1. цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт, "Про дорожній рух".

Відповідно до абз. 3 Інструкції № 385 картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі.

Згідно п. 3.3. Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом.

Відповідно до Поправки № 6 до ЄУТР з 20.12.2010 року водії мають пред'явити посадовим особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті, реєстраційні листки за кожен поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 1+28 тахокарт чи індивідуальних реєстраційних листків.

Разом з цим, абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Однак позивач зазначає, що не має ніякого відношення до перевезення, яке здійснював транспортний засіб марки DAF FT CF 85.360, реєстраційний номер НОМЕР_1, тобто не був автомобільним перевізником у розумінні Закону №2344-ІІІ.

З матеріалів справи суд встановив, що 01.07.2017 між ТОВ "Нафтагруп-Транс" та ТОВ «Нафтагруп-Транс 1» був укладений договір оренди транспортних засобів №4, відповідно до п.1.1 якого, орендодавець передає орендарю у платне користування транспортний засіб. Строк дії договору до 31.12.2018.

Також при проведенні перевірки у водія не вимагалось надання супровідних документів, а саме товарно - транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) де перевізником зазначений ТОВ "Нафтагруп-Транс 1".

Таким чином, на думку суду, позивачем доведено, що ним не вчинялось порушення транспортного законодавства, яке зазначене в акті перевірки №088440 від 26.09.2018, а також доведено, що перевізником був ТОВ «Нафтагруп-Транс 1».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Управлінням Укртрансбезпеки оскаржувану постанову прийнято необґрунтовано, без врахування всіх обставин у справі, а тому така постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає за необхідне стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтагруп-Транс" документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтагруп-Транс" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови №068680 від 18.10.2018 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно - господарського штрафу №068680 від 18.10.2018.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтагруп-Транс" (ідентифікаційний код - 40953803) судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн, за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтагруп-Транс" (вул. Подільська, 109/1,Хмельницький,Хмельницька область,29001 , код ЄДРПОУ - 40953803) Відповідач:Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Хмельницькій області (просп. Перемоги, 14,Київ 135,01135 , код ЄДРПОУ - 39816845)

Головуючий суддя О.П. Шевчук