
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
"04" лютого 2019 р. Справа № 300/222/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гундяк В.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,-
В С Т А Н О В И В:
30.01.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної виконавчої служби, Міністерства юстиції України, Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з поданого позивачем клопотання від 30.01.2019 року ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору, оскільки сума судового збору за заявлені нею вимоги становить 6 147,2 грн., що складає 35,35% від її річного доходу.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно ч.2 ст.8 вищевказаного Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставах, зазначених у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі в тому числі за умови розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Таким чином, здійснивши системний аналіз норм Закону суд дійшов висновку, що за наявності вищевказаної умови суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Водночас у п. 70 рішення Європейського суду з прав людини "Стебницький і Комфорт проти України» від 03.02.2011р. Заява №10687/02 зазначено: «Суд також зазначає, що касаційна скарга підприємства-заявника на відмови судів нижчих інстанцій у задоволенні позову була повернута без розгляду внаслідок того, що підприємство-заявник не сплатило державне мито, яке вимагалося. У цьому зв'язку Суд повторює, що національні суди мають кращі можливості для тлумачення та застосовування норм матеріального та процесуального права (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Ріжамадзе проти Грузії» (Rizhamadze v. Georgia), заява №2745/03, п.21, від 31 липня 2007 року). Підприємство-заявник не скаржилося на те, що зазначене положення було нечітким і непередбачуваним, та не заявляло, що не мало коштів, аби сплатити державне мито, яке вимагалося, і, таким чином, було позбавлене можливості подати касаційну скаргу. Воно просто наполягало на своєму власному тлумаченні цього положення. Оскільки відповідні судові рішення не виявляють будь-якого явно свавільного мотивування (див., для порівняння, рішення у справі «Донадзе проти Грузії» (Donadze v. Georgia), заява №74644/01, п.32, від7 березня 2006 року), Суд вважає, що скарга підприємства-заявника за пунктом 1 статті 6 Конвенції щодо несправедливості провадження про відшкодування шкоди є явно необґрунтованою та повинна бути відхилена згідно з підпунктом «а» пункту 3 та пунктом 4 статті 35 Конвенції».
Також, як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, що стосується судового збору за подання заяв, скарг, оскарження судових рішень, цілі, які переслідуються при стягненні судових витрат, зокрема судового збору, слід вважати прийнятними враховуючи загалом питання відправлення правосуддя, зокрема, що стосується фінансування судової системи, крім цього, такі витрати діють стримуючим фактором для легковажних претензій, однак судовий збір не повинен бути надмірним тягарем, тобто значне фінансове навантаження може виступати як фактор, що обмежує доступ до правосуддя, право на суд.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
З урахуванням вищевикладеного суд клопотання про звільнення від сплати судового збору задовольняє частково та враховуючи майновий стан сторони вважає за необхідне зменшити розмір судового збору, встановивши його у розмірі 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1, а саме 845,5 грн. (16 910 грн. х 0,05 = 845,5 грн.).
Крім того, пунктами 3, 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві вказується про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, та якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується.
Згідно змісту позовної заяви ОСОБА_1 процесуальних обов'язків, передбачених п.п.3, 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, не виконала, так як відомості щодо наявності у неї або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, ціна позову і обґрунтований розрахунок суми, що стягується, не зазначені.
З огляду на вищевказане суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам частини 3 статті 161 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
В зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами ст.169 КАС України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення вищевказаних недоліків, який обчислювати з дня вручення копії даної ухвали.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У Х В А Л И В:
клопотання ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зменшити розмір судового збору за подання даної позовної заяви до 845,5 грн.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору в сумі 845,5 грн. та зазначення в позовній заяві відомостей щодо наявності у неї або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, ціни позову і обґрунтованого розрахунку суми, що стягується.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя /підпис/ Гундяк В.Д.
Судове рішення № 79579805, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 04.02.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 300/222/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: