Ухвала суду № 79579432, 31.01.2019, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 184/2499/18

Номер провадження 1-кс/184/128/19

31 січня 2019 рокум. Покров

Слідчий суддя Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Гукова Р.М., за участю секретаря судового засідання Михайлової Т.В., розглянувши в режимі відео конференції клопотання слідчого Покровського ВП Нікопольського ВП ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції Дрожевського Б.С. від 25.01.2019 року по кримінальному провадженню № 12018040360000852, внесеного в ЄРДР 03.11.2018 року про продовження строку тримання під вартою підозрюваного:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Покров Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не працює, неодружений, на утриманні малолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.186, ч.3 ст.15 ч.2 ст.186, ч.2 ст.186 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор - Петров О.І., слідчий - Дрожевський Б.С., підозрюваний - ОСОБА_2, захисник - адвокат Шаврова Н.М.,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до Орджонікідзевського міського суду із вищевказаним клопотанням, відповідно до якого просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2.

В обґрунтування поданого клопотання, слідчий посилається на те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.186, ч.3 ст.15 ч.2 ст.186, ч.2 ст.186 КК України, а також на наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до 4 років, що може спонукати останнього переховуватись від органів досудового розслідування та суду, також він постійних засобів для існування не має, не працює, ніяких дій спрямованих на працевлаштування не вживає, підозрюється у вчиненні корисливих злочинів, що свідчить про наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин щодо малолітнього ОСОБА_4 із застосуванням насильства, який вказав, що боїться підозрюваного, що свідчить про наявність ризику - незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні. За час перебування підозрюваного під вартою зазначені ризики не змінилися. З огляду на наведене, враховуючи неможливість проведення судової психіатричної експертизи та завершення досудового розслідування до закінчення строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та наявністю наведених ризиків, слідчий просить продовжити строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити із наведених у останньому підстав.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на його необґрунтованість та просили застосувати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою. Зокрема, підозрюваний та його захисник вказали на те, що при обранні йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд не застосував до нього домашній арешт, оскільки на той час підозрюваний не проживав за своїм зареєстрованим місцем проживання разом з матір'ю та переїхав на інше місце мешкання на орендовану квартиру, що унеможливлювало застосування відносно нього даного запобіжного заходу. Однак, за час перебування його під вартою його стосунки з матір'ю налагодилися. Вона постійно піклується про нього, передає йому передачі, хвилюється за стан його здоров'я, чекає його повернення додому. Він має постійне місце реєстрації разом зі своєю матір'ю - ОСОБА_5 в належній їй на праві власності однокімнатній квартирі АДРЕСА_1. Крім того, у підозрюваного є своя двокімнатна квартира АДРЕСА_4 в м. Покров, яку він успадкував після своєї бабусі - ОСОБА_6, померлої в ІНФОРМАЦІЯ_7. В подальшому він має намір проживати разом з матір'ю в своїй квартирі. Крім того зазначили, що мати підозрюваного працює, має постійне місце роботи, стабільну зарплату і зможе забезпечити його утримання під час його перебування під домашнім арештом. Згідно наданої письмової заяви, матір не заперечує проти спільного проживання із підозрюваним та зазначає про те, що зможе забезпечити його матеріальне утримання під час його перебування під домашнім арештом.

Розглянувши вказане клопотання, заслухавши доводи слідчого та прокурора, а також пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.4 ст.199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Відповідно до ч.2 вказаної статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, підозрюваному ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського міського суду від 03.12.2018 року було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою зі строком по 31 січня 2019 року включно та поміщено до ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Ухвалою слідчого судді від 28.12.2018 року для з'ясування психологічного стану підозрюваного ОСОБА_2 на час вчинення кримінальних правопорушень, призначено стаціонарну психіатричну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам КЗ «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» «Дніпропетровської обласної Ради».

11.01.2019 року підозрюваного ОСОБА_2 було поміщено до КЗ «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» «Дніпропетровської обласної Ради» для проведення стаціонарної психіатричної експертизи.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.186, ч.2 ст.186, ч.3 ст.15 ч.2 ст.186 КК України підтверджується долученими до клопотання матеріалами та дані обставини встановлювались слідчим суддею при вирішенні клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою.

Також слідчий суддя вважає, що ризик, передбачений п.3 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілих та свідків, який був встановлений слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовжує існувати. Зокрема потерпілий ОСОБА_4 зазначив під час допиту, що боїться підозрюваного, оскільки злочин відносно нього був вчинений із застосуванням насильства. Крім того свідок ОСОБА_8 є також малолітнім, з огляду на що, враховуючи його вік, а також обставини вчинення кримінального правопорушення, підозрюваний може незаконно впливати на останнього з метою зміни ним своїх показань.

Крім того ризик, передбачений п.5 ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеним, оскільки як встановлено у судовому засіданні підозрюваний ніде не працює, підозрюється у вчиненні корисливих злочинів, а тому з метою отримання засобів до існування може знову вчиняти кримінальні правопорушення.

Водночас, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність ризику, передбаченого п.1 ст.177 КПК України, на який посилається слідчий, оскільки жодних доказів на підтвердження існування останнього стороною обвинувачення суду надано не було.

Разом з тим, посилання слідчого на неможливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, слідчий суддя вважає необґрунтованими.

Так, у судовому засіданні встановлено та не заперечується учасниками процесу, що у підозрюваного наявне своє власне житло, а саме двокімнатна квартира за адресою: вул..Центральна, 47/108 у м.Покров Дніпропетровської області. Із наданої письмової заяви матері підозрюваного - ОСОБА_5 слідує, що на даний час вона із своїм сином примирилась та вказує на те, що зможе забезпечити його утримання у разі обрання йому запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки працює на ТОВ «Негоциант» та має стабільну зарплату.

Підозрюваний у судовому засіданні зазначив, що у разі обрання йому запобіжного заходу у виді домашнього арешту, має намір проживати за адресою: АДРЕСА_5 разом із своєю матір'ю, яка проти цього також не заперечує.

У судовому засіданні слідчий вказані обставини щодо наявності у ОСОБА_2 власного житла та наявності у матері підозрюваного постійного місця роботи, підтвердив.

При цьому, слідчий суддя враховує, що при вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання під вартою повинні бути надані додаткові вагомі докази того, що є наявна доцільність продовження такого строку і що інші більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані. Обов'язок доказування вагомості застосування такого виняткового запобіжного заходу покладається на сторону обвинувачення. Тобто саме прокурором в процесі повинно бути надано такі докази неможливості зміни запобіжного заходу на більш м'який, які б не могли б бути піддані жодному сумніву.

Разом з тим, відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ, тяжкість покарання не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.

З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час ті обставини, які були підставою для відмови підозрюваному у застосуванні відносно нього більш м'якого аніж тримання під вартою запобіжного заходу, відсутні. Натомість стороною обвинувачення не наведено нових обґрунтувань щодо неможливості застосування відносно ОСОБА_2 більш м'яких запобіжних заходів.

За таких обставин, зважаючи на те, що у ОСОБА_2 наявне місце проживання, його матір - ОСОБА_5 зобов'язується забезпечити його матеріальне утримання, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного зможе запобігти встановленим та доведеним у судовому засіданні ризикам, передбаченим п.3,5 ст.177 КПК України. Такий висновок слідчого судді ґрунтується на призначенні, суті та порядку застосування вказаного запобіжного заходу, який відповідно до ст.181 КПК України полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, виконання якою, у свою чергу, унеможливить вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень та зможе забезпечити належну поведінку останнього.

Відповідно до ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У свою чергу, ч.4 коментованої статті унормовано, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За сукупності таких обставин, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, а також недоведеність стороною обвинувачення неможливості застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя вважає за необхідне у задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 - відмовити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 місяці, до 31 березня 2019 року із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст..194 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-179, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 місяці, до 31 березня 2019 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- цілодобово не залишати житло за адресою вул. АДРЕСА_6 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії розгляду про зміну свого місця проживання чи перебування;

- утриматись від будь-якого спілкування із свідками та потерпілими.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Покровського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, для контролю - прокурору Орджонікідзевського відділу Нікопольської місцевої прокуратури.

Роз'яснити, що учасники процесу не позбавлені права звернення до суду у встановленому законом порядку з клопотанням про зміну чи скасування запобіжного заходу впродовж розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено - 04.02.2019р.

Суддя Орджонікідзевського міського суду Р. М. Гукова