Рішення № 79579346, 28.01.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/1100/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулкевич І.З.,

секретар судового засідання Іванес Х.О.,

за участю : представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Давидівської сільської ради об'єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-

В с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернулася в суд із адміністративним позовом до Давидівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить : визнати бездіяльність Давидівської сільської ради протиправною в частині ненадання копії рішення згідно з протоколом від 28.10.2016 року; зобов'язати Давидівську сільську раду видати копію рішення від 28.10.2016 року, яким задоволено заяву ОСОБА_3 про виділення земельної ділянки площею 0,7 га для ведення особистого селянського господарства.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу було видано копію рішення Давидівської сільської ради № 478 від 28.10.2016 року, яким було відмовлено у виділенні земельної ділянки. Проте, отримавши з архіву Пустомитівської районної державної адміністрації копію протоколу засідання 14-ї сесії VII-го демократичного скликання Давидівської сільської ради від 28.10.2016 року, в якому було вказано, що заяву про надання земельної ділянки підтримали усі депутати одноголосно та було вирішено передати позивачу земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що протоколі засідання 14-ої сесії VII демократичного скликання Давидівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області та рішенні №477 від 28.10.2016 року наявні суттєві відмінності. Внесення до рішення №477 від 28.10.2016 року змін буде незаконним та є об'єктивною стороною кримінально караного діяння.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила, просила відмовити в повному обсягу.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи.

Судом проведено заміну відповідача на правонаступника Давидівську сільську раду об'єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області.

Суд заслухав пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчив долучені до справи заяви по суті спору, дослідив письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

10 грудня 2002 року Давидівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області прийняла рішення № 75 "Про виділення земельної ділянки площею 0,07 га в с. Давидів", яким було вирішено виділити ОСОБА_5, земельну ділянку площею 0,07 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1.

29 серпня 2016 року ОСОБА_3 звернулася до сільського голови Давидівської сільської ради ОСОБА_6, із заявою про виділення земельної ділянки, якою користувалася ОСОБА_5, орієнтованою площею 0,07 га, для ведення особистого селянського господарства.

29 серпня 2016 року ОСОБА_5 звернулася до сільського голови Давидівської сільської ради ОСОБА_6, із заявою в якій просила вилучити з її користування земельну ділянку площею 0,07 га., для ведення особистого селянського господарства, дану ділянку просить передати на користь ОСОБА_3

28 жовтня 2016 року Давидівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області прийняла рішення № 477 "Про вилучення земельної ділянки". Згідно даного рішення було вирішено вилучити у гр. ОСОБА_5, з користування земельну ділянку площею 0,07 га для ведення особистого селянського господарства ділянка знаходиться в с. Давидів Пустомитівського району Львівської області.

28 жовтня 2016 року Давидівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області прийняла рішення № 478 "Про виділення земельної ділянки для ведення ОСГ", яким вирішила відмовити гр. ОСОБА_3, в наданні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Давидів Пустомитівського району Львівської області.

Згідно протоколу засідання 14-ої сесії VII демократичного скликання Давидівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 28.11.2016 року, було вирішено прийняте рішення № 477. У протоколі засідання було вказано, що "ОСОБА_7, який зачитав заяву жительку с. Давидів гр. ОСОБА_3, про надання їй земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Давидів та зачитав рекомендацію постійної комісії Давидівської сільської ради з питань земельних відносин, регулювання промисловості, будівництва, житлово - комунального господарства, управління комунального власністю, транспорту та зв'язку в наданні земельної ділянки гр. ОСОБА_3, для ведення особистого селянського господарства в с. Давидів Пустомитівського району Львівської області. За дану пропозицію було проголосовано "за" одноголосно.

Як вбачається із позовної заяви позивачу стало відомо про вказані обставини у березні 2018 року.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з частиною третьою статті 24 Закону органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до частин 11-13, 16 Закону сесію селищної ради відкриває і веде селищний голова. Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради. Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою.

Судом встановлено, що в протоколі засідання 14-ої сесії VII- го демократичного скликання Давидівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 28.10.2016 року, в якому було зазначено, що за заяву жительки с. Давидів гр. ОСОБА_3, про надання їй земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Давидів, проголосували депутати "за" - одноголосно, та вирішили прийняти рішення № 478.

Однак відповідачем 28.10.2016 року прийнято рішення №478 про відмову у виділенні гр. ОСОБА_3 в наданні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Давидів Пустомитівського району Львівської області.

Вищезазначене рішення позивач оскаржила до суду, та рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 року позовні вимоги в частині скасування рішення №478 від 28.10.2016 року про відмову у виділенні гр. ОСОБА_3 в наданні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Давидів Пустомитівського району Львівської області задоволено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.10.2018 року в частині скасування рішення №478 від 28.10.2016 року залишено без змін.

За приписами частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправну бездіяльність Давидівської сільської ради об'єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області в частині ненадання ОСОБА_3 рішення від 28.10.2016 р про надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с.Давидів площею 0,07 га згідно протоколу засідання 14-ої сесії VII-го демократичного скликання Давидівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 28.10.2016 року.

Згідно із ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Виходячи з положень п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи, що судом визнано протиправна бездіяльність відповідача в частині ненадання ОСОБА_3 рішення від 28.10.2016 р про надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Давидів площею 0,07 га згідно протоколу засідання 14-ої сесії VII-го демократичного скликання Давидівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 28.10.2016 року, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача у межах даного спору є зобов'язання Давидівську сільську раду об'єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с.Давидів площею 0,07 га.

Щодо вимоги представника позивача про стягнення з Давидівської сільської ради об'єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

До суду для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу було подано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правничої допомоги від 15.03.2018 р, акт приймання-передачі №1 від 22.01.2019 р та №2 від 27.01.2019 р, квитанцію №1 від 22.01.2019 р про оплату послуг.

Крім того, згідно з позицією, сформульованою Верховним Судом у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, з огляду на запровадження нових правил відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, для підтвердження та обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу необхідне приведення договорів у відповідність до вимог діючого КАС України та доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 року за № 1686/24218.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження фактичного отримання адвокатом ОСОБА_1 коштів на загальну суму 8750 грн., що може бути підтверджено витягом з Книги обліку доходів і витрат адвоката як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.

За таких обставин, відсутні підстави для розподілу між сторонами витрат на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, суд вважає за необхідне присудити на користь Позивача судові витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України, суд -

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправну бездіяльність Давидівської сільської ради об'єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області в частині ненадання ОСОБА_3 рішення від 28.10.2016 р про надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с.Давидів площею 0,07 га згідно протоколу засідання 14-ої сесії VII-го демократичного скликання Давидівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 28.10.2016 року .

Зобов'язати Давидівську сільську раду об'єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с.Давидів площею 0,07 га з врахуванням висновків встановлених у рішенні суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Давидівської сільської ради об'єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області (81151, Львівська область, Пустомитівський район, с. Давидів, вул. Незалежності, 1А; ідентифікаційний код 04372313) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 01 лютого 2019 року.

Суддя Гулкевич І.З.