Ухвала суду № 79578853, 30.01.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

30 січня 2019 року об 11 год. 01 хв. Справа № 280/5051/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Новікової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Сиваш П.О.,

розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 №Ф-31418-50.

20 грудня 2018 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якій відповідач вказав на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, що передбачений ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечив.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши подане клопотання, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що спірна вимога від 08.11.2018 №Ф-31418-50 була отримана представником позивача за довіреністю 13.11.2018, а відтак позивач дізнався про порушення його прав та законних інтересів саме 13.11.2018.

Отже, 10-ти денний строк на оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) закінчився 23.11.2018, а з позовною заявою позивач звернувся до суду 28.11.2018.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що пропуск 10-ти денного строку звернення до суду не є надмірним (2 дні), з урахуванням того, що 24 та 25 листопада припадали на вихідні дні.

Суд зазначає, що у практиці Європейського Суду з прав людини, зокрема, в справі «Делькур проти Бельгії» висловлена позиція, що в демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 04 грудня 1995 року по справі «Беллет проти Франції», в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

За таких обставин, зважаючи на те, що строк звернення до суду у даній категорії справ є незначним, вимога була отримана не власноруч позивачем, а пропуск строку звернення до суду становить два дні, залишення такої позовної заяви без розгляду буде порушувати встановлені Конвенцією гарантії справедливого судочинства.

При цьому, розгляд адміністративної справи по суті не буде мати впливу на принцип правової визначеності, оскільки між формуванням, отриманням та оскарженням спірної податкової вимоги не минуло великого (надмірного) проміжку часу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 240, 241, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Головного управління ДФС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Суддя І.В. Новікова