Ухвала суду № 79578820, 24.01.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

24.01.2019 Єдиний унікальний номер 2-858/08

6/205/39/19

УХВАЛА

про заміну сторони виконавчого провадження

24 січня 2019 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді – Скрипник К.О., за участю секретаря судового засідання – Мікунової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі, без застосування технічного запису відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони виконавчого провадження, –

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулося до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з заявою про зміну сторони виконавчого провадження. В обґрунтування заяви зазначили, що 14 жовтня 2008 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська ухвалено рішення, яким позов Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Дніпропетровське регіональне управління» Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягувачем отримані виконавчі листи. Згідно договору про відступлення прав вимоги від 11.10.2018 року, право вимоги за кредитним договором № 067/06-ФЛ/04 від 16.11.2006 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»,у зв`язку з чим просили замінити сторону виконавчого провадження.

У судове засідання учасники справи не з’явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, представник заявника просив розглянути заяву у його відсутність. В силу ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяви, вважає, що заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню за наступних підстав.

Встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 жовтня 2008 рокупозовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Дніпропетровське регіональне управління» Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Дніпропетровське регіональне управління» Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова,9, код ЄДРПОУ 26460727, МФО 307231, р/р 290970003) заборгованість у розмірі 88498 гривень 17 копійок (вісімдесят вісім тисяч чотириста дев’яносто вісім гривень 17 копійок) за договором № 067/06-ФЛ/04 від 16 листопада 2006 року; стягнуто судові витрати.

11 жовтня 2018 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» був укладений договір про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги, зокрема за кредитним договором № 067/06-ФЛ/04 від 16 листопада 2006 року та договором поруки.

Відповідно до ч. ч. 1,5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Підставами виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов’язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов’язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв’язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв’язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п’ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов’язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов’язки в зобов’язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.11.2013 р. у справі № 6-122цс13, а тому має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

При цьому, виконання судового рішення – це заключний етап юрисдикційної діяльності. Без належної реалізації цієї стадії юрисдикційної діяльності втрачається сенс попередньої діяльності суду та інших органів, які уповноважені на здійснення захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Виконанням судового рішення завершується процес захисту суб'єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у спосіб та в порядку, визначених Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Обов'язковість рішень суду є також однією з основних засад судочинства в Україні (п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

Це означає, що після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов'язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником – вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ініціювання відкриття виконавчого провадження, тощо.

Крім того, забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

З урахуванням вищезазначених обставин, суд вважає за необхідне заяву ТОВ Фінансова компанія ««Дніпрофінансгруп» про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 129, 129-1 Конституції України, ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 512, 514-515 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, –

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження (стягувача) Відкрите акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» по цивільній справі № 2-858/08 про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Дніпропетровське регіональне управління» Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість у розмірі 88498 гривень 17 копійок (вісімдесят вісім тисяч чотириста дев’яносто вісім гривень 17 копійок) за договором № 067/06-ФЛ/04 від 16 листопада 2006 року та судові витрати у розмірі 914 гривень 99 копійок (дев’ятсот чотирнадцять гривень 99 копійок)., правонаступником – Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ««Дніпрофінансгруп».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в п’ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали.

Суддя К.О. Скрипник

.