Рішення № 79578786, 29.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2019 р. № 520/11799/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Шапошника С.С.,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 520/11799/18 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0000340-5306-2023 від 04.10.2018 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в сумі 10416,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, а тому є протиправним та є таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував, надавши відзив на адміністративний позов, та зазначив, що при винесенні податкового повідомлення - рішення № 0000340-5306-2023 від 04.10.2018 податковий орган діяв у межах та у спосіб, встановлені чинним законодавством України. Просив у позові відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_3 є власником транспортного засобу марки "LAND ROVER" модель "RANGE ROVER EVOQUE", тип - загальний легковий, об'єм двигуна - 1999 куб. см., тип пального - дизель, дата реєстрації - 21.08.2018, рік випуску - 2017, реєстраційний номер - НОМЕР_2, що підтверджується наявним в матеріалах справи серії НОМЕР_3 від 21.08.2018.

У зв'язку з наявністю у власності позивача вказаного вище транспортного засобу, Головним управлінням ДФС у Харківській області 04.10.2018 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000340-5306-2023, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 10416,67 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Законом України №71-VІІІ від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності 01.01.2015, статтю 267 Податкового кодексу України викладено у новій редакції та запроваджено транспортний податок.

Так, відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно із положеннями підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Абзацом другим зазначеного підпункту (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального (підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).

Базою оподаткування відповідно до підпункту 267.3.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

При цьому, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пункт 267.4 статті 267 ПК України).

Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку (підпункт 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 ПК України).

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Отже, власники транспортних засобів з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 1396125 грн, є платниками транспортного податку.

Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей їх віднесення до об'єктів оподаткування транспортним податком встановлений Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою 18 лютого 2016 року постановою Кабінету Міністрів України №66 (далі - Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів).

Відповідно до пункту 2 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 року за №403.

Пунктом 13 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів передбачено, що Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет на 2018 рік" мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2018 визначена у розмірі 3723 грн, відповідно, об'єктом оподаткування у 2018 році є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких станом на 01.01.2018 становить понад 1396125 грн (375х3723).

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального (пункт 14 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів).

Таким чином, зі змісту вищенаведених норм слідує, що об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, які відповідають таким критеріям, а саме: 1) з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно); 2) середньоринкова вартість становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; 3) повинен бути зазначений у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2018 році, розміщеному на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку.

Суд зазначає, що обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі.

Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про автомобіль позивача.

Суд звертає увагу на те, що розрахунок вартості автомобіля здійснюється Мінекономрозвитку в межах компетенції цього органу виконавчої влади, в той час, як відповідач наділений повноваженням прийняти інформацію від Мінекономрозвитку та визначити на її підставі податкове зобов'язання.

Вказана позиція визначена у постанові Верховного суду від 23.10.2018 по справі № 26/14499/16, від 29.03.2018 по справі № 820/4876/17.

Представник позивача зазначив, що ним самостійно зроблено розрахунок середньоринкової вартості автомобіля на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, яка становила меншу вартість, ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2018 року, а тому, вважає, що підстави для нарахування транспортного податку у податкового органу - відсутні.

При цьому, суд зауважує, що при здійсненні вказаного розрахунку представник позивача обмежився лише даними щодо марки, моделі та року випуску автомобіля.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що судом здійснено розширений розрахунок середньоринкової вартості автомобіля позивача на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з урахуванням усіх необхідних даних, які містяться у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 21.08.2018 та яка становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2018 року.

Таким чином, автомобіль ОСОБА_3 марки "LAND ROVER" модель "RANGE ROVER EVOQUE", тип - загальний легковий, об'єм двигуна - 1999 куб. см., дата реєстрації - 21.08.2018, рік випуску - 2017, тип пального - дизель є об'єктом оподаткування у відповідності до ст. 267 ПК України,

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення № 0000340-5306-2023 від 04.10.2018.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 (місце проживання - учбове містечко, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Харківській області (місцезнаходження - вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ідентифікаційний код - 39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 04 лютого 2019 року.

Суддя А.С. Мороко