Вирок № 79578297, 04.02.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5/19

Провадження № 1-кп/204/337/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2019 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Некрасова О.О.,

при секретарі судового засідання - Макарчук А.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12018040680001816 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 жовтня 2018 року з угодою про визнання винуватості за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середньо технічну освіту, офіційно не працевлаштованого, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-04.08.2011 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.;

-14.02.2014 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 309 КК України по позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 71 КК України приєднано невідбуте покарання по вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.08.2011 року у вигляді штрафу у розмірі 850 грн., до відбуття 2 роки позбавлення волі, штраф виконувати самостійно;

-03.07.2017 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 309 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263,ч. 1 ст. 263 КК України,-

за участю: прокурора - Булгакова І.С., захисника: Ковальчука В.І., обвинуваченого - ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи раніше судимим, маючи не зняті та не погашені у встановленому порядку судимості, перебуваючи на іспитовому строку, на шлях виправлення не став, відповідних висновків для себе не зробив та у грудні 2018 року став на шлях вчинення злочинів проти громадської безпеки.

Так, ОСОБА_1 у невстановлений в ході досудового розслідування час та з невстановленого в ході досудового розслідування джерела, порушуючи законодавство України в сфері дії дозвільної системи придбав корпус гранати РГД-5 у кількості 1 одиниця, що належить до вибухової категорії - обмежено небезпечний, та запал типу УЗРГМ у кількості 1 одиниця.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на носіння вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, носив вищевказані предмети, а саме: один корпус осколкової наступальної ручної гранати РГД-5, який відноситься до категорії вибухових речовин та один уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ, який відноситься до категорії вибухових пристроїв, при собі, пересуваючись по вулицям м. Дніпра.

Відповідно до п. 21 ст. 23 Закону України «Національну поліцію» від 02.07.2015 року, до основних повноважень поліції входить: здійснення контролю за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ. Відповідно до ст. 2 Положення «Про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, «…вибухові матеріали і речовини належать до предметів, на які поширюється дія дозвільної системи». На виконання вищевказаних нормативних актів наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 року затверджена «Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», яка визначає в тому числі, порядок видачі дозволів на придбання, зберігання, носіння і перевезення вибухових матеріалів і речовин.

11.12.2018 року приблизно о 10 год. 40 хвл., біля будинку № 2-А, що розташований по вул. Леваневського у м. Дніпро працівниками поліції, був зупинений ОСОБА_1, в присутності двох понятих-чоловіків був проведений огляд речей ОСОБА_1.

Під час проведення огляду на питання працівників поліції про наявність заборонених предметів, ОСОБА_1 із - під куртки, яка була одягнута на ньому, дістав поліетиленовий пакет та надав для огляду предмет, зовні схожий на корпус осколкової наступальної гранати РГД-5, який відповідно до висновку експерта № 33/5.2/525 від 13.12.2018 року, є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, споряджений корпус ручної осколкової, наступальної гранати РГД-5, який відноситься до категорії вибухових речовин та придатний для здійснення вибуху, а також предмет, зовні схожий на запал, який відповідно до висновку експерта № 33/5.2/525 від 13.12.2018 року, є уніфікованим запалом ручних гранат модернізований типу УЗРГМ, який відноситься до категорії вибухових пристроїв та придатний для здійснення вибуху. Вищевказані предмети ОСОБА_1 раніше придбав та носив при собі без передбаченого законом дозволу.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1, у невстановлений в ході досудового розслідування час, та з невстановленого в ході досудового розслідування джерела придбав корпус гранати РГД-5 у кількості 1 одиниця, що належить до вибухової категорії - обмежено небезпечний, та запал типу УЗРГМ у кількості 1 одиниця, що належить до вибухової категорії - небезпечний, які в подальшому, хотів збути без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до п. 21 ст. 23 Закону України «Національну поліцію» від 02.07.2015 року, до основних повноважень поліції входить: здійснення контролю за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ. Відповідно до ст. 2 Положення «Про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, «…вибухові матеріали і речовини належать до предметів, на які поширюється дія дозвільної системи». На виконання вищевказаних нормативних актів наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 року затверджена «Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», яка визначає в тому числі, порядок видачі дозволів на придбання, зберігання, носіння і перевезення вибухових матеріалів і речовин.

Однак, ОСОБА_1, порушуючи законодавство України в сфері дії дозвільної системи, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на збут вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, збув вищевказані предмети, а саме: один корпус осколкової наступальної ручної гранати РГД-5, який відноситься до категорії вибухових речовин та один уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ.

11.12.2018 року приблизно о 10 год. 00 хвл., біля будинку № 2-А, що розташований о вул. Леваневського у м. Дніпро, ОСОБА_1 збув особи, матеріали якої виділені в окреме провадження, корпус осколкової наступальної ручної гранати РГД-5, який відповідно до висновку експерта № 33/5.2/526 від 13.12.2018 року, є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, а саме: спорядженим корпусом осколкової, наступальної, ручної гранати РГД-5, який відноситься до категорії вибухових речовин та придатний для здійснення вибуху, а також предмет, зовні схожий на запал, який відповідно до висновку експерта № 33/5.2/526 від 13.12.2018 року, є уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ, який відноситься до категорії вибухових пристроїв та придатний для здійснення вибуху. Вищевказані предмети ОСОБА_1 раніше придбав та збув без передбаченого законом дозволу.

Умисні дії ОСОБА_1, що виразилися у придбанні, носінні, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 263КК України.

Умисні дії ОСОБА_1, що виразилися у збуті вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 263КК України.

В ході досудового розслідування між прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 юристом 1 класу Булгаковим І.С. та підозрюваним у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1, за участю захисника Ковальчука В.І., 28 грудня 2018 року було укладено угоду про визнання винуватості, що містять повне формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 263 КК України, де вказано, що підозрюваний ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначених кримінальних правопорушення, зобов'язується беззастережно визнати винуватість в інкримінованих кримінальних правопорушеннях у судовому провадженні.

Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_1 покарання, передбаченого за ч. 1 ст. 263 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати не відбуту ОСОБА_1 частину покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.07.2017 року та визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки один місяць.

Сторони погоджуються на призначення такого покарання, розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

Розглянувши в підготовчому судовому засіданні угоду між прокурором та підозрюваним, за участю захисника, про визнання винуватості, вислухавши з приводу цього пояснення сторін про затвердження угоди, перевіривши укладену угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам діючого кримінального процесуального законодавства, роз'яснивши сторонам наслідки її затвердження, суд приходить до переконання, що угода про визнання винуватості може бути затверджена та обвинуваченому призначене узгоджене покарання.

Відповідно до положень п. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним (обвинуваченим) може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості, злочинів середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

При укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини, зазначені у ст. 470 КПК України, а саме ступінь сприяння ОСОБА_1 у проведенні кримінального провадження щодо нього, характер і тяжкість обвинувачення.

Як вбачається з пояснень обвинуваченого та міркувань прокурора, захисника в суді, змісту угоди про визнання винуватості, вона укладена на добровільних засадах, ця угода не суперечить вимогам КПК України та інтересам суспільства, не порушує прав, свобод та інтересів сторін або інших осіб, відсутні відомості, що вона укладена через застосування насильства, примусу, погроз; у матеріалах провадження зафіксовані фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, що дають об'єктивні підстави для визнання обвинуваченим винуватості у його скоєнні.

За наведених обставин, слід затвердити укладену 28 грудня 2018 року між прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 юристом 1 класу Булгаковим І.С. та обвинуваченим ОСОБА_1, за участю захисника Ковальчука В.І. угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 475 КПК України

Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого фактичну вартість проведення судово вибухово- технічної експертизи, згідно наданої довідки, а також за проведення судової дактилоскопічної експертизи, згідно наданої довідки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 468-475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28 грудня 2018 року між прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 юристом 1 класу Булгаковим І.С. та обвинуваченим ОСОБА_1, за участю захисника Ковальчука В.І.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту ОСОБА_1 частину покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.07.2017 року та визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки один місяць.

Запобіжний захід ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання вироком законної сили залишити колишній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту обрання запобіжного заходу - 13.12.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави фактичну вартість проведення судово вибухово - технічної експертизи № 33/5.2/525 від 13.12.2018 року, у розмірі 715 гривень 00 копійок, (одержувач платежу УК у Шевченківському районі м. Дніпра/24060300, номер рахунку - 31111115004004, МФО 899998, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: за експертизу від 13.12.2018 року № 33/5.2/525).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави фактичну вартість проведення судово дактилоскопічної експертизи № 26/4.6/1231 від 26.12.2018 року, у розмірі 1144 гривень 00 копійок, (одержувач платежу УК у Шевченківському районі м. Дніпра/24060300, номер рахунку - 31111115004004, МФО 899998, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: за експертизу від 26.12.2018 року № 26/4.6/1231).

Речові докази:

- один спец-пакет № ЕХРО 141034 з написом на пакеті: «Фабула: вул. Леваневського, 2а, паркова зона, ОСОБА_1 вилучено: 2 купюри номіналом 50 грн., який згідно квитанції № 000757 переданий на зберігання УФЗБО ГУНП в Дніпропетровській області - конфіскувати;

- два сліди пальців рук упаковані первісну упаковку, опечатаним аркушем паперу прямокутної форми білого кольору, з написом «Додаток до висновку експерта від 26.12.2018 року № 26/4.6/1231 суд. Експерт Коваленко О.В.» із відтиском круглої печатки. Аркуш формату А-4 на якому нанесені відбитки та контрольні відтиски пальців рук, заповнені на ім'я ОСОБА_1, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, квитанція № 2151 - знищити.

У разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її після подачі до суду відповідної заяви.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, обвинуваченим, його захисником, з підстав, передбачених п.1 ч.4 ст. 394 КПК України, а прокурором виключно з підстав, передбачених п. 2 ч.4 ст. 394 КПК України.

Суддя О.О. Некрасов