Рішення № 79578273, 21.01.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2019 р. Справа№200/13455/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправними дії щодо відмови виплати недоотриманих страхових виплат,

В С Т А Н О В И В:

29 листопада 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправними дії щодо відмови виплати недоотриманих страхових виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач своїм листом 08.11.2018 року № 01-04/15-3493 відмовив ОСОБА_1 виплатити належні його померлому батьку страхові виплати.

Вважає, що така відмова відповідача є протиправною, просить визнати протиправними дії управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо відмови виплатити позивачу недоотримані страхові виплати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_5

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року суд вирішив питання про перехід до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

27 грудня 2018 року, відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначив, що якщо потерпілий або особа, що мала право на страхові виплати не перемістилась на територію, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та не набула право на отримання страхових виплат, як внутрішньо переміщена особа, виплати їй не нараховувались та не виплачувались в управлінні (відділеннях) виконавчої дирекції Фонду, що розташовані на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, відповідно, відсутні суми, які належали спадкодавцю за життя. Отже, суми, що можуть бути включені до складу спадщини відсутні. Крім того відповідач зазначив, що потерпілий або особа, що мала право на страхові виплати не перемістилась на територію, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та не набула право на отримання страхових виплат, як внутрішньо переміщена особа, виплати їй не нараховувались та не виплачувались в управлінні (відділеннях) виконавчої дирекції Фонду, що розташовані на території де органи державної влади здійснюють свої повноваження, відповідно відсутні суми, які належали спадкодавцю за життя. Отже, суми, можуть бути включені до складу спадщини, відсутні. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача до суду у визначений час не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, суд встановив наступне.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до довідки № 1419106713 від 29.03.2017 року є внутрішньо переміщеною особою.

Позивач є спадкоємець за законом першої черги після смерті свого батька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5

За заявою позивача відкрита спадкова справа після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 Страхові виплати померлого ОСОБА_2 входять до складу спадщини.

З 15 березня 1988 року ОСОБА_2 знаходився на постійному обліку у Єнакієвському міському відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у зв'язку з професійним захворюванням, встановленим 15 березня 1988 року.

По даним Програмного забезпечення Фонду «Реєстр потерпілих» ОСОБА_2 згідно з висновком МСЕК було встановлено відсоток втрати професійної працездатності в розмірі 100% безстроково.

В період з 01 жовтня 2014 року по листопад 2015 року ОСОБА_2 знаходився як внутрішньо переміщена особа на обліку у Костянтинівському міському відділенні Фонду в Донецькій області, де і отримував страхові виплати. Заборгованість по раніше нарахованим, але не сплаченим страховим виплатам за період з червня 2014 року по вересень 2014 року відсутня.

Відповідно до листа виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області від 20.11.2015 року № 1491-03-02 з 01 грудня 2015 року призупинено нарахування страхових виплат потерпілим на виробництві (членам їх сімей) у Єнакіївському міському відділенні, які переміщені на територію, що контролюється українською владою.

Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області своїм листом від 08.11.2018 року № 01-04/15-3493 відмовив ОСОБА_1 виплатити належні його померлому батьку страхові виплати посилаючись на те, що померлий ОСОБА_2 у період з 01.12.2015 року по день смерті, як внутрішньо переміщена особа, до відділень виконавчої дирекції Фонду не звертався, доказів переміщення з окупованої території не надавав, згідно чого були відсутні підстави для нарахувань щомісячних страхових виплат.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі по тексту Закон № 1105 в редакції на час виникнення спірних правовідносин) відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону 1105 страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я. (частина 1 ст. 42 Закону)

Відповідно до статті 46 Закону страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; в інших випадках, передбачених законодавством.

Частинами 1, 4, 7, 10 статті 47 Закону 1105 визначено, що страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду: потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання; особам, які мають право на виплати у зв'язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

Виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».

Належні суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їхніх сімей, а в разі їх відсутності - включаються до складу спадщини.

Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України затверджено Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат від 27 квітня 2007 року № 24. (редакція на момент виникнення спірних правовідносин).

Дія цього Порядку поширюється на потерпілих та осіб, які мають на це право, а також на осіб, право яких на отримання відшкодування шкоди було встановлено раніше згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Пунктами 1.4., 1.5., 1.6., 1.10. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, перелік яких визначений у пунктах 2.7, 2.8, 3.1, 5.3, 6.1.1 цього Порядку, і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.

Рішення про призначення (відмову у призначенні) страхових виплат оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах.

Робочі органи виконавчої дирекції Фонду можуть затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про страховий випадок оформлені з порушенням встановлених вимог.

Справа про страхові виплати потерпілого формується за його бажанням в робочих органах виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням роботодавця або за місцем проживання потерпілого.

Належні суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їх сімей, а в разі їх відсутності - уключаються до складу спадщини.

Суд звертає увагу, що позивач звернувся до відповідача, з наданням усіх необхідних документів щодо отримання страхових виплат які увійшли до спадщини відповідно до свідоцтві про право на спадщину за законом.

Відповідач відмовляючи у виплаті належної позивачу спадщини за законом посилається на Постанову правління ФССНВВ від 11.12.2014 р. № 20 якою затверджено «Порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, що переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення АТО». Даний Порядок поширюється на фізичних осіб, які постійно проживають в Україні, яких змусили або які самостійно покинули своє місце проживання внаслідок (або з метою уникнення) негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру і які мають право на страхові виплати та страхові витрати на медичну і соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" за фактичним місцем проживання (перебування) (далі - особи, які тимчасово переміщені) (якщо страховий випадок настав до моменту переміщення). А також посилається на лист Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 1491-03-2 від 20.11.2015 р., відповідно до якого були призупинені нарахування страхових виплат з 1 грудня 2015 року.

Суд критично ставиться на ці посилання відповідача, оскільки, позивач фактично звернувся до відповідача, щодо отримання заборгованості по невиплаченим страховим виплатам які належали за життя його батьку ОСОБА_2, згідно свідоцтва про спадщину а не за призначенням або поновленням страхових виплат.

Суд зазначає, що відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК).

Статтею 1219 ЦК передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1227 ЦК суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомогу зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до ч. 10 ст. 47 Закону 1105 належні суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їхніх сімей, а в разі їх відсутності - включаються до складу спадщини.

Питання щодо строків звернення позивача про отримання страхових виплат не є спірним між сторонами.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до вимог статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Принцип збалансованості інтересів людини з інтересами суспільства сформульовано у рішенні від 07.07.1989 року у справі Сорінг проти Сполученого Королівства. Суд зазначив, що Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) спрямована на пошук справедливого співвідношення між потребами, пов'язаними з інтересами суспільства в цілому, і вимогами захисту основних прав людини. У рішенні від 17.10.1986 року у справі Ріс проти Сполученого Королівства Суд зазначив, що, з'ясовуючи, чи існує позитивне зобов'язання стосовно людини, належить врахувати справедливий баланс, який має бути встановлений між інтересами всього суспільства й інтересами окремої людини.

У рішенні від 26.06.2016 по справі Суханов та Ільченко проти України (CASEOFSUKHANOVANDILCHENKOv. UKRAINE) заяви № 68385/10 та 71378/10 в § 53 Суд повторив, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див. серед багатьох інших джерел рішення у справі ОСОБА_5 Греції та інші проти Греції (Former Kingof Greeceand Othersv. Greece) заява № 25701/94, п.п. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-ХІІ).

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи загальні принципи міжнародного права, викладені у наведених вище рішеннях Європейського суду з прав людини, суд вважає, що у спірних правовідносинах позивач не може бути позбавленим права на одержання належних сум.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправними дії щодо відмови виплати недоотриманих страхових виплат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) до управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5, код ЄДРПОУ 41325231) про визнання протиправними дії щодо відмови виплати недоотриманої страхові виплати - задовольнити.

Визнати протиправними дії управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5, код ЄДРПОУ 41325231) щодо відмови виплатити позивачу недоотриманих страхових виплат ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_7

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Тарасенко І.М.