Рішення № 79578041, 28.01.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2019 р. Справа№200/11867/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., при секретарі Карпенко А.В., за участю представника третьої особи Зайцевої О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Донецького обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, третя особа на стороні Відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Костянтинівський міський центр зайнятості, про визнання бездіяльності щодо не перерахування грошових коштів на компенсацію оплати праці найманих працівників, зобов'язання перерахувати грошові кошти за компенсацію оплати праці найманих працівників,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовною заявою до Донецького обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (далі - Відповідач) про визнання бездіяльності щодо не перерахування грошових коштів на компенсацію оплати праці найманих працівників, зобов'язання перерахувати грошові кошти за компенсацію оплати праці найманих працівників.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначила, що прийняла на роботу внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які є інвалідами. Між нею та Костянтинівським міським центром зайнятості Донецької області був укладений договір про компенсування оплати праці вказаних працівників, компенсувати грошові кошти на оплату праці повинен Фонд соціального захисту інвалідів в Донецькій області. Однак Відповідач в порушення норм чинного законодавства не перерахував грошові кошти за компенсацію оплати праці ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за лютий, квітень, червень та серпень 2018 року.

Вважає, що бездіяльність Відповідачів є протиправною та такою, що порушує передбачене чинним законодавством право роботодавця на отримання компенсації витрат на оплату праці особам з інвалідністю.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

09 січня 2019 року суд своєю ухвалою залучив до участі у справі у якості третьої особи на стороні Відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Костянтинівський міський центр зайнятості.

03 січня 2019 року Відповідачем не надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що паспортом бюджетної програми на 2018 рік описаний Позивачем напрямок використання бюджетних коштів - відсутній. Відділення Фонду неодноразово зверталося з листами до головного розпорядника бюджетних коштів, Фонду соціального захисту інвалідів, щодо надання роз'яснень по вказаному питанню, а також про виділення коштів на вказану компенсацію, а також відділення Фонду постійно надсилає до Фонду відомості з розрахунками заробітної плати відповідно до порядку вказаному у ч.2 п.6 Постанови Кабінету Міністрів України №696 від 08.09.2015 року, які надійшли до відділення Фонду від Костянтинівського міського центру зайнятості.

Тому відділення Фонду як територіальний орган Фонду соціального захисту інвалідів не має повноважень та коштів для здійснення виплати компенсації витрат роботодавця на оплату праці особам з інвалідністю. Просили у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивач та Відповідач в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 1.04.2016 року зареєстрована як фізична особа-підприємець.

На підставі трудового договору від 08.02.2018 року ФОП ОСОБА_2 була працевлаштована внутрішньо переміщена особа, інвалід ОСОБА_3 на посаду молодшої медичної сестри, з посадовим окладом 3723 грн. та премією 8000 грн. (за умови сумлінного виконання своїх посадових обов'язків).

На підставі трудового договору від 21.02.2018 року ФОП ОСОБА_2 була працевлаштована внутрішньо переміщена особа, інвалід ОСОБА_4 на посаду прибиральника службових приміщень, з окладом 3723 грн. та премією 8000 грн. (за умови сумлінного виконання своїх посадових обов'язків).

На підставі трудового договору від 05.02.2018 року ФОП ОСОБА_2 була працевлаштована внутрішньо переміщена особа, інвалід ОСОБА_5 на посаду майстра, з окладом 3723 грн. та премією 8000 грн. (за умови сумлінного виконання своїх посадових обов'язків).

08.05.2018 року між Позивачем та Костянтинівським міським центром зайнятості укладено договір № 052318052200013 про компенсацію витрат роботодавця на оплату праці працевлаштованої особи із числа внутрішньо переміщених, щодо компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за працевлаштування особи з інвалідністю із числа внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_5. Пунктом 4.1 договору передбачено, що компенсація витрат роботодавцю виплачується в межах коштів фонду соціального захисту інвалідів.

08.05.2018 року між Позивачем та Костянтинівським міським центром зайнятості укладено договір № 052318052200012 про компенсацію витрат роботодавця на оплату праці працевлаштованої особи із числа внутрішньо переміщених, щодо компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за працевлаштування особи з інвалідністю із числа внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_4. Пунктом 4.1 договору передбачено, що компенсація витрат роботодавцю виплачується в межах коштів фонду соціального захисту інвалідів.

08.05.2018 року між Позивачем та Костянтинівським міським центром зайнятості укладено договір № 052318052200011 про компенсацію витрат роботодавця на оплату праці працевлаштованої особи із числа внутрішньо переміщених, щодо компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за працевлаштування особи з інвалідністю із числа внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_3. Пунктом 4.1 договору передбачено, що компенсація витрат роботодавцю виплачується в межах коштів фонду соціального захисту інвалідів.

Позивач своєчасно надала до Костянтинівського міського центру зайнятості відомості про виплату заробітної плати вказаним працівникам з метою компенсації заробітної плати працевлаштованим інвалідам - внутрішньо переміщеним особам за лютий, квітень, червень, серпень 2018 року. В подальшому Костянтинівський міський центр зайнятості направляв вказані відомості до Донецького обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів.

Листом № 239/0/243-18/442 від 06.09.2018 року Департамент реалізації державних соціальних програм повідомило Позивача про те, що у Законі України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та постанові Кабінету Міністрів України від 1.01.2007 року № 70 відсутня норма про виплату компенсації витрат роботодавцю на оплату праці у разі працевлаштування інваліда, зареєстрованого як безробітний, якому допомога по безробіттю призначена відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Позивач, вважаючи, що йому безпідставно не відшкодовано компенсацію заробітної плати, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" встановлено, що Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Статтею 24-1 Закону України "Про зайнятість" встановлено, що заходи сприяння зайнятості запроваджуються для внутрішньо переміщених осіб з числа зареєстрованих безробітних.

До заходів сприяння зайнятості внутрішньо переміщених осіб, які працевлаштовуються за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, зазначених у частині першій цієї статті, належать, зокрема: компенсація витрат роботодавця на оплату праці (але не вище середнього рівня заробітної плати, що склався у відповідному регіоні за минулий місяць) за працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб на умовах строкових трудових договорів тривалістю не більше шести календарних місяців, за умови збереження гарантій зайнятості такої особи протягом періоду, що перевищує тривалість виплати у два рази.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2015 №696 затверджено Порядок здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб (далі по тексту - Порядок).

Згідно з п.6 вказаного Порядку, компенсація витрат роботодавцю на оплату праці виплачується в межах коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального захисту інвалідів (у разі працевлаштування інваліда, зареєстрованого в установленому порядку як безробітний, якому допомога по безробіттю призначена відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття») після працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб за направленням базових центрів зайнятості.

Для компенсації витрат роботодавцю на оплату праці за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів:

- роботодавець подає базовому центру зайнятості відомість за формою згідно з додатком 1 (не пізніше ніж через п'ять днів після виплати працівникові заробітної плати);

- базовий центр зайнятості складає відомість за формою згідно з додатком 2 та передає регіональному центру зайнятості (до 10 числа місяця, що настає за місяцем подання звітності територіальним органам ДФС, передбаченої статтею 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";

- регіональний центр зайнятості передає узагальнені відомості територіальному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів для виплати компенсації роботодавцям витрат на оплату праці (до 15 числа місяця, що настає за місяцем подання звітності).

Таким чином, для виплати компенсації роботодавцям витрат на оплату праці за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів, регіональний центр зайнятості передає узагальнені відомості територіальному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

Як встановлено судом та не заперечувалось Відповідачем, Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів отримувало від Донецького обласного центру зайнятості відомості про виплату компенсації роботодавцям витрат на оплату праці за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів щодо ФОП ОСОБА_2

Посилання Відповідача на відсутність коштів у паспорті бюджетної програми на 2018 рік на вказані виплати суд вважає безпідставними, оскільки відсутність бюджетного фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у Позивача права на отримання компенсації витрат на оплату праці за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів, що є предметом спору у цій справі.

Конституційний Суд України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007 вказав на неможливість залежності гарантованих законом виплат, пільг від видатків бюджету.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі "Міллер проти Австрії", де Європейський суд з прав людини встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16.09.1996, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Верховний Суд України також у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі № 21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).

Таким чином, Відповідач не виконав покладений на нього законом обов'язок.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Враховуючи вище зазначене, суд прийшов до висновку, що Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів допустило протиправну бездіяльність щодо не відшкодування компенсації Позивачу коштів на оплату праці ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Отже позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання бездіяльності щодо не перерахування грошових коштів на компенсацію оплати праці найманих працівників, зобов'язання перерахувати грошові кошти за компенсацію оплати праці найманих працівників підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн. за меморіальним ордером № МАВ6956936 від 30 жовтня 2018 року, за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (85102, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) до Донецького обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (87528, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Серова, 1А, код в ЄДРПОУ ), третя особа на стороні Відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Костянтинівський міський центр зайнятості (85110, Донецька обл., м. Костянтинівка, пл. Перемоги, б. 8, код в ЄДРПОУ 23119554), про визнання бездіяльності щодо не перерахування грошових коштів на компенсацію оплати праці найманих працівників, зобов'язання перерахувати грошові кошти за компенсацію оплати праці найманих працівників - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо не відшкодування ОСОБА_2 компенсації оплати праці найманим працівникам ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за лютий 2018 року, квітень 2018 року, червень 2018 року, серпень 2018 року.

Зобов'язати Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відшкодувати ОСОБА_2 компенсацію оплати праці найманим працівникам ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за лютий 2018 року, квітень 2018 року, червень 2018 року, серпень 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частини рішення виготовлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28 січня 2019 року.

Повний текст рішення виготовлено 01 лютого 2019 року.

Суддя Череповський Є.В.