Рішення № 79577889, 04.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1486/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гунько О.В.,

представника заступника прокурора Одеської області - Бондаревського О.М.,

представника Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - Чукова Ю.В.,

представника Управління містобудування та архітектури Одеської міської ради - Курінакі С.В.,

представника третьої особи - Романюк В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до Управління містобудування та архітектури Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 про визнання дій щодо видачі будівельного паспорту №01-07/234 від 05.10.2016 року протиправними, -

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора Одеської області звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до Управління містобудування та архітектури Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії щодо видачі Управлінням містобудування та архітектури Одеської міської ради будівельного паспорту від 05.10.2016 року, реєстраційний № 01-07/234 щодо будівництва індивідуального дачного будинку та навісу на земельних ділянках площею 0,0079 га. (кадастровий номер НОМЕР_1) та площею 0,0275га. (кадастровий номер НОМЕР_2) з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 замовник - ОСОБА_4;

- скасувати будівельний паспорт від 05.10.2016 року, виданий Управлінням містобудування та архітектури Одеської міської ради, реєстраційний № 01-07/234 щодо будівництва індивідуального дачного будинку та навісу на земельних ділянках площею 0,0079 га. (кадастровий номер НОМЕР_1) та площею 0,0275га. (кадастровий номер НОМЕР_2) з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 замовник - ОСОБА_4

В обґрунтування позовних вимог заступник прокурора зазначив, що прокуратурою області в процесі опрацювання стану додержання діючого архітектурно-будівельного та містобудівного законодавства України встановлено, що Управлінням містобудування та архітектури Одеської міської ради (далі Управління) 05.10.2016 року на замовлення ОСОБА_5 виданий будівельний паспорт, реєстраційний № 01-07/234 щодо будівництва індивідуального дачного будинку та навісу на земельних ділянках площею 0,0079 га. (кадастровий номер НОМЕР_1) та площею 0,0275га. (кадастровий номер НОМЕР_2) з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 Опрацюванням вказаного документу, який надійшов до прокуратури Одеської області 14.03.2018 року встановлено, що дії Управління щодо видачі вказаного будівельного паспорту є протиправними, оскільки порушують вимоги діючого законодавства України та, як наслідок, будівельний паспорт підлягає скасуванню, посилаючись в цілому на те, що згідно до інформації Управління від 05.03.2018 року № 01-15/122 відповідно до Генерального плану м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 року №6489-УІ 1989, на земельних ділянках за адресою: АДРЕСА_1 заплановано розташування установ стаціонарної рекреації. Проте Управління, в порушення приписів Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», не повернуло пакет документів щодо отримання будівельного паспорту замовнику, а навпаки 05.10.2016 року видало останній за реєстраційним номером 01-07/234. Таким чином, вказані дії Управління, на думку прокуратури, є протиправними, оскільки порушують вимоги ст. 19 Конституції України та інших нормативно-правових актів, та як наслідок - будівельний паспорт виданий 05.10.2016 року (реєстраційний № 01-07/234 щодо будівництва індивідуального дачного будинку та навісу на земельних ділянках площею 0,0079 га. (кадастровий номер НОМЕР_1) та площею 0,0275га. (кадастровий номер НОМЕР_2) з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 підлягає скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою судді від 27 квітня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 23 травня 2018 року о 10:30 годині.

21 травня 2018 року представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву (вхід № 14159/18), згідно якого, представник відповідача просив суд провадження у справі закрити, посилаючись в цілому на те, що Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради 04.08.2017 року було подано адміністративний позов до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, головного - інспектору будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту ДАБІ в Одеській області Олещука Ю.А. про визнання неправомірною та такою, що проведена із порушенням норм чинного законодавства позапланову перевірку дотримання вимог законодавства управління архітектури та містобудування Одеської міської ради та скасування Рішень Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 413, 414, 415, 416, 417, 418 від 17.02.2017 року, складені головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Олещуком Юрієм Анатолійовичем. За зазначеною позовною заявою було відкрито провадження, справа за № 815/4053/17 розглядалась суддею Єфіменко К.С. 28 березня 2018 року було постановлене рішення Одеського окружного адміністративного суду, яким в задоволенні позовних вимог управління було відмовлено повністю. Строк оскарження зазначеного рішення сплинув 16.05.2018 року, тобто рішення є таким, яке набрало законної сили. Таким чином, рішення Департаменту ДАБІ в Одеській області № 416 від 17.02.2017 року, яким скасовано дію будівельного паспорту від 05.10.2016 року № 01-07/234, є чинним. З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області було належним чином реалізовано свої повноваження у сфері реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного нагляду, а тому у позивача відсутні підстави для представництва інтересів держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України в Одеській області в розумінні ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

07 червня 2018 року від представника третьої особи через канцелярію суду (вхід. № 16069/18) надійшли письмові пояснення щодо позову, у яких представник третьої особи просив суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись в цілому на пропуск прокурором позовної давності, відсутність підстав для представництва по даній справі прокурором інтересів держави в особі Департаменту ДАБІ в Одеській області та безпідставність та необґрунтованість висновків прокурора про те, що заплановане будівництво індивідуального дачного будинку порушуватиме чи суперечитиме Генеральному плану м. Одеси.

14 червня 2018 року від заступника прокурора Одеської області через канцелярію суду (вхід. № 16733/18) надійшла відповідь на відзив в порядку ст. 163 КАС України.

20 червня 2018 року від представника третьої особи до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви прокурора без розгляду (вхід. № 17556/18) в порядку ч. 4 ст. 123 КАС України, а саме з підстав пропуску прокурором строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 20 червня 2016 року продовжено підготовче провадження по справі до 06 липня 2018 року.

05 липня 2018 року від заступника прокурора надійшли письмові пояснення (вхід. № 19250/18), в яких остання зазначила, що вважає клопотання про залишення позовної заяви прокурора без розгляду необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 13 липня 2018 року позов залишений без розгляду з підстав пропущення прокурором тримісячного строку звернення до суду.

Постановою п'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 року про залишення позову без розгляду скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.11.2018 року, судову справу за № 815/14867/18 передано на розгляд судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанову С.О.

Ухвалою суду від 27 листопада 2018 року прийнято справу до розгляду та призначено підготовче засідання на 17 грудня 2018 року о 10:00 годині.

Ухвалою суду від 27 грудня 2018 року клопотання представника Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - задоволено, адміністративний позов заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до Управління містобудування та архітектури Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та скасування будівельного паспорту, в частині вимог по скасуванню будівельного паспорту від 05.10.2016 року №01/07-234 - залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 27 грудня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28 січня 2019 року о 11:00 год.

У судовому засіданні представник прокуратури та позивача підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила суд в задоволенні позву відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Представник третьої особи у судовому засіданні відносно задоволення позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені у письмових поясненнях щодо позову.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, відзив та пояснення щодо позову, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Земельні ділянки площею 0,0079 га. (кадастровий номер НОМЕР_1) та площею 0,0275 га. (кадастровий номер НОМЕР_2) з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3 належать ОСОБА_5, про що свідчить Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 06.07.2016 року та від 01.07.2016 року (а.с. 214-219 том 1) та дані будівельного паспорту №01-07/234 від 05.10.2016 року (а.с. 194-230 том 1).

На підставі заяви ОСОБА_5 від 28.09.2016 року, Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради 05.10.2016 року виданий будівельний паспорт, реєстраційний №01-07/234 щодо будівництва індивідуального дачного будинку та навісу на земельних ділянках площею 0,0079 га. (кадастровий номер НОМЕР_1) та площею 0,0275 га. (кадастровий номер НОМЕР_2) з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 замовник - ОСОБА_4

Заступник прокурора Одеської області вважає дії щодо видачі ОСОБА_5 будівельного паспорту протиправними, оскільки цей паспорт суперечить Генеральному плану м. Одеси, затвердженому рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 року №6489-VІ за яким на земельних ділянках за адресою: АДРЕСА_2 заплановано розташування установ стаціонарної рекреації.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності не землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з положеннями ст. 5, 78, 91, 154 Земельного кодексу України земельне законодавство базується на принципах невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення гарантій прав на землю, тощо.

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Власники земельних ділянок зобов'язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження.

Згідно з положенням ч. 4 ст. 373, ч. 1 ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Таким чином, обов'язковою умовою користування земельною ділянкою є її використання за цільовим призначенням, а втручання в таке користування, забороняється.

Цільове призначення земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_3 які належить ОСОБА_4 це будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель: землі житлової та громадської забудови, а тому ці земельні ділянки можуть бути використані власником для будівництва будинку, господарських будівель і споруд.

З будівельного паспорту, реєстраційний №01-07/234 щодо будівництва індивідуального дачного будинку та навісу на земельній ділянці площею 0,0079 га. (кадастровий номер НОМЕР_1) та площею 0,0275 га. (кадастровий номер НОМЕР_2) з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3 вбачається, що він виданий на будівництво індивідуального дачного будинку та навісу.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно з п. 1.4, 2.1, 2.3, 2.4 «Порядку видачі будівельних паспортів забудови земельної ділянки», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011 року, розроблення будівельного паспорта здійснюється в межах населених пунктів відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні.

Видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пакет документів для видачі будівельного паспорта повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з підстав неподання повного пакета документів, або невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Відповідно до ч. 1 ст. 16, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Представник прокуратури не зазначав в позові та своїх поясненнях про надання ОСОБА_4 до Управляння архітектури та містобудування Одеської міської ради неповного пакету документів для отримання будівельного паспорту, не обґрунтовував позов такими обставинами, а тому ці обставини не досліджувалися судом та їм не надавалася оцінка, ці обставини не входять в предмет доказування по цій справі.

Відповідно до положень ст. 50, 51 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

Враховуючи зазначені положення законодавства та дані Генерального плану м. Одеси щодо розташування земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_3 в зоні установ стаціонарної рекреації, будівництво індивідуального дачного будинку та навісу в цій зоні не суперечить Генеральному плану м. Одеси, тобто, не суперечить вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Посилання представника позивача на не відповідність намірів забудови вимогам ДБН 360-92**, суд вважає не обґрунтованими, оскільки нормами Земельного кодексу України передбачене дачне будівництво на землях рекреаційного призначення та за нормами ДБН 360-92** дачне поселення слід розміщувати, як правило, у місцевості, яка має рекреаційні якості, а пункти ДБН, на які посилається позивач стосуються дачних та садових товариств та об'єднань громадян (п. 3.38*-3.51*).

При цьому, пояснювальна записка до Генерального плану м. Одеси (текстова частина), який є діючим на даний час та якому за твердженнями прокуратури суперечить оскаржуваний будівельний паспорт, місить положення про те, що ландшафтно-рекреаційна зона м. Одеси формується системою озеленених територій загального користування, водних поверхонь, пляжів та інших елементів природного ландшафту, які входять у систему відкритих просторів та територіями оздоровчо-рекреаційного призначення (санаторії, пансіонати, дачна забудова, інші об'єкти стаціонарної рекреації).

Таким чином, суд не вбачає невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, тощо, а тому у Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради були відсутні підстави для повернення пакету документів, наданих ОСОБА_4 для видачі будівельного паспорту.

Також суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Зокрема, Європейський Суд наголосив на тому, що особа на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади.

Рішенням Європейського суду з права людини від 24.06.2003 №44277/98 «Стретч проти Сполученого Королівства» встановлено, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника, на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції", отже визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування;». Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належній і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП], заява №33202/96, п.120, ЕСНR 2000-1, «Онерллдіз проти Туреччини» [ВП], заява №48939/99, п.128, ЕСНR 2004-ХП, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року та «Москаль проти Польщі», заява №10373/05, п.51, від 15 вересня. 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх, дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, п.74, від 20 травня 2010 року та «Тошкуце та інші проти Румунії», заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини», п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119) (п. 70).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі», п,73). Будь-яка інша, позиція була б рівнозначною, inter alia, - санкціонування неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», заява №36548/97, п.58, ЕСНR 2002-VIII) (п. 71).

З огляду на викладене, суд вважає, що визнання дій щодо видачі будівельного паспорту протиправними через більш як 2 роки з моменту його видачі при тому, що він є підставою для здійснення будівництва, яке фактично проведено та збудований будинок на час розгляду даної справи вже введено в експлуатацію, а саме у серпні 2018 року, суперечить принципу юридичної визначеності та належного врядування (Рішення Європейського суду з прав людини «Беєлар проти Італії», «Стретч проти Сполученого Королівства», «Лелас проти Харватії», «Москаль проти Польщі»), оскільки особа, на користь якої прийнято певне рішення органом влади має право розумно очікувати на наявність у органу компетенції на його прийняття, державні органи повинні діяти вчасно, мінімізувати ризик помилок і сприяти юридичній визначеності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до Управління містобудування та архітектури Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 про визнання дій щодо видачі будівельного паспорту №01-07/234 від 05.10.2016 року протиправними - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 04 лютого 2019 року.

Суддя С.О. Cтефанов