Рішення № 79577875, 16.01.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 січня 2019 року м. Ужгород№ 0740/1069/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача: ФОП ОСОБА_1, представник - ОСОБА_2,

відповідача: Управління Держпраці у Закарпатській області, представник - Гончарук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 28 січня 2019 року.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, яким просить суд визнати протиправним та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області про накладання штрафу №ЗК393/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-169 від 04 вересня 2018 року.

Позов мотивовано тим, що 14 серпня 2018 року державними інспекторами було проведено інспекційне відвідування з метою перевірки додержання законодавства про працю щодо дотримання трудового законодавства при оформленні трудових відносин.

За результатами інспекційного відвідування головним державним інспектором Хлантою І.Ю. 15 серпня 2018 року було складено акт інспекційного відвідування № ЗК393/214/АВ.

Одночасно з актом інспекційного відвідування № ЗК393/214/АВ позивачем було отримано також і припис про усунення виявлених порушень №/ЗК 393/214/АВП та протокол про адміністративне правопорушення №ЗК393/214/АВ/П/ПТ від 15.08.2018 року.

У акті інспекційного відвідування № ЗК393/214/АВ від 15 серпня 2018 року зафіксовано порушення позивачем вимог законодавства про працю, а саме ч.1-3 ст. 24 КЗпП України та зазначено, що у ході інспекційного відвідування 14 серпня 2018 року, за місцем здійснення діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в деревообробному цеху за адресою АДРЕСА_4 виявлено трьох найманих працівників, які займалися виготовленням деталей з деревини і з якими не було укладено трудові договори встановленого взірця та не укладено договори цивільно-правового характеру, а саме: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, та ОСОБА_10, який відмовився себе ідентифікувати.

Перший заступник начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І. у відповідності до п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17 липня 2013 року № 509 , абз.2 ч.2 ст.256 Кодексу Законів про працю України, розглянувши справу про накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування від 15 серпня 2018 року № ЗК393/214/АВ щодо порушень фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 законодавства про працю виніс постанову №ЗКЗ 93/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-169 від 04 вересня 2018 року про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 335070,00 грн.

Позивач вважає, що оскільки факти вказані в акті не відповідають дійсності, відео зйомка не містить підтвердження того, що виявлені особи взагалі виконували будь яку роботу в т.ч. виготовлення дерев'яних деталей за наявності факту, що зазначені особи ніколи не працювали на ФОП ОСОБА_1, та місцем діяльності є інша адреса службовими особами Управління Держпраці у Закарпатській області прийнято необґрунтоване та протиправне рішення, яке зумовлює настання несприятливих матеріальних наслідків для позивача, відповідно постанова, яка була винесена відповідачем підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов не визнає та вважає, що дії посадових осіб щодо проведення інспекційного відвідування є правомірними, Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК393/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-169 від 04 вересня 2018 року винесена уповноваженою посадовою особою Управління Держпраці у Закарпатській області з урахуванням норм Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. №509, та на підставі абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу Законів про працю, а отже є законною і скасуванню не підлягає.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні.

В судовому засіданні були допитані в якості свідків всі три виявлені особи ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, , які повідомили, місце, час перебування на період перевірки, власну професію та стан здоров'я та аргументовано заперечили що працювали на позивача по справі в силу різних обставин.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ від 13.08.2018 року № 150 про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1, на підставі службової записки начальника відділу ОСОБА_8 від 13.08.2018р. та інформації ПФУ України у Закарпатській області від 13.08.2018р., який знаходиться за адресою АДРЕСА_3 з питань дотримання законодавства про працю щодо трудового законодавства при оформленні трудових відносин п. 3.7, 3.9, 3.10 та керуючись Конвенціями про інспекцію праці п.6.3, 6.32, 6.34, 6.41-6.43, 7.12-7.24 акту відвідування (а.с. 81-82).

В подальшому, на підставі Наказу було видано направлення №938 від 13.08.18р. на проведення інспекційного відвідування позивача (а.с. 86).

За результатами інспекційного відвідування було складено Акт ЗК393/214/АВ від 15 серпня 2018 року у якому було зазначено, що у ході інспекційного відвідування 14 серпня 2018 року, за місцем здійснення діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в деревообробному цеху за адресою АДРЕСА_4 виявлено трьох найманих працівників, які займалися виготовленням деталей з деревини і з якими не укладено трудові договори встановленого взірця та не укладено договори цивільно-правового характеру, а саме: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1, ОСОБА_5, житель АДРЕСА_2 та пан ОСОБА_10, який відмовився себе ідентифікувати.

Того ж дня, 15 серпня 2018 року головним державним інспектором винесено ФОП ОСОБА_1 припис за №ЗК 393/214/АВП про усунення виявлених порушень (а.с. 27).

Припис, який був винесений відповідачем після проведення перевірки ФОП Галас 14 серпня 2018 року датований 15 липня 2018 р., тобто фактично ще за місяць до інспекційного відвідування позивача.

Припис про усунення виявлених порушень №/ЗК 393/214/АВП позивачем було отримано 21 серпня 2018 року, що стверджується інформацією про наявність та стан пересилання поштових відправлень за штрихкодовим ідентифікатором 8960006584147.

29 серпня 2018 року позивачем подано скаргу на припис про усунення виявлених порушень Управління Держпраці у Закарпатській області з вимогою про його скасування (а.с. 32-36).

В матеріалах справи наявна копія листа-відповідь Управління Держпраці у Закарпатській області №07-04/3723 від 29.08.2018 року на скаргу позивача від 29.08.2018 року, в якому було зазначено, що не має підстав для скасування припису.

В подальшому, за фактом здійснення перевірки відповідачем 04 вересня 2018 року було проведено розгляд справи по вищевказаних питаннях та на підставі Акту перевірки, постановою Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК393/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-169 від 04.09.2018 року Фізичну особу-підприємця ОСОБА_9 було притягнуто до фінансової відповідальності на підставі абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України, тобто за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та накладено на останнього штраф в розмірі 335070,00 грн. (а.с. 29-31).

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

П. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (далі - Положення № 96) передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраця) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраця відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп.6 п.4 Положення № 96).

Держпраця для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці (пп. 5 п.6 Положення № 96).

Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (Пункт 7 Положення № 96).

Ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) надано визначення поняттю державного нагляду (контролю), відповідно якої це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

З огляду на викладене, Управління Держпраці у Закарпатській області це територіальний орган Державної служби України з питань праці, вповноважений, серед іншого на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - обєкт відвідування) визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295 (далі Порядок № 295).

П. 2 Порядку № 295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Ст. 2 Закону №877-V встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог ст.1, ст.3, ч.1, 4, 6 - 8, абз. 2 ч. 10, ч. 13 та 14 ст. 4, ч. 1-4 ст.5, ч.3 ст.6, ч. 1 - 4 та 6 ст.7, статей 9, 10, 19, 20, 21, ч.3 ст.22 цього Закону.

Наведеними нормами встановлено, що дія Закону №877-V поширюється, зокрема, на органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, які, здійснюють заходи контролю у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Таким чином Управління Держпраці у Закарпатській області при реалізації повноважень щодо державного нагляду (контролю) має діяти з обов'язковим врахуванням положень Закону №877-V.

Ст. 3 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється, серед іншого, за принципами: гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю) (ч.4 ст. 4 Закону № 877-V).

Ч. 8 ст.4 Закону № 877-V органам державного нагляду (контролю) та суб'єктам господарювання надано право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо - та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (ч.1 ст.7 Закону №877-V).

П. 5 Порядку № 295 встановлено, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

З наказу на проведення інспекційного відвідування від 13.08.2018 року № 150 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 13.08.2018р. №938 зазначено найменування об'єкта відвідування ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3. У акті інспекційного відвідування № ЗК393/214/АВ від 15 серпня 2018 року та відповідно постанові про накладення штрафу № ЗК393/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-169 від 04 вересня 2018 року зазначено, що інспекційне відвідування відбулося за місцем здійснення діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в деревообробному цеху за адресою: АДРЕСА_4, суд зазначає, що за даною адресою знаходиться нежитловий будинок, власником якого позивач не являється, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 43).

Також, позивачем у позовній заяві було зазначено, що йому на праві власності належать нежитлові будівлі за адресами: АДРЕСА_5, що підтверджується свідоцтвом про право власності (а.с. 39-42).

Таким чином перевірка уповноваженими особами відповідача було проведено за іншою адресою, яка знаходиться поряд але не належить позивачеві.

В ході інспекційного відвідування уповноваженими особами відповідача було виявлено 3 осіб, які на думку інспекторів і є найманими працівниками позивача без оформлення договорів, а саме: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1, ОСОБА_5, житель АДРЕСА_2 та пан ОСОБА_10, який відмовився себе ідентифікувати.

Суд зазначає, що жодного доказу, того, що вказані особи працюють на ФОП ОСОБА_1 суду не надано.

Єдиним доказом відповідача є матеріали, зафіксовані засобами відеотехніки в ході інспекційних відвідування, які були додані до суду, але у вказаних відеоматеріалах не зафіксовано виявлених осіб за виробничим процесом.

Короткотермінове знаходження осіб на території, саме по собі не є допуском до виконання трудових обов'язків, оскільки ними не виконувались жодні функції найманих працівників, які займалися виготовленням деталей з деревини, не підпорядковувалися правилам трудового розпорядку, виплати заробітної плати чи винагороди не проводилися.

Крім того, у судове засідання 16 січня 2018 року судом було ідентифіковано та викликано і допитано осіб, в якості свідків, яких було виявлено на території де відбувалася перевірка, а саме ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Вищезгадані особи повідомили суду, що ніколи не працювали на ФОП ОСОБА_1 та перебували на території у власних справах не тривалий час.

Також повідомили суд, що ніколи не займалися виготовленням деталей з деревини та не володіють навиками обробки деревини чи виготовлення меблів.

Згідно ст. 10 Закону № 877-V Суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: бути поінформованим про свої права та обов'язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб'єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб'єкта господарювання); тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п'ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону; орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю); органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю); бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб'єкта господарювання; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб; отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю); вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення; вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі: перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу; використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів; з'ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

Так, п. 3 Порядку № 295 встановлено, що інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпрацею.

Ч. 5 ст. 7 Закону № 877-V встановлено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом (ч.6 ст.7 Закону №877-V).

Відповідно до ч.11 ст. 4 Закону № 877-V, плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Вище зазначені процедурні норми мають бути дотримані під час здійснення державного контролю за дотриманням трудового законодавства.

Згідно із ч.1 ст.21 КзпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч.3 ст.24 КзпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ч. 1 ст. 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

За змістом ч.3 та 4 ст.265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у ч. 2 цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За приписами пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (надалі - Порядок № 509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі: - рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації - акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади - акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, відповідачем не було доведено фактів наведених в акті.

З огляду на вищеперераховане відповідачем не доведено правомірність прийняття оскарженої постанови, в зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області про накладання штрафу №ЗК393/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-169 від 04 вересня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Микуляк