Рішення № 79577301, 04.02.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року ЛуцькСправа № 140/2575/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - Луцький прикордонний загін, відповідач) про визнання протиправними дій щодо не виплати індексації грошового забезпечення з 01 лютого 2015 року по 31 жовтня 2015 року, з 01 січня 2016 року по 19 жовтня 2018 року; зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01 лютого 2015 року по 31 жовтня 2015 року, з 01 січня 2016 року по 19 жовтня 2018 року включно.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що проходив військову службу у відповідача; наказом від 19 жовтня 2018 року №495/ос припинено (розірвано) контракт та звільнено ОСОБА_1 з військової служби в запас та виключено зі списків військової частини та усіх видів забезпечення. Звернувшись до відповідача із проханням надати відомості про виплату всіх видів грошового забезпечення за період 2015-2018 роки, 03 грудня 2018 року позивач дізнався, що ним не виплачувалась індексація грошового забезпечення.

Позивач вказує, що відповідно до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

ОСОБА_1 вважає, що дії відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення є протиправними, а тому просив задовольнити позов повністю.

Ухвалою від 14 грудня 2019 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач у відзиві на позов його вимоги заперечує, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню (а.с.127-128). В обґрунтування своєї позиції зазначив, під час проходження військової служби ОСОБА_1 виплачувалось належне грошове забезпечення, яке обчислювалось та нараховувалось у межах виділених відповідачу коштів. Відповідач зазначає, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. Разом з тим, проведення індексації грошових доходів населення з 01 січня 2015 року (у зв'язку з внесенням змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ) здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Оскільки у 2015 році кошти на виплату індексації заробітної плати не виділялись, тому у відповідача відсутні підстави для проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.

Відповідач зазначає, що в кошторисних призначеннях Державної прикордонної служби України на 2016, 2017, 2018 роки видатки на виплату індексації грошового забезпечення не передбачені. У зв'язку з цим, з урахуванням джерела коштів на проведення індексації у межах фінансових ресурсів та за відсутності бюджетних надходжень відповідачем як бюджетною установою нарахування та виплата індексації за вказаний період не здійснювалось.

Разом з тим, відповідач вказав, що ОСОБА_1 з січня по червень 2015 року була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у повному обсязі. Так, в січні 2015 року нараховано та виплачено 178,76 грн.; в листопаді 2015 року - 1422,71 грн., з них: доплата за січень 2015 року - 24,36 грн., за лютий 2015 року - 242,10 грн., за березень 2015 року - 283,51 грн., за квітень 2015 року - 357,81 грн., за травень 2015 року - 514,93 грн.; в грудні 2015 року - 703,10 грн. за червень 2015 року.

Відповідач наголошує, що нарахування суми індексації доходів у повному розмірі за відсутності бюджетних асигнувань у кошторисі, вважається порушенням бюджетного законодавства, відтак будь-яких протиправних дій (бездіяльності) відповідач не вчиняв.

З наведених підстав відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Згідно із частиною другою статті 262 КАС України якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Відповідно до наказу начальника 6 Прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 18 жовтня 2018 року №494-ос «По особовому складу» з ОСОБА_1, старшим прапорщиком, інспектором прикордонної служби 1 категорії - кулеметником групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби «Новогрузьке» (тип В) відділу прикордонної служби «Римачі» І категорії (тип Б), припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби за підпунктом «б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положенням про проходження громадянами України військової служби) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в запас, без права носіння військової форми одягу (а.с.134). Наказом від 19 жовтня 2018 року №495-ос «По особовому складу» ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення (а.с.135).

Як слідує з матеріалів справи, на запит адвоката позивача ОСОБА_2 від 28 листопада 2018 року відповідач листом від 29 листопада 2018 року №11/13589 направив копії особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 по 30 листопада 2018 року, а також повідомив, що нарахування та виплата індексації ОСОБА_1 проводилася в межах кошторисних призначень, що виділялись на утримання Державної прикордонної служби України по червень 2015 року включно (а.с.5-9).

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо не виплати індексації грошового забезпечення, відтак звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-XII).

Статтею 293 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року №1115/2009, встановлено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпеченням.

Як визначено статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року №1282-XII (далі - Закон №1282-XII), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За приписами статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Аналогічна норма закріплена у пункті 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року (далі - Порядок №1078).

Статтею 4 Закону № 1282-XII встановлено підстави для проведення індексації. Так індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у частині першій статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №15, ст. 111) цифри «101» замінено цифрами «103».

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Відповідно до статті 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено пунктом 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункт 4 Порядку №1078).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №141 пункт 5 Порядку №1078 викладено в такій редакції: «У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків».

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»).

Отже, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Згідно зі статтею 9 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Відповідно до статті 27 Закону України від 03 квітня 2003 року №661-IV Про «Державну прикордонну службу України» фінансування діяльності Державної прикордонної служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законодавством.

У свою чергу, положеннями Закону №1282-XII та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина друга, шоста статті 5 Закону № 1282-XII в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується із 01 грудня 2015 року).

Аналогічні положення містить пункт 6 Порядку №1078.

Ці норми безпосередньо не пов'язують індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів усіх рівнів. Виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №825/874/17.

Посилання відповідача на відсутність видатків у 2016-2018 роках на виплату індексації грошового забезпечення як поважну причину непроведення розрахунку суд відхиляє, оскільки належних та допустимих доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується Луцький прикордонний загін, такі кошти відсутні, суду не надано (довідка головного бухгалтера без номера та дати таким доказом не може вважатися у силу приписів статті 74, 76 КАС України).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Суд при розгляді справи також враховує рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013, в якому зазначено, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг.

Таким чином, вказані відповідачем у відзиві обставини не позбавляють його обов'язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку.

Водночас, судом у справі встановлено, що Луцьким прикордонним загоном ОСОБА_1 виплачено індексацію грошового забезпечення з січня 2015 року по червень 2015 року включно в загальній сумі 2304,57 грн.; при цьому відповідач не заперечує тієї обставини, що з липня 2015 року індексація не виплачувалася (а.с.136, 138); у 2016-2018 роках нарахування індексації та її виплата не здійснювалась (а.с.139-141).

Вирішуючи спір, суд враховує, що згідно із загальними засадами права, дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, а бездіяльність - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень. Як дії, так і бездіяльність можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2015 року по 31 жовтня 2015 року та з 01 січня 2016 року по 19 жовтня 2018 року, що свідчить саме про протиправну бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за вказані періоди, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне визнати протиправною таку бездіяльність.

При вирішенні питання про визначення конкретного способу відновлення порушеного права у спірних правовідносинах враховано, що відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Оскільки позивні вимоги про протиправність дій відповідача та зобов'язання виплати індексацію стосуються періодів з 01 лютого 2015 року по 31 жовтня 2015 року, з 01 січня 2016 року по 19 жовтня 2018 року, тому суд у межах заявлених позовних вимог, виходячи із наданих пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України повноважень, дійшов висновку про їх задоволення частково шляхом прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виплати індексації грошового забезпечення з 01 липня 2015 року по 31 жовтня 2015 року та з 01 січня 2016 року по 19 жовтня 2018 року; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби за вказані періоди.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (43005, Волинська область, місто Луцьк, Вулиця Стрілецька, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 14321661) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 липня 2015 року по 31 жовтня 2015 року та з 01 січня 2016 року по 19 жовтня 2018 року.

Зобов'язати Луцький прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01 липня 2015 року по 31 жовтня 2015 року та з 01 січня 2016 року по 19 жовтня 2018 року включно.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк