Рішення № 79575884, 09.01.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2019 р. Справа№0540/8444/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (далі - відповідач) про визнання наказу № 546 від 15.11.2017 року про звільнення за грубе порушення службової дисципліні, а саме скоєння грубого дисциплінарного проступку, кий виразився у перебуванні на службі в стані алкогольного сп'яніння 13 жовтня 2017 року незаконним та скасування наказу з підстав незаконності та безпідставності, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив службу на посаді командира відділення ДПРЗ-16 Головного управління ДСНС України у Донецькій області в званні старшого прапорщика служби цивільного захисту. Наказом № 547 від 15 листопада 2017 року його було звільнено зі служби з підстав передбачених контрактом, однак при його звільненні було складено ще один наказ № 546 від 15 листопада 2017 року про покарання винного. Позивач не згоден із наказом № 546, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню з тих підстав, що дії керівництва під час звільнення позивача порушують його права на працю та порушують норми законодавчих актів, які регулюють правовідносини між сторонами під час проведення службових розслідувань, а саме позивачу не була надана можливість зафіксувати приналежність аналізу сечі після його взяття працівником лікарні, також позивач не отримав жодних пояснень щодо результату аналізу.

Ухвалою суду від 14 вересня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

29 вересня 2018 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1, в якому відповідач повністю заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд визнати факт пропуску строку звернення до суду неповажним та залишити позовну заяву без розгляду.

Ухвалами суду від 12 листопада 2018 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 10 грудня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 09 січня 2019 року.

08 січня 2019 року на електрону адресу суду надійшла заява позивача про розгляд справи без його участі та клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, до суду не з'явились.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1, РНОКПП:НОМЕР_1, є громадянином України (паспорт серія НОМЕР_2), учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_3 від 17.06.2016 року.

Відповідно до Контракту № 162/16 від 21.04.2016 року проходив службу в органах і підрозділах цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Наказом Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 14 жовтня 2017 року № 153 вирішено провести службове розслідування та надати висновки за фактом знаходження ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків. (а.с. 55-57)

Матеріали зазначеного службового розслідування містять, в тому числі, акт від 13 жовтня 2017 року про відмову ОСОБА_1 від надання пояснень щодо причин знаходження його на чергуванні у стані алкогольного сп'яніння та довідку № 1008, видану КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Краматорська» що підтверджує перебування ОСОБА_1 13 жовтня 2017 року у стані гострої інтоксикації з причин вживання алкоголю.(а.с 66,73)

Висновком службового розслідування від 02.11.2017 року встановлено порушення вимог пунктів 28, 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового та начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593 та пункту 1 контракту про проходження служби цивільного захисту від 26.04.2016 року № 162/16 та вирішено притягнути старшого прапорщика служби цивільного захисту командира відділення 41 державної пожежно-рятувальної частини 16 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.(а.с. 74-76)

Наказом Головного управління ДСНС України у Донецькій області 16 Державного пожежно-рятувального загону від 03 листопада 2017 року № 524 про висновки службового розслідування та покарання винних вирішено звільнити зі служби ДСНС України за підпунктом 6 пункту 176 та 182 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 року № 593 старшого прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1, командира відділення 41 державної пожежно-рятувальної частини 16 державного пожежно-рятувального загону Головного управління. (а.с. 82-84)

Наказом Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 15 листопада 2017 року № 546 про покарання винного вирішено звільнити старшого прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1, командира відділення 41 державної пожежно-рятувальної частини 16 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ОСОБА_1 зі служби ДСНС України за скоєння грубого дисциплінарного проступку, який виразився в перебуванні на службі в стані алкогольного сп'яніння 13 жовтня 2017 року за підпунктом 6 пункту 176 та 182 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 року № 593.(а.с.38-39)

Наказом Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 15 листопада 2017 року № 547 звільнено зі служби у запас старшого прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1, командира відділення 41 державної пожежно-рятувальної частини 16 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС у Донецькій області ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління від 15.11.2017 року № 546, військового квитка НОМЕР_4 від 31.05.1990 року, подання начальника 16 державного пожежно-рятувального загону. (а.с. 87)

Позивач вважає наказ № 546 незаконним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що керівництвом було порушено вимоги законодавства щодо регулювання правовідносин між сторонами під час проведення службових розслідувань, а саме під час проведення аналізу сечі медичний працівник не надав можливості зафіксувати приналежність аналізу та позивачу не було надано ніяких пояснень щодо результату аналізу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу затверджено відповідною Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу» від 11 липня 2013 р. № 593 (далі - Положення), яким визначено, що служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Відповідно до цього Положення особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання. Для осіб рядового і начальницького складу встановлюється п'ятиденний 40-годинний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для осіб рядового і начальницького складу, курсантів (слухачів) навчальних закладів цивільного захисту - шестиденний робочий тиждень з одним днем відпочинку.

Особи рядового і начальницького складу користуються правами і виконують службові обов'язки відповідно до законодавства та цього Положення. Особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту. Звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту здійснюється: у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) - якщо звільнені особи не досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", і за станом здоров'я придатні до військової служби.

Пунктом 176 Положення про проходження служби встановлено, що контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби цивільного захисту: у зв'язку із закінченням строку контракту; за віком; за станом здоров'я; у зв'язку із скороченням штатів; відповідно до заяви особи, яка звільняється у зв'язку із сімейними обставинами або з інших поважних причин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України; у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу; у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту; у зв'язку із набранням законної сили обвинувальним вироком суду; у зв'язку з призовом на строкову військову службу на підставі рішення районної (міської) призовної комісії; у разі неможливості переведення на іншу посаду у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; у зв'язку з набуттям громадянства іноземної держави.

Згідно з пунктом 29 Положення № 593 особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.

Відповідно до пункту 1 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009 № 1068-VI «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту» (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов'язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі контракт).

Пунктом 3 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби: виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; захищати життя, здоров'я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань; постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов'язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій; поважати людську гідність і бути готовим у будь-який час надати допомогу людям; сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; зберігати державну таємницю та іншу охоронювану законом інформацію; берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування майно і техніку.

Порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням (пункт 6 Дисциплінарного статуту).

За зразкове виконання службових обов'язків особи рядового і начальницького складу підлягають заохоченню, а за порушення службової дисципліни несуть дисциплінарну відповідальність згідно із цим Статутом, а також цивільну, адміністративну, кримінальну відповідальність згідно із законом (пункт 7 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до пункту 8 Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.

Згідно з пунктом 57 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.

Відповідно до пункту 59 Дисциплінарного статуту до діянь, що є порушеннями службової дисципліни, також належать: порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту; брутальне або зневажливе ставлення до громадян, приниження їх честі та гідності під час виконання службових обов'язків; приховування або недостовірне надання відомостей про себе, що мають значення для проходження служби (зміна місця проживання, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності); інші діяння, визнані порушеннями службової дисципліни законом та цим Статутом.

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни особою рядового або начальницького складу начальник може обмежитись усним попередженням її щодо необхідності дотримання службової дисципліни, вказати на відповідні недоліки, а в разі неналежного виконання після цього особою рядового або начальницького складу своїх службових обов'язків накласти на неї дисциплінарне стягнення (пункт 60 Дисциплінарного статуту).

Пунктом 68 Дисциплінарного статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.

Відповідно до п.80 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту або через службову невідповідність є крайнім заходом дисциплінарного впливу і може застосовуватись в разу, якщо раніше вжиті заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів або якщо вчинене дисциплінарне правопорушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту.

Накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт (п. 81).

Накладення дисциплінарного стягнення на особу, яка перебуває у стані сп'яніння, а також одержання від неї письмових пояснень мають бути відкладені до її протверезіння (п.82).

Згідно із п.83 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальства з метою з'ясування всіх обстави, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.

Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць (п.84).

Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту (п.85).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.05.2015 № 515 затверджено Інструкцію проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - Інструкція). Вказана Інструкція визначає порядок проведення службових розслідувань щодо порушення дисципліни, у тому числі вчинення дій, за які передбачено адміністративну відповідальність (далі - порушення службової дисципліни), скоєних особою (особами), начальницького складу служби цивільного захисту, у тому числі слухачами і курсанти закладів сфери управління ДСНС України (далі - особи рядового і начальницького складу) обов'язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його висновків, прийняття за ним рішення.

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції, передбачено в яких випадках призначаються службові розслідування.

Відповідно до пункту 2 Розділу І Інструкції, метою проведення службового розслідування є встановлення: обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни; осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення; наявності причинного зв'язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками; причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли; вимог чинного законодавства, які було порушено; ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного.

Відповідно до п.п.3 п.1 розділу ІІ Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту службові розслідування призначаються в разі прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп'яніння.

Судом встановлено, що в ході службового розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 порушив службову дисципліну, що виражено у перебуванні на службі в стані алкогольного сп'яніння.

13.10.2017 року ОСОБА_1 відмовився надавати пояснення щодо прибуття 13.10.2017 року на службу з ознаками алкогольного сп'яніння, про що складено акт від 13.10.2017 року (а.с. 66)

Водночас, суд звертає увагу, що дисциплінарним проступком є поява на службі в нетверезому стані, а не з ознаками алкогольного сп'яніння.

Поряд з цим, факт перебування позивача 13.10.2017 року у стані гострої інтоксикації внаслідок вживання алкоголю встановлений КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Краматорська», що підтверджується довідкою №1008 та встановлено висновком службового розслідування від 02.11.2017 року.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що керівництвом були порушені його права на працю та вимоги законодавчих актів, які регулюють правовідносини між сторонами під час проведення службових розслідувань, які полягають у не наданні можливості зафіксувати приналежність аналізу сечі після його взяття працівником лікарні, та у не наданні пояснень щодо результату аналізу, оскільки позивачем жодним чином не доведено зазначені обставини.

Суд зазначає, що відповідно до наданих матеріалів справи службове розслідування стосовно ОСОБА_1 було проведено у відповідності до норм Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, у свою чергу, надав підтвердження правомірності прийнятого ним рішення, а відтак, довів правомірність їх прийняття і того, що він діяв у відповідності до приписів ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, твердження позивача щодо неправомірності прийнятого ГУ ДСНС України в Донецькій області наказу № 546 від 15 листопада 2017 року не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а також спростовуються наданими представником відповідача доказами та з'ясованими фактичними обставинами справи.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, оскаржуваний наказ прийнятий з урахуванням фактичних обставин, тому позовні вимоги, на погляд суду, не підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити повністю.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 09 січня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Грищенко Є.І.