Рішення № 79574675, 04.02.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.02.2019

Справа № 910/15831/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний-Регіон" (79035, Львівська обл., м. Львів, вул. Зелена, буд. 115А; ідентифікаційний код 40760052)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Спецбуд" (03146, м. Київ, вул. Качалова, буд. 5-В; ідентифікаційний код 31779817)

про стягнення 63 743, 92 грн.

Без повідомлення (виклику) представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний-Регіон" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Спецбуд" про стягнення 63 743, 92 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним належним чином виконано роботи за договором субпідряду № 20/10/17 на загальну суму 113 743, 92 грн., проте, відповідач оплатив лише 50 000, 00 грн. прийнятих робіт, у зв’язку з чим в останнього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 63 743, 92 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2018 відкрито провадження у справі № 910/15831/18, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження.

У запропонований в ухвалі від 03.12.2018 п’ятнадцятиденний строк, відзиву від відповідача до суду не надійшло.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

Приписами статті 10 зазначеного Закону закріплено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Спецбуд" є: 03146, м. Київ, вул. Качалова, буд. 5-В.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 03.12.2018 направлялись судом на зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу відповідача, проте, конверт повернувся з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі № 910/15831/18 належним чином та про те, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

20.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний-Регіон" (далі – субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Спецбуд" (далі – підрядник) був укладений договір субпідряду № 20/10/17 за умовами якого субпідрядник зобов’язується власними силами в обумовлений термін у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи на об’єкті: "Капітальний ремонт вул. Зеленої (від будинку № 261 до житлового масиву "Пасічний")", а підрядник приймає об’єкт і здійснює фінансування прийнятих робіт.

Відповідно до п. 2.1. та 2.2. договору, загальна вартість робіт, що підлягають виконанню за договором, визначена на підставі твердої договірної ціни, що визначена в додатку 1 до цього договору. Тверда договірна ціна встановлюється незмінною на весь обсяг робіт і не уточнюється, за винятком випадків, передбачених законодавством, що регулює сферу державних закупівель та іншим чинним законодавством.

Роботи за договором повинні бути виконані в строки відповідно до календарного графіку виконання робіт (п. 3.1. договору).

Згідно п. 4.2. договору підрядник зобов’язується:

- Забезпечити субпідрядника проектно-кошторисною документацією, погодженою та затвердженою у встановленому порядку, до початку виконання робіт.

- Приймати від субпідрядника акти виконаних робіт за формою КБ-2в, та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 тільки в межах договору, перевірити їх і підписати на протязі 5-ти робочих днів, чи повернути в цей ж строк субпідряднику для виправлення.

- Призначати робочу комісію з приймання об’єкта протягом 20-ти днів після одержання офіційного повідомлення субпідрядника про готовність об’єкта до експлуатації.

- Сприяти субпідряднику у виконанні робіт.

- Письмово повідомити субпідрядника про виявлені недоліки в роботі.

- Оплатити прийняті виконані роботи в межах договору, при умові надходження коштів на рахунок підрядника по даному об’єкту.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що субпідрядник зобов’язується:

- Виконувати роботу у відповідності з вимогами проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил, відповідно ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" із урахуванням змін та доповнень, узгодженого терміну виконання робіт та чинного законодавства України.

- Здійснити оплату власними коштами за користування водою, телефоном, тепловою енергією, електроенергією, які будуть використані субпідрядником при виконанні предмету цього договору.

- Завчасно, у письмовій формі, інформувати підрядника про можливість припинення, або призупинення виконання робіт з його вини, а також з інших, не залежних від субпідрядника, обставин.

- Вести всю виконавчу документацію, що передбачена діючими ДБН та ДСТУ, визначати осіб, відповідальних за їх ведення та на вимогу підрядника надавати її для ознайомлення, тощо.

Розділом 5 договору передбачено, зокрема, що розрахунки проводяться за фактично виконані роботи після підписання підрядником представлених субпідрядником належно оформлених актів виконаних робіт (Форма КБ-2в) та довідки (Форма КБ-3), шляхом проміжних платежів, протягом 10-ти банківських днів та тільки в межах договору і при умові поступлення коштів на рахунок підрядника по даному об’єкту. У випадку виявлення невідповідності робіт, пред’явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, підрядник має право за участі субпідрядника скоригувати суму, що підлягає оплаті. Відсутність фактично підписаних актів виконаних робіт, які можуть бути скеровані для розрахунків за виконані роботи по даному договору, засвідчує факт відсутності заборгованості підрядника перед субпідрядником. Кінцеві розрахунки здійснюються підрядником після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт протягом банківських 14 днів після оформлення декларації про готовність об'єкта до експлуатації та підписання акта передачі-приймання на баланс. У випадку порушення термінів здачі об’єкта в експлуатацію з вини субпідрядника, інфляційне подорожчання робіт, що виникло після цих термінів, субпідряднику не компенсується. Роботи, при виконанні яких допущено відхилення від проектно-кошторисної документації чи порушення діючих норм і правил, оплачуються після ліквідації відхилень і порушень.

За умовами п. 6.1. договору, сторони у тижневий строк після підписання Договору надають одна одній перелік осіб, які уповноважені представляти їх на будівельному майданчику, а також визначають обсяг їх повноважень. В подальшому при заміні цих осіб, здійснивши перегляд їх повноважень, сторони негайно інформують одна одну.

Договір вступає в силу з моменту підписання його тексту та усіх додатків і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов’язань (п. 12.1 договору).

Позивач вказує, що ним були виконані роботи належним чином на загальну суму 113 743, 92 грн., проте, в порушення зобов’язань обумовлених умовами договору, відповідач здійснив лише часткову оплату в сумі 50 000, 00 грн., внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість в сумі 63 743, 92 грн.

Як зазначає позивач, на виконання робіт за договором субпідряду № 20/10/17 з капітального ремонту вул. Зеленої (від будинку № 261 до житлового масиву "Пасічний") субпідрядником складено Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2018 року на загальну суму 113 743, 92 грн. Даний Акт було передано для прийняття робіт підрядником, які останнім 26 березня 2018 року прийнято без будь яких застережень та відповідно підписано та скріплено печаткою установи.

Щодо вартості виконаних та прийнятих робіт згідно Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2018 року також 26 березня 2018 року було складено Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за березень 2018 року, яка у свою чергу підписана підрядником без будь яких застережень та відповідно скріплено печаткою.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 20/10/17 від 20.10.2017, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Приписами ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 2 ст. 849 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором субпідряду № 20/10/17 від 20.10.2017 на загальну суму 113 743, 92 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за березень 2018 та Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2018 року. Вказані довідка та акт прийняті без будь яких застережень та відповідно підписано та скріплено печаткою установи.

Таким чином, суд погоджується з твердженнями позивача, що сторонами здано та прийнято роботи за Актом приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в та складено Довідку про вартість будівельних робіт по формі КБ-3 та оформлені відповідно до Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІУ (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), що є документами первинного обліку.

З наявних в матеріалах справи доказів також вбачається, що до Акту та Довідки також належним чином складено підсумкову відомість ресурсів та розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису № 6-1-1 на улаштування трубопроводу каналізації на капітальний ремонт вул. Зеленої (від будинку № 261 до житлового масиву "Пасічний").

Відповідно до складеної Довідки про вартість будівельних робіт по формі КБ-3, то вартість виконаних субпідрядником – Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний-Регіон", робіт склала 113 743, 92 грн., з яких платіжним дорученням № 109 від 22.12.2018 субпідряднику – Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний-Регіон" було оплачено лише 50 000, 00 грн., решта суми, у розмірі 63 743, 92 грн. залишається заборгованістю підрядника – Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-спецбуд" перед субпідрядником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний-Регіон".

Разом з тим, 31.08.2018 за вих. № 01/08-18 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про сплату заборгованість в розмірі 63 743, 92 гривні до 01.10.2018.

Однак, суд вказує, що будь яких доказів щодо сплати означеної суми в матеріалах справи не міститься.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З урахуванням положень ст. 854 Цивільного кодексу України та п. 5.1. договору субпідряду № 20/10/17 на виконання робіт з капітального ремонту вул. Зеленої (від будинку № 261 до житлового масиву "Пасічний") відповідно до якого сторонами було визначено, що розрахунки проводяться за фактично виконані роботи після підписання підрядником представлених субпідрядником належно оформлених актів виконаних робіт (Форма КБ-2в) та довідки (Форма КБ-3) протягом 10-ти банківських днів та беручи до уваги підписаний сторонами 26.03.2018 Акт, то за таких підстав, строк виконання зобов'язання відповідача з оплати вартості виконаних робіт є таким, що настав.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене вище та враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних доказів виконання свого зобов’язання в повному обсязі та не спростовано належними та допустимими доказами заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору 20/10/17 від 20.10.2017 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в розмірі 63 743, 92 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний-Регіон" – задовольнити.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Спецбуд" (03146, м. Київ, вул. Качалова, буд. 5-В; ідентифікаційний код 31779817) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний-Регіон" (79035, Львівська обл., м. Львів, вул. Зелена, буд. 115А; ідентифікаційний код 40760052) заборгованість в розмірі 63 743 (шістдесят три тисячі сімсот сорок три) грн. 92 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят одна) грн. 00 коп.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 04.02.2019

Суддя Д.О. Баранов