Рішення № 79572360, 22.01.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 січня 2019 р. Справа № 120/4137/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Федчук Т.Ю.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи:

за позовом: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до: Головного Управління Національної поліції у Вінницькій області (21000, м. Вінниця, вул. Театральна, 10)

про: визнання протиправним і скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного Управління національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08.07.2018 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В подальшому начальником ГУ НП у Вінницькій області призначено службове розслідування. 18.07.2018 року начальником ГУ НП у Вінницькій області затверджено висновок.

19.07.2018 року ГУНП у Вінницькій області винесено наказ за №1168, яким за порушення службової дисципліни до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом начальника ГУНП у Вінницькій області від 31.07.2018 за №127 о/с ОСОБА_1В звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення.

Разом із тим, 24.10.2018 Калинівським районним судом Вінницької області розглянуто матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та винесено постанову, якою провадження в справі про адміністративне порушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова суду набрала законної сили.

Позивач не погоджується із наказами відповідача, вважає їх протиправними, оскільки службове розслідування проведено неповно та не об'єктивно.

Відтак, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №1168 від 19.07.2018 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського УКР ГУНП у Вінницькій області" в частині звільнення оперуповноваженого відділу розшуку злочинців і зниклих громадян управління карного розшуку Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №127 о/с від 31.07.2018 "Щодо особового складу" в частині звільнення оперуповноваженого відділу розшуку злочинців і зниклих громадян управління карного розшуку Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію";

- поновити майора поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого відділу розшуку злочинців і зниклих громадян управління карного розшуку Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з 01.08.2018 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 03.12.2018 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено перше судове засідання.

На виконання вимог ухвали суду від 03.12.2018, відповідно до положень КАС України, стороною відповідача подано до суду відзив за вх. №59918 на позов ОСОБА_1, зі змісту якого убачається, що відповідач заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Згідно з п.1 п. 3 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

В силу ч. 1 ст. 19 Закону, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Частиною другою зазначеної статті визначено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає ЗУ «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Поняття службової дисципліни закріплено ст. 1 Статуту, де зазначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається дотриманням законності і статутного порядку.

Згідно статті 2 Статуту дисциплінарний проступок-невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив проступок несумісний з подальшим проходженням служби в Національній поліції України, оскільки, будучи впевнений у своїй безкарності через належність до правоохоронних органів, сів за кермо автомобіля напідпитку, наражаючи не тільки себе, а й інших учасників дорожнього руху на небезпеку.

Підставою застосування крайнього виду дисциплінарного заходу є те, що вчинення такого проступку поліцейським засуджується суспільством, позивач як правоохоронець мав не тільки утримуватись від таких дій, але і запобігати їх вчиненню іншими.

Позицію позивача щодо відсутності у висновку службового розслідування обставин доведення наявності вини в його діях у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідач відхиляє. Відповідач вважає хибним твердженням позивача та таким, що не відповідає обставинам, оскільки згідно наказу ГУ НП №1168 від 19.07.2018 ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції не за вчинення адміністративного правопорушення, а за порушення саме службової дисципліни, що призвело до вчинку, несумісного з подальшим проходженням служби. Скасування протоколу, складеного на позивача працівниками патрульної поліції про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є підставою для не притягнення його до адміністративної відповідальності, однак не може бути підставою для звільнення його від дисциплінарної відповідальності. Тобто, у розглядуваному випадку звільнення за порушення дисципліни є окремою підставою для звільнення поліцейського, яке ніяк не пов'язано з кінцевими рішеннями по вищезазначених адміністративних справах.

Відсутність підстав для притягнення до адміністративної відповідальності, жодним чином не може ототожнюватися з відсутністю фактів порушення дисципліни, тобто дисциплінарною відповідальністю, до якої і притягнено позивача.

Також відповідачем подано до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду за вх. №59912, яка розглянута судом, та ухвалою суду від 09.01.2019 року залишена без задоволення.

В судовому засіданні 22.01.2019 року позивач та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечувала щодо позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні заявлених вимог.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані сторонами докази та матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Впродовж з травня 2008 року по листопад 2015 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ. 07.11.2015 року ОСОБА_1 подав заяву про бажання проходити подальшу службу в органах поліції.

Наказом начальника Головного Управління національної поліції (далі - ГУНП) у Вінницькій області «щодо особового складу» ОСОБА_1 призначено на посаду оперуповноваженого відділу розшуку злочинців і зниклих громадян управління карного розшуку ГУНП у Вінницькій області та присвоєно спеціальне звання — майор поліції.

08.07.2018 року стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що передбачає відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

11.07.2018 року начальником ГУНП у Вінницькій області винесено наказ №951 «Про призначення та проведення службового розслідування».

18.07.2018 року складено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни оперуповноваженим відділу розшуку злочинців і зниклих громадян УКР ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4

У висновку в частині 3 зазначено, що за порушення службової дисципліни, Присяги поліцейського, пунктів 1,2 частини 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», вимог статей 1,7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-IV, розділу 5 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, Наказу Національної поліції України від 23.09.2016 №920 «Про заходи щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції», що призвело до вчинків, які є несумісним з подальшим проходженням служби в поліції, оперуповноваженого відділу розшуку злочинців і зниклих громадян управління карного розшуку ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.

19.07.2018 року начальником ГУ НП у Вінницькій області винесено наказ №1168 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського УКР ГУНП у Вінницькій області», яким за порушення службової дисципліни, Присяги поліцейського, пунктів 1, 2 частини 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», вимог статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV, розділу 5 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, Наказу Національної поліції України від 23.09.2016 №920 «Про заходи щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції», що призвело до вчинків, які є несумісним з подальшим проходженням служби в поліції, оперуповноваженого відділу розшуку злочинців і зниклих громадян управління карного розшуку ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.

31.07.2018 року наказом ГУНП у Вінницькій області за №127 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовано Законом України "Про Національну поліцію" №580-VІІІ від 02.07.2015 (далі - Закон №580-VІІІ).

Відповідно до приписів частини 1 статті 17 цього Закону № 580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

У частині 1 статті 18 Закону №580-VІІІ передбачені обов'язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.04.2016 року №326, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.05.2016 року за №778/28908, затверджено Правила етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС. Ці Правила як зібрання основних професійно-етичних норм визначають для працівників МВС принципи етики, якими є зокрема гідна поведінка: повага до гідності інших осіб; ввічливість та дотримання високої культури спілкування; доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів у стосунках з громадянами; недопущення, у тому числі поза роботою, дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників МВС.

Статтею 64 Закону №580-VІІІ визначено текст Присяги працівника поліції.

Відповідно до частини 1, 2 статті 19 Закону №580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктом 9 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 року №901-VIII передбачено, що до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Таким чином, до затвердження відповідним законом Дисциплінарного статуту Національної поліції України підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 року №3460-ІV (далі - Дисциплінарний статут).

Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно зі статтею 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно зі статтею 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладання дисциплінарних стягнень передбачений статтею 14 Дисциплінарного статуту, відповідно до частини 1 якої з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №230 від 12.03.2013, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за №541/23073, затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція №230).

Згідно з визначенням, наведеним у пункті 1.1. Інструкції №230, службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.

Відповідно до положень пунктів 8.1, 8.3, 8.4 Інструкції №230 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Так, висновком від 18.07.2018 службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни оперуповноваженим відділу розшуку злочинців і зниклих громадян УКРГУНП у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_1 встановлено, наступне.

08.07.2018 о 00:10 год. екіпажем УПП у Вінницькій області ДПП НП України на автошляху М-2І сполученням Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський (об'їзна дорога м. Калинівка), за порушення пункту 9.2 Правил дорожнього руху (не увімкнення світлового покажчика повороту при зміні напрямку руху) було зупинено автомобіль марки «Skoda Octavia», номерний знак RP 63012 (іноземна реєстрація), водієм якого виявився оперуповноважений відділу розшуку злочинців і зниклих громадян управління карного розшуку і УНП у Вінницькій обласні майор поліції ОСОБА_1, який перебував поза службою, в цивільному одязі, без табельної вогнепальної зброї.

Поліцейськими при спілкуванні з ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова) та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, від чого останній категорично відмовився.

Патрульними УПП у Вінницькій області у відповідності до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд у встановленому порядку для визначення ступеня сп'яніння за допомогою алкотестера "Драгер", на що останній, посилаючись на свої Конституційні права, відмовився.

В подальшому, відповідно до вимог ст. 254 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, в присутності двох свідків відносно ОСОБА_1 був складений протокол про вчинення адміністративне правопорушення серії БР №203119 за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння).

У висновку зазначено, що з аналізу зібраних в ході службового розслідування матеріалів дає підстави вважати, що вищезазначені порушення службової дисципліни стали можливими внаслідок власної недисциплінованості, недотримання вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України оперуповноваженим відділу розшуку злочинців і зниклих громадян УКР ГУНП у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_1

Так, оперуповноважений відділу розшуку злочинців і зниклих громадян УКР ГУНП у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_1 допустив порушення пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" та статті 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, вимог «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, та наказу Національної поліції України від 23.09.2016 №920 «Про заходи щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції», що виразилось у грубому дисциплінарному проступку.

Враховуючи важкість дисциплінарного проступку майора поліції ОСОБА_1 заходи дисциплінарного впливу до останнього мають бути найсуворішими, для попередження подібних випадків в інших підрозділах та з метою викорінення думки у поліцейських всіх рівнів про власну безкарність.

Згідно з матеріалами справи, 13.09.2018 року в провадженні Калинівського районного суду Вінницької області з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшла справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 24.10.2018 встановлено відсутність складу адміністративного правопорушення стосовно ОСОБА_1, в зв'язку із чим провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито. Постанова суду набрала законної сили.

Відповідач в своїх запереченнях посилається на те, що ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції саме за порушення службової дисципліни, що призвело до вчинку, несумісного з подальшим проходженням служби, а не в зв'язку із притягненням до адміністративної відповідальності. Тому, відсутність підстав для притягнення до адміністративної відповідальності, жодним чином не можливо ототожнювати з відсутністю фактів порушення дисципліни, тобто притягнення позивач до дисциплінарної відповідальності.

Однак, суд зазначає, що 11.07.2018 року ГУ НП у Вінницькій області винесено наказ "Про призначення та проведення службового розслідування". Так, вказаним наказом в п. 3 зазначено, що комісія в місячний строк після видання даного наказу виїхати в Калинівський район Вінницької області для збору матеріалів необхідних для проведення службового розслідування.

16.07.2018 року інспектором ВІОС УКЗ ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 отримано пояснення від лейтенанта поліції ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, який пояснив, що 08.07.2018 під час патрулювання автодороги М-2І в складі екіпажу "Юнкер -1030" на автодорозі М-21 сполученням Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський (об'їзна дорога м. Калинівка) за допомогою проблискових маячків було зупинено автомобіль «Skoda Octavia» на іноземній реєстрації д.н.з RP 63012. Під час спілкування з водієм, яким виявився ОСОБА_1, було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка хода, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та в лікувальному закладі в присутності двох свідків ОСОБА_1 відмовився.

Натомість, відповідно до постанови від 24.10.2018 Калинівського районного суду, оцінка яким надавалась матеріалам адміністративного правопорушення зазначено, що з протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається, від чого саме ОСОБА_1 відмовився, від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, чи від огляду в медичній установі, оскільки суть правопорушення взагалі не конкретизоване, має суто формальне формулювання.

Крім того, у вказаному вище судовому рішенні по справі про адміністративне правопорушення зазначено, що судом критично оцінено пояснення ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які виконані друкарським способом, ідентичним за змістом та формою, та такі, що не узгоджуються із суттю адміністративного правопорушення.

В адміністративній справі, суд, надаючи оцінку письмовим доказам, приходить до висновку, що відібрані у свідків пояснення були сформовані у надрукованому вигляді, особа, яка надавала пояснення лише проставила свій підпис під попередньо надрукованим текстом, що ставить під сумнів належність отримання вказаних пояснень.

Дане також підтверджується дослідженням відеозаписів з нагрудних камер патрульних працівників патрульної поліції, які надано відповідачем в якості додатку до відзиву на адміністративний позов. Із відеозапису чітко видно, що працівник поліції власноруч заповнює дані свідка, та вказує де необхідно проставити останньому підпис.

Окрім того, слід відмітити, що ГУ НП у Вінницькій області Управління кадрового забезпечення 18.07.2018 сформовано інформаційну довідку про подію за участю поліцейського ГУНП у Вінницькій області, з якої убачається, що 08.07.2018 року екіпажем УПП у Вінницькій області ДПП НП України було зупинено автомобіль водієм якого виявився майор поліції ОСОБА_1, який перебував поза службою. Поліцейськими при спілкуванні з ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, останньому запропоновано пройти огляд, від якого ОСОБА_1 відмовився. В зв'язку із чим складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. За вказаним фактом призначено проведення службового розслідування.

Таким чином, саме вказані обставини, адміністративні матеріали, слугували проведенню службового розслідування, за наслідками якого ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.

Також, суд зазначає, що із констатації наказу від 19.07.2018 року за №1168 ГУ НП у Вінницькій області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського УКР ГУНП у Вінницькій області", а саме причина його винесення є складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також, у наказі безпосередньо відзначено, що ОСОБА_1 під час несення служби сів за кермо автомобіля напідпитку, наражаючи не тільки себе, а й інших учасників дорожнього руху на небезпеку. Натомість, із інших матеріалів зазначено, що ОСОБА_1, перебував поза службою, в цивільному одязі, без табельної вогнепальної зброї.

Дані докази є суперечливими, що вказує на формальний підхід до службового розслідування. Відтак, за матеріалами справи, а саме в зв'язку із складенням адміністративного протоколу було розпочато дисциплінарне провадження, за результатами якого позивача притягнуто до відповідальності у вигляді звільнення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що висновок службового розслідування тягне за собою правові наслідки у вигляді притягнення винних до дисциплінарної відповідальності, в тому числі у вигляді звільнення, а тому таке рішення повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мають значення для його прийняття.

Щодо тверджень відповідача, що з відеозапису з нагрудних камер працівників поліції можна побачити явні ознаки алкогольного сп`яніння судом відхиляються, оскільки огляд осіб на такий стан є спеціальною процедурою та оформляється відповідним висновком. Він здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського (ч. 4 ст. 266 КУпАП), тому даний доказ не може бути оглядовим матеріалом.

Крім того, щодо посилань відповідача на неетичну поведінку позивача, що відображено у відеозаписі з нагрудних камер, то суд зазначає, що складення адміністративного протоколу відбулось 08.07.2018 о 00 год. 10 хв. Натомість, відповідач посилається на файл із записом, який відображає 01 годину 30 хвилин 08.07.2018, що виходить за часові межі складення адміністративних матеріалів.

Разом з тим, слід зазначити, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КпАП України).

На відміну доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 72 КАС України).

Сторона відповідача, заперечуючи проти позову вказує, що зокрема, підставою для винесення наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, став факт складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Тому, надаючи оцінку в сукупності усіх обставин, які встановлені під час розгляду справи, суд бере до уваги, що Калиніським районним судом Вінницької області провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрито, а саме в зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

При цьому, слід зазначити, що в даній справі суд вирішує публічно-правовий спір, а не вирішує справу про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, у якій уже є рішення, що набрало законної сили.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Слід відзначити, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №1168 від 19.07.2018 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського УКР ГУНП у Вінницькій області" підлягає скасуванню, і як наслідок, оскільки наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №127 о/с від 31.07.2018 "Щодо особового складу" в частині звільнення оперуповноваженого відділу розшуку злочинців і зниклих громадян управління карного розшуку Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" було прийнято в зв'язку із реалізацією попереднього, то позовні вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимога позивача про поновлення його посаді, з якої він був незаконно звільнений також підлягає задоволенню, оскільки відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України вказано, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За наведених обставин, позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу також підлягає задоволенню.

При цьому, суд враховує позицію Верховного Суду України викладену у Постанові від 14.01.2014 №21-395а13, відповідно до якої, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, суд має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у порядку.

Згідно довідки про доходи позивача, виданої ГУ НП у Вінницькій області, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 344,92 грн. Місячний заробіток, відповідно до матеріалів справи становить 10520,21 грн.

Період вимушеного прогулу станом на день прийняття цього рішення з 01.08.2018 року по 22.01.2019 року, у зв'язку з чим сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню, становить 60189,29 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 78 цим Кодексом. При цьому в силу ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 КАС України рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Беручи до уваги викладену процесуальну норму суд вважає, що рішення у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення суми середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №1168 від 19.07.2018 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського УКР ГУНП у Вінницькій області" в частині звільнення оперуповноваженого відділу розшуку злочинців і зниклих громадян управління карного розшуку Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №127 о/с від 31.07.2018 "Щодо особового складу" в частині звільнення оперуповноваженого відділу розшуку злочинців і зниклих громадян управління карного розшуку Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Поновити майора поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого відділу розшуку злочинців і зниклих громадян управління карного розшуку Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з 01.08.2018 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.08.2018 року по 22.01.2019 року у сумі 60189,29 грн. (шістдесят тисяч сто вісімдесят дев'ять гривень 29 копійок) із відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого відділу розшуку злочинців і зниклих громадян управління карного розшуку Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та в частині стягнення заробітної плати у межах суми за один місяць у розмірі 10520,21 грн. із відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1); Головне Управління Національної поліції у Вінницькій області (21000, м. Вінниця, вул. Театральна, 10, код ЄДРПОУ 40108672)

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: (01.02.2019)

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна