Ухвала суду № 79569583, 01.02.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1406/19

1кп/755/555/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про призначення судового розгляду

"01" лютого 2019 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

суддів Мельниченко Л.А., Старовойтової С.М.,

при секретарі Ширмер О.О.,

розглянула у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018100040011151 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Первомайськ, Луганської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 19.01.1996 року Луганським обласним судом за ч. 2 ст. 86, п. «а» ст. 93 КК України до виключної міри покарання з конфіскацією майна, 26.03.1996 року постановою Верховною суду України вирок змінено зі смертної кари до 15 років позбавлення волі, звільнений 21.05.2010 року по відбуттю строку покарання з Коростенської ВК № 71; 11.02.2011 року Сватівським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнений 16.06.2017 року по відбуттю строку покарання з Райківської ВК № 73,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Цвєтова Д.А.,

потерпілого ОСОБА_2,

захисника Вакуленка В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И Л А:

З Київської місцевої прокуратури № 4 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов для розгляду обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, який ухвалою від 28 січня 2019 року призначений до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор доповів про можливість призначення обвинувального акту відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, до судового розгляду, оскільки дотримано норм кримінально-процесуального законодавства та підстав для його повернення прокурору або його закриття не встановлено.

Потерпілий ОСОБА_2 підтримав думку прокурора про призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Захисник Вакуленко В.В. та обвинувачений ОСОБА_1 не заперечували щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Зокрема, прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про те, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він, будучи обізнаним з покаранням за вчинений ним злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також виїхати за межі Україні. Крім того, перебуваючи на свободі, обвинувачений ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого та свідків, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки неодноразово судимий за злочини проти життя та здоров'я особи.

Потерпілий ОСОБА_2 підтримав клопотання прокурора, наполягав на обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник та обвинувачений ОСОБА_1 також не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про застосування відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, оглянувши клопотання, вивчивши обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, колегія суддів вважає, що є достатні підстави для призначення його до судового розгляду, оскільки, згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим, відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для його повернення прокурору не встановлено.

Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні колегіальним судом у складі трьох суддів.

Кім того, згідно зі ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Так, відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Заслухавши учасників судового провадження, колегія суддів вважає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, наявні з огляду на специфіку кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також на конкретні обставини кримінального провадження, його особу та схильність до скоєння нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, що стосується питання доцільності обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то при вирішенні даного питання суд враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних інтересів та потребує від суду більшої суворості в оцінці порушених цінностей суспільства.

Питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, відповідно до п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини «Харченко проти України» (Заява № 40107/02) від 10 лютого 2011 року, набуло статус остаточного 10 травня 2011 року, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (серед інших джерел, рішення у справі «Лабіта проти Італії» (980_009) (Labita v. Itali), [GC], № 26772/95, п. 153, ЕСНR 2000-IV.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, який є особливо тяжким злочином, раніше неодноразово судимий за злочини проти життя та здоров'я особи, офіційно ніде не працює, що може вказувати на його схильність до вчинення нових кримінальних правопорушень, може ухилятися від суду, впливати на потерпілого та свідків.

Враховуючи наведене, колегія суддів на даному етапі розгляду обвинувального акту, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,оскільки не зникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 314-316 КПК України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018100040011151 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, призначити до судового розгляду на 08 лютого 2019 року на 13 годину 30 хвилин у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5.

Судовий розгляд кримінального провадження проводити колегіальним судом у складі трьох суддів: головуючий суддя Метелешко О.В., суддів Мельниченко Л.А., Старовойтової С.М. у відкритому судовому засіданні.

Судове засідання проводити за участю прокурора, потерпілого, захисника, обвинуваченого ОСОБА_1, а також свідків, забезпечення явки яких до судового засідання, у порядку ч. 3 ст. 23 КПК України, покласти на сторону обвинувачення.

Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 30 березня 2019 року включно.

Колегія суддів при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, не знаходить підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде оголошено 01 лютого 2019 року о 10 годині 20 хвилин.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя: