Вирок № 79567317, 31.01.2019, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 696/1080/18

1-кп/703/253/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Прилуцького В.О.,

з участю секретаря: Водяної А.М.,

прокурора Остапенка А.П.,

потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміла кримінальне провадження справу №12016250170000585 про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, пенсіонера, не судимого,

за ч. 1 ст. 286 КК України,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_2 близько 18 год. 30 хв. 6 вересня 2016 року, керуючи власним автомобілем НОМЕР_1, на вул. Ковпака в м. Кам’янка Черкаської області, порушив п. 16.11 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, здійснив виїзд з другорядної дороги на головну і не надавши переваги в русі мотоциклу НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, допустив зіткнення з ним.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому променевої кістки та верхньої гілки лівої лобкової кістки, які, згідно висновку судмедекспертизи № 05-6-01/399 від 24 лютого 2017 року за ознакою тривалого розладу здоров’я відноситься до категорії середньої тяжкості.

Як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні обвинувачений винним себе у вчиненні злочину визнав повністю і пояснив, що близько 18 год. 30 хв. 6 вересня 2016 року він керував своїм автомобілем НОМЕР_1, на вул. Ковпака, в м. Кам’янка і не надав переваги в русі мотоциклу « ІЖ - Планета 5», д/н НОМЕР_3 в наслідок чого сталося зіткнення.

Відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України суд, з'ясувавши що учасники судового провадження не оспорюють обставин пред'явленого обвинувачення, правильно розуміють їх зміст, та переконавшись в добровільності їх позиції, за відсутності заперечень учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження тих доказів стосовно обставин справи що підтверджують вину обвинуваченого, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки він, як особа, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи йому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який характеризується виключно позитивно і раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, пом’якшуючі покарання обставини: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, та прохання потерпілого суворо його не карати, а тому суд вважає за можливе призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу, без позбавлення права керування транспортними засобами.

В судовому засіданні прокурор Остапенко А.П. заявив клопотання, про звільнення обвинуваченого від покарання на підставі п. «ґ» ст.1 Закону України « Про амністію у 2016 році», так як він на день набрання чинності Законом досяг пенсійного віку, встановленого ст. 26 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Проти чого не заперечував і потерпілий ОСОБА_1

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» судом було встановлено, що особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дала відповідну згоду та не заперечила щодо звільнення від відбування покарання.

Проаналізувавши матеріали даного провадження суд вважає що клопотання прокурора підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до п. «ґ» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 7 вересня 2017року, особи, які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», звільняються від відбування покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, що об’єктивно підтверджується паспортом громадянина України НС- 985366, виданого 6 березня 2001 року Кам’янським РВ Черкаської області, на момент вчинення кримінального правопорушення, досяг пенсійного віку.

Злочин, у якому обвинувачується ОСОБА_2, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, вчинений до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році», відповідно до вимог ст.4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» та ст.9 ЗУ «Про амністію у 2016 році» відсутні заборони щодо застосування до обвинуваченого вимог даного Закону, отже на нього поширюється дія цього Закону, та він підлягає звільненню від основного та додаткового покарання.

Зі змісту ч. 2 статті 124 КПК України, вбачається, що з ОСОБА_2 підлягають стягненню в дохід держави документально підтверджені витрати на залучення експерта загальною сумою 1144 грн.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-371, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн., без позбавлення права керування транспортними засобами.

Звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання відповідно пункту « ґ » ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1144 грн. витрат на проведення судово - автотехнічної експертизи.

Речові докази, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_1 – залишити їм за належністю, звільнивши їх від зобов’язань по зберігальних розписках.

На вирок можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Черкаської області через міськрайсуд протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Головуючий: В. О. Прилуцький