Рішення № 79566562, 23.01.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа №635/5546/16-ц

Провадження № 2/635/39/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року селище Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючий суддя О.М. Пілюгіна

секретар Зуєнко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_2, зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору поруки припиненим,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, вимоги за яким уточнив та остаточно просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № ОМ-046/2011 від 29 червня 2011 року в розмірі 90390,81 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 29 червня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір про надання «Мікрокредиту» № ОМ-046/2011, відповідно до умов якого ПАТ КБ «ПриватБанк» надав позичальнику кредит у розмірі 35000,00 гривень на строк до 27 червня 2012 року, а ФОП ОСОБА_2 кредит отримав та зобов’язався погашати заборгованість за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, за відсотками за користування кредитними коштами, комісією, а також інші витрати, в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. У випадку порушення зобов’язань за кредитним договором № ОМ-046/2011 від 29 червня 2011 року ФОП ОСОБА_2 зобов’язався сплатити банку відсотки за користування кредитом у розмірі 44,00% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. ПАТ КБ «ПриватБанк» повністю виконав свої зобов’язання за кредитним договором № ОМ-046/2011 від 29 червня 2011 року та надав ФОП ОСОБА_2 кредит у розмірі 35000,00 гривень, останній кредит отримав, але свої зобов’язання щодо повернення коштів не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки, в результаті чого, станом на 05 липня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 90390,81 гривень. В забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором № ОМ-046/2011 від 29 червня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір поруки, відповідно до умов якого відповідач зобов’язалася нести відповідальність, як солідарний боржник за виконання ФОП ОСОБА_2 своїх зобов’язань за кредитним договором № ОМ-046/2011 від 29 червня 2011 року. Позивачем на адресу відповідача направлено письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов’язань за договором № ОМ-046/2011 від 29 червня 2011 року, проте вказана вимога залишена без задоволення, що змусило позивача звернутися до суду з позовом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 04 серпня 2016 року відкрито провадження по справі.

Відповідач звернулася до суду з зустрічним позовом та просить визнати припиненим договір поруки № ОМ-046/2011-2, укладений 29 червня 2011 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1, посилаючись на те, що 29 червня 2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено договір про надання мікрокредиту в розмірі 37750,00 гривень. У якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором 29 червня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір поруки № ОМ-046/2011-2, відповідно до умов якого, його дія закінчується повним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором. Відповідно до п. 2.3.1 договору поруки № ОМ-046/2011-2 від 29 червня 2011 року, у випадку невиконання боржником якого-небудь обов’язку передбаченого п. 1.1 цього договору, зокрема повернути кредит в строк до 22 червня 2012 року, сплачувати за користування кредитом 32% річних в дату сплати процентів, у разі порушення строків повернення кредиту – сплатити 44% річних в дату сплати процентів, а також сплачувати штрафи, пенні, інші платежі, кредитора направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаних обов’язків, яку поручитель зобов’язаний виконати впродовж 5-ти календарних днів з моменту отримання вимоги. За даними розрахунку заборгованості, перше прострочення ОСОБА_2 по сплаті відсотків за користування кредитом за договором кредиту № ОМ-046/2011 від 29 червня 2011 року станом на 26 серпня 2011 року склало 126,25 гривень; загальна сума заборгованості станом на 05 липня 2016 року склала 90390,81 гривень. Претензія на адресу ОСОБА_1 про наявність заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № ОМ-046/2011 від 29 червня 2011 року складена позивачем 29 червня 2016 року. Таким чином, умовами кредитного договору № ОМ-046/2011 від 29 червня 2011 року сторони встановили строк його дії – до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань; кінцевий строк повернення кредиту – не пізніше 29 червня 2012 року. Договором поруки не встановлені підстави припинення поруки, проте встановлено, що всі питання не врегульовані договором, регулюються діючим законодавством України. За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Отже, у зв’язку з порушенням зобов’язань за кредитним договором № ОМ-046/2011 від 29 червня 2011 року, а саме прострочення сплати відсотків за користування кредитом станом на 26 серпня 2011 року, позивач мав право у будь-який час пред’явити вимогу про дострокове повернення кредиту та сплати відсотків. За вказаних обставин, договір поруки № ОМ-046/2011-2, укладений 29 червня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 необхідно визнати припиненим.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» подав суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просив відмовити відповідачу у задоволенні зустрічного позову, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є поручителем ОСОБА_2 за договором поруки № ОМ-046/2011-2, укладеного 29 червня 2011 року в забезпечення виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором № ОМ-046/2011 від 29 червня 2011 року. Боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники. За пунктом 5.1 договору поруки № ОМ-046/2011-2 від 29 червня 2011 року, сторони дійшли згоди, що строк в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за вказаним договором складає 5 років. ОСОБА_2 свої зобов’язання за кредитним договором № ОМ-046/2011 від 29 червня 2011 року не виконав. Позивач пред’явив вимогу до поручителя в межах 5 річного строку. Станом на день пред’явлення позову відповідач свої зобов’язання за кредитним договором не виконав.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, просив їх задовольнити з підстав, викладених в позові. Проти задоволення вимог ОСОБА_1 за зустрічним позовом заперечував, посилаючись на обставини викладені у відзиві.

Представник відповідача – ОСОБА_3, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, в судовому засіданні заперечував проти позову про стягнення з його довірителя суми боргу, просив відмовити з задоволенні заявлених вимог. Зустрічний позов підтримав, просив задовольнити оскільки договір поруки є припиненим.

Будь-яких інших заяв та клопотань сторонами не надано.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши докази по справі встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 29 червня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір про надання «Мікрокредиту» № ОМ-046/2011, відповідно до умов якого ПАТ КБ «ПриватБанк» надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 35000,00 гривень на строк до 27 червня 2012 року, а останній кредит отримав та зобов’язався погашати заборгованість за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, за відсотками за користування кредитними коштами, комісією, а також інші витрати, в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

У випадку порушення зобов’язань за кредитним договором № ОМ-046/2011 від 29 червня 2011 року ОСОБА_2 зобов’язався сплатити банку відсотки за користування кредитом у розмірі 44,00% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Судом також встановлено, що 29 червня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, укладено договір поруки № ОМ-046/2011-2, відповідно до умов якого остання зобов’язалася солідарно відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_2 зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків за кредитним договором № ОМ-046/2011 від 29 червня 2011 року, в повному обсязі таких зобов’язань; у випадку невиконання чи неналежного виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов’язань за кредитним договором № ОМ-046/2011 від 29 червня 2011 року, ОСОБА_1 зобов’язалася відповідати перед кредитором у тому ж обсязі що і ОСОБА_2

Відповідно до п. 2.3.1. договору поруки № ОМ-046/2011-2 від 29 червня 2011 року, у випадку невиконання ОСОБА_2 якого-небудь обов'язку щодо повернення кредиту в строк до 22 червня 2012 року, своєчасної сплати за користування кредитом 32 % річних, порушення строків повернення кредиту - сплатити 44 % річних в дату сплати процентів, а також сплати штрафів, пені, інших платежів, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаних обов'язків. В свою чергу поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання боржника, зазначеного в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5-ти календарних днів з моменту отримання вищевказаної вимоги (п. 2.4.1. договору поруки № ОМ-046/2011-2 від 29 червня 2011 року).

ПАТ КБ «ПриватБанк» повністю виконав свої зобов’язання за кредитним договором № ОМ-046/2011 від 29 червня 2011 року та надав ФОП ОСОБА_2 кредит у розмірі 35000,00 гривень, останній кредит отримав, але свої зобов’язання щодо повернення коштів не виконав, в результаті чого, перше прострочення по сплаті відсотків ОСОБА_2 нараховано 26 серпня 2011 року в розмірі 126,25 гривень; станом на 05 липня 2016 року заборгованість ОСОБА_2 склала 90390,81 гривень, з яких:

- заборгованість за кредитом у розмірі 25760,58 гривень;

- заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 24086,14 гривень;

- пеня за несвоєчасність виконання зобов’язання за кредитним договором в розмірі 35287,38 гривень;

- штраф (фіксована частина) у розмірі 1000,00 гривень;

- штраф (процентна складова) у розмірі 4256,71 гривень, що підтверджено розрахунком

заборгованості за кредитним договором № ОМ-046/2011 від 29 червня 2011 року.

Позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення про невиконання ОСОБА_2 своїх зобов’язань за договором № ОМ-046/2011 від 29 червня 2011 року та пропозицію про добровільне погашення заборгованості протягом 5 календарних днів з дня отримання повідомлення (вих. № 30.1.0/2 – 10629НАКСS03L від 29 червня 2016 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України, передбачено, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику (кредит) частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець (кредитор) має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому, ж обсязі, що і боржник, включаючи оплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно із п. 1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10-1393/0/4-12 від 27 вересня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у разі невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов'язання за договором поруки, передбаченого статтею 559 ЦК України, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України (про визнання договору поруки припиненим, визнання поруки такою, що припинена).

Суд, аналізуючи норми діючого законодавства, що регулюють договірні відносини між сторонами та визначають правові наслідки порушення зобов’язання у їх застосуванні до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, приходить до висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають, при цьому виходить з того, що позивачем не надано доказів, що свідчать про пред'явлення ПАТ КБ «ПриватБанк» вимоги поручителю ОСОБА_1 про погашення заборгованості за невиконання ОСОБА_2 своїх зобов’язань за кредитним договором № ОМ-046/2011 від 29 червня 2011 року протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, а саме, шляхом як дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів, починаючи з 26 серпня 2011 року, так і строково, починаючи з дня закінчення строку дії договору кредиту - 22 червня 2012 року, що в свою чергу є підставою для припинення поруки.

На підставі викладеного, суд повністю відмовляє в задоволенні вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» та задовольняє вимоги позивача за зустрічним позовом і визнає припиненим договір поруки № ОМ-046/2011-2, укладений 29 червня 2011 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1, при цьому не приймає позицію ПАТ КБ «ПриватБанк» про те, що строк дії кредитного договору № ОМ-046/2011 від 29 червня 2011 року визначений повним виконанням його зобов'язань, а таке виконання обумовлено кінцевою датою - 26 червня 2012 року, оскільки вказана дата є строком виконання основного зобов'язання.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме – судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 549, ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

в задоволенні вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за договором кредиту – повністю відмовити.

Судовий збір понесений ПАТ КБ «ПриватБанк» покласти на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк».

Позовні вимоги ОСОБА_1 за зустрічним позовом про визнання договору поруки припиненим – задовольнити повністю.

Визнати договір поруки № ОМ-046/2011-2, укладений від 29 червня 2011 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 – припиненим.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом): Акціонерне товариство Комерційний банк „ПриватБанк”, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського, 1-Д; поштова адреса: 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ: 14360570, рах. №29092829003111, МФО № 305299.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії МК № 882540, виданий Харківським РВ УМВС України в Харківській області, 21 липня 1998 року, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 (колишня Артема), будинок 25.

Третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_2, паспорт громадянина України серії ММ № 397128, виданий Харківським РВ УМВС України в Харківській області 07 жовтня 1999 року, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, селище Безлюдівка, АДРЕСА_1.

Повне судове рішення складено 01 лютого 2019 року.

Суддя О.М. Пілюгіна