Ухвала суду № 79565377, 01.02.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/2347/19

н/п 1-кс/640/1791/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді Єфіменко Н.В.,

за участі секретаря Міжиріцької А.В.,

слідчого Неминущого С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ст. слідчого СУ ГУНП в Харківській області Неминущого С.С. про арешт майна у кримінальному провадженні №12019220000000104 від 19.01.2019р., за ч. 3 ст. 190 КК України,-

встановив:

01 лютого 2019р. до суду надійшло клопотання слідчого Неминущого С.С., погоджене з прокурором Жиліним В.А. про накладення арешту на нерухоме майно, - квартиру АДРЕСА_1.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019220000000104 від 19.01.2019р., за ч. 3 ст. 190 КК України з обставин заволодіння 07.06.2018р. невстановленими особами квартирою АДРЕСА_3, належною на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлій ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом внесення недостовірних відомостей в договір купівлі-продажу та надання приватному нотаріусу підроблених правовстановлюючих документів та паспорту громадянина України.

Слідчий, також, зазначає, що після смерті дійсного власника АДРЕСА_2 О.Д., право власності тричі перереєстровувалось на інших осіб по підробленим документам: 07.06.2018р. реєстратором Павлівської сільської ради Богодухівського району Харківської області ОСОБА_3 зареєстровано право власності на зазначену квартиру за ОСОБА_4, як на першого її власника, на підставі підробленого свідоцтва про право власності на житло серії та номеру НОМЕР_1 від 23.09.1998р., яка не була власником зазначеної квартири, та померла у 2012 році. В подальшому 05.07.2018р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу зазначеної квартири між ОСОБА_4 як продавцем та ОСОБА_6, як покупцем, після чого 22.08.2018р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7. нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу зазначеної квартири між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 Арешт майна необхідний для виключення можливості протиправно розпоряджатися квартирою, подальше відчуження унеможливить відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, для виконання можливих рішень суду в частині забезпечення цивільного позову, повернення права власності на нерухомість законним володільцям, з метою збереження речового доказу.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Власник майна ОСОБА_9, в порядку ч.2 ст. 172 КПК України до судового засідання не викликався.

Слідчий суддя, вислухавши міркування слідчого, дослідивши документи та матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання, витяг з ЄРДР, доходить наступного:

Слідчий суддя, дослідивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, доходить наступного:

Частиною 2 ст. 171 КПК України встановлено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак, мета накладення арешту, у відповідності до відповідного пункту ч. 2 ст. 170 КПК України, у клопотанні не зазначена, що свідчить про недотримання слідчим вимог п.1ч.2.ст. 171 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

З урахуванням викладеного, клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення визначених недоліків у строк 72 години.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити прокурору право звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, відповідно вимог ст. 171 КПК України, у встановленому чинним КПК України порядку.

Керуючись ст. ст. 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалив:

Клопотання ст. слідчого СУ ГУНП в Харківській області Неминущого С.С. про арешт майна у кримінальному провадженні №12019220000000104 від 19.01.2019р., за ч. 3 ст. 190 КК України, - повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя: