Ухвала суду № 79564246, 01.02.2019, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 569/22022/18

Номер провадження 2-с/570/1/2019

УХВАЛА

"01" лютого 2019 р.

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Красовського О.О., ознайомившись у м. Рівне з заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 29.12.2018 року у справі № 569/22022/18, -

в с т а н о в и в :

До Рівненського районного суду Рівненської області надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу, що був виданий 29 грудня 2018 року.

Суд вважає, що наявні підстави для повернення поданої заяви.

Право на звернення до суду не є абсолютним. Це узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини.

ЄСПЛ широко застосовує інститут визнання скарги неприйнятною.

У своїх рішеннях ЄСПЛ закріпив правові висновки про те, що, з одного боку, право на звернення до суду не є абсолютним: «Воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право потребує регулювання з боку держави, яке користується певними межами самостійного оцінювання…» (рішення від 18 жовтня 2005 року у справі «МШ «Голуб» проти України»). З іншого боку, обов’язок здійснення швидкого і якісного правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи: «Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції…» (рішення ЄСПЛ від 8 листопада 2005 року у справі «Смирнова проти України»). Третя позиція ЄСПЛ зводиться до того, що судам необхідно дотримуватися пропорційного співвідношення: «Держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, але такі обмеження повинні переслідувати легітимну мету» (рішення у справі «Кромбі проти Франції» від 13 лютого 2001 року).

Конституційна реформа у сфері правосуддя та подальше реформування цивільного процесуального законодавства мали на меті підвищення ефективності цивільного судочинства й приведення його у відповідність до міжнародних стандартів справедливого правосуддя, наслідком чого стали суттєві зміни законодавчого регулювання класичних процедур цивільного судочинства, а також введення нових інститутів цивільного процесуального права.

Щодо процедури скасування судового наказу, то наразі суд розглядає заяву про скасування судового наказу без проведення судового засідання та у скорочені строки, маючи за результатами її розгляду лише два повноваження:

1) повернути вказану заяву, якщо вона не відповідає вимогам до форми та змісту чи пропущений строк її подачі (ч. 6 ст. 170, ч. 2 ст. 171 ЦПК), та

2) скасувати судовий наказ (ч. 3 ст. 171 ЦПК).

За положеннями частини 5 статті 170 ЦПК України, до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Заявник до заяви про скасування судового наказу не додав документ, що підтверджує сплату судового збору.

Також ним не були надані докази того, що заявник має пільги зі сплати судового збору.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» (№ 3674-VI)визначено об’єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

В даному випадку слід було б сплатити судовий збір у суму 96 грн. 05 коп.

Оскільки заявником не був сплачений судовий збір (або не були надані докази про те, що заявник звільнений від сплати судового збору) суд дійшов висновку, що наявні підстави для застосування ч. 6 ст. 170 ЦПК України.

Керуючись ч. 6 ст. 170 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 - повернути заяву про скасування судового наказу від 29.12.2018 року у справі № 569/22022/18.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 15 днів з дня проголошення, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Красовський О.О.