Ухвала суду № 79563460, 01.02.2019, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 569/24026/18

УХВАЛА

01 лютого 2019 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області в складі судді Назарук В.А., розглянувши заяву Житлово-комунального підприємства "Галицьке" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по наданню послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій

встановив:

25.01.2019 року до Острозького районного суду Рівненської області за підсудністю надійшла справа за заявою Житлово-комунального підприємства "Галицьке" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з січня 2009 року по квітень 2016 року в розмірі 1526,29 грн.

Вивчивши подану заяву, вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

За змістом ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, у разі якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред?явлення позову в суд за такою вимогою.

Згідно ст.ст.1, 20 Закону України, споживач зобов?язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно положень ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п.6 Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 03.01.2006 укладеного між ЖКП «Галицьке» та ОСОБА_2 визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

З урахуванням умов договору, термін сплати вартості наданих послуг з початку періоду виникнення заборгованості за січень 2009 року настав у лютому 2009 року, а отже строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення боргу за вказаний місяць сплив у лютому 2012 року. Відповідно, у грудні 2018 року (на момент звернення до суду) сплив строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення боргу за листопад 2015.

Водночас, як вбачається із заяви про видачу судового наказу та документів, доданих до неї, заявником пред’явлено вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по наданню послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з січня 2009 року по квітень 2016 року, однак згідно довідки по особовому рахунку боржника вбачається, що заборгованість за період з грудня 2015 (в межах строку позовної давності) відсутня.

Суд також приймає до уваги п.9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №14 від 23.12.2011 року "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження", згідно якого наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Крім того, мають ураховуватися обставини, зокрема, якщо із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.

Судом встановлено, що заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за період з січня 2009 року лише 19.12.2018 року, тобто з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, що є підставою для відмови у видачі судового наказу в порядку п.5 ч.1 ст.165 ЦПК України.

Таким чином, зі змісту заяви та поданих документів вбачається, що заявник звернувся з вимогами про стягнення заборгованості за надані послуги поза межами строку позовної давності, що потребує додаткового дослідження в порядку позовного провадження.

З урахуванням зазначеного, враховуючи, що з моменту виникнення у заявника права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, суд приходить до висновку, що у даному випадку наявні підстави для відмови у видачі судового наказу.

Керуючись п.5 ч.1 ст.165 ЦПК України, суд

постановив:

відмовити Житлово-комунальному підприємству "Галицьке" (місцезнаходження: м. Рівне вул. Відінська, 40а Рівненської області, код ЄДРПОУ 31479188) у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП не встановлено) заборгованості по наданню послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Роз’яснити заявнику, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої ст.165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя Острозького районного судуОСОБА_3