Ухвала суду № 79562616, 31.01.2019, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1284/18

Провадження № 1-кп/541/28/2019

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

У Х В А Л А

31 січня 2019 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючої судді - Куцин В.М.,

секретаря судових засідань Євдокимової Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород Полтавської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170260000215 від 24.03.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 КК України

з участю сторін та інших учасників судового провадження

прокурора - Петренка П.С.

захисника, адвоката Акрітова К.К.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Миргородського міськрайонного суду на розгляді перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, обвинувачується в скоєнні ряду крадіжок чужого майна з проникненням у приміщення повторно за попередньою змовою групою осіб в період березня-квітня 2018 року.

Термін обраного обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу тримання під вартою відповідно до ухвали Миргородського міськрайонного суду від 05.12.2018 закінчується 05.02.2019, а судовий розгляд неможливо закінчити, в зв'язку з чим прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу.

Обґрунтовуючи клопотання про продовження дії запобіжного заходу тримання під вартою, прокурор вказував, що ризики які існували при обранні запобіжного заходу продовжують існувати, зокрема переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, можливість незаконного впливу на свідків та потерпілих, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Акрітов К.К. вважали, що клопотання є необґрунтованим і не підлягає до задоволення, оскільки прокурором, не вказані ризики, які існують та не вказані обставини, що свідчать про існування вказаних ризиків і не надані матеріали які підтверджують ці обставини. Крім того, захисником заявлено клопотання, яке підтримане обвинуваченим про зміну останньому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки ОСОБА_2 має постійне місце проживання, не становить суспільної небезпеки та члени його родини потребують допомоги.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, у відповідності до положень ст. 331 КПК України, яка регламентує порядок вирішення питання про продовження строку тримання особи під вартою вважає.

В зв'язку з неможливістю закінчити судовий розгляд до дати закінчення терміну дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідність вирішити питання про доцільність продовження запобіжного заходу обраного обвинуваченим.

Згідно ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні ряду тяжких злочинів у період відбуття покарання за раніше скоєні злочини, засуджений вироком Миргородського міськрайонного суду 29.03.2018 року за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі з встановленням іспитового строку згідно ст. 75 КК України. До обрання запобіжного заходу тримання під вартою не мав постійного місця роботи та регулярних доходів, не має міцних соціальних зв'язків, у шлюбі не перебуває, утриманців не має, що випливає з його пояснень наданих суду, має задовільний стан здоров'я, раніше засуджувався за скоєння аналогічних злочинів проти власності, тому необхідно клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу тримання під вартою задовольнити.

При цьому суд не може прийняти до уваги обґрунтування захисту щодо зміни запобіжного заходу, оскільки потреба у наданні допомоги родині обвинуваченого не є переконливими доказами і не спростовують ризиків які наведені стороною обвинувачення.

Суд приймаючи рішення бере до уваги існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, тобто наявність обґрунтованої підозри, суворість передбаченого покарання що є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, тому тримання під вартою є виправданим оскільки, вказані ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Підозра щодо вчинення інкримінованого ОСОБА_2 злочину є обґрунтованою, а висновок щодо винуватості (невинності) обвинуваченого може бути зроблений судом тільки за результатами судового розгляду, який ще не завершений, тому необхідно погодитися з думкою прокурора.

Враховуючи, що на даний час судовий розгляд кримінального провадження не завершений, ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченому, продовжують існувати, застосування більш м'яких запобіжних заходів, для запобігання цим ризикам та для виконання завдань кримінального судочинства, визначених ст. 2 КПК України, буде недостатнім, суд вважає що підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який відсутні, отже необхідно продовжити строк дії обраного запобіжного заходу на термін два місяці, відмовивши у клопотанні про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Одночасно з продовженням запобіжного заходу у виді триманням під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 суд вважає, що слід визначити заставу, як альтернативний запобіжний захід, в порядку ч. 3, 4 ст. 182 КПК України, встановивши її в розмірі достатньому, у співставленні з існуючими ризиками та даними про обвинуваченого, а саме: грошову суму в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 331, 369, 372 КПК України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника, адвоката Акрітова К. К. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 КК України, відмовити.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 обвинуваченого за ч.3 ст.185 КК України продовжити на термін 2 місяці до 31 березня 2019 року.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_3, заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38420 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять ) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок №37314008015950 в ДКСУ м. Київ код ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУ ДСАУ в Полтавській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_2 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою до суду протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 у разі внесення застави, наступні обов'язки:

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу, суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Полтавській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавської установи виконання покарань УДПтС в Полтавській області.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавської установи виконання покарань УДПтС в Полтавській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 - з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Миргородської місцевої прокуратури та Миргородський міськрайонний суд.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяВ. М. Куцин