Вирок № 79561456, 18.01.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/3743/18

Провадження № 1-кп/524/74/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2019 року Автозаводський районний суд м.Кременчука в складі:

Головуючого судді - Обревко Л.О.

за участю секретаря - Лобко А.О.

прокурора - Карабаш Ю.О.

неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_1

законного представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_2

захисника - Пшеничного О.Л.

представника потерпілого - ОСОБА_4

законного представника неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_5

неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці кримінальне провадження № 12018170090000886 від 27.03.2018 року за обвинуваченням неповнолітнього:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кременчука, українця, громадянина України, освіта неповна середня, студент групи 24 РЦПТО № 1 м.Кременчука, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_6 16.03.2018 року близько 15-45 години, перебуваючи на території ВПУ № 7 за адресою: м.Кременчук, вул. В.Пугачова, 14, маючи прямий неконкретизований злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1, який раптово виник на грунті неприязних особистих відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс один удар кулаком правої руки в обличчя потерпілого, в результаті чого завдав останньому тілесні ушкодження.

Згідно висновку експерта № 368 від 19.04.2018 року у неповнолітнього ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку; закритого перелому лівого скуло-лобного шву, великого крила клиновидної кістки зліва, передньої, задньої верхньої стінок лівої гайморової пазухи, гематосинусу, синця навколо лівого ока з переходом в величну ділянку зліва, крововиливу в білкову оболонку лівого ока, які утворились від однократної дії тупого твердого предмету і за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення.

Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково та пояснив, що того дня знаходячись в класі училища на уроці, він сидів за столом позаду ОСОБА_1 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Вони жартували над ОСОБА_1, давали щиглі. Після цього ОСОБА_1 схопив стілець та хотів його ним ударити. Вчитель, який знаходився в класі зробив зауваження та зупинив конфлікт. Після уроку він вийшов на двір та чекав ОСОБА_1, щоб поговорити з цього приводу. Коли вийшов ОСОБА_1, він підійшов до нього, запитав чому він замахувався на нього стільцем, тоді потерпілий різко витягнув руки з карману та зі словами «А что такое?» нахилився в його сторону, і він у відповідь наніс йому один удар кулаком в обличчя, від чого останній присів на землю. Після цього до потерпілого підійшли одногрупники, почали його підіймати, вийшла вчителька, та завели ОСОБА_1 до приміщення та почали надавати йому допомогу. Також пояснив, що раніше займався тайським боксом, проте наміру завдавати удару він не мав, в зв'язку з конфліктом, який був раніше в класі, він злякався за своє здоров'я, тому захищаючись наніс удар потерпілому.

Законний представник обвинуваченого ОСОБА_5, в судовому засіданні пояснила, що вона є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_6. 16 березня 2018 року їй зателефонував син, розповів, що сталося, вона йому відразу сказала, щоб він запитав чи не потрібна допомога, після цього він перетелефонував та повідомив, що викликали швидку. Поспілкувавшись з вчителем, вона взяла мобільний телефон матері потерпілого. Перетелефонувала їй, вибачилась за сину та запропонувала допомогу. Всю завдану матеріальну шкоду, яка була витрачена на медичне лікування в сумі 3068,81 грн. вона відшкодувала. Щодо цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди вона не погоджується в такій великій сумі. Цивільний позов прокурора про стягнення коштів за стаціонарне лікування визнає. Пояснити чому така ситуація сталася вона не може, оскільки вдома її син спокійний та завжди допомагає, ніяких конфліктів не виникало.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_6, суд вважає, що його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що того дня конфлікт між ним та ОСОБА_6 виник на 2 уроці, коли виконували практичну роботу. Вчитель був ОСОБА_9 В його напарниках був ОСОБА_10. ОСОБА_6 йому заважав виконувати практичну роботу тим, що постійно його відволікав, давав щиглі. Він попросив вчителя пересадити ОСОБА_6. Вчитель зробив зауваження йому, і коли ОСОБА_6 пересаджувався він в його сторону сказав нецензурні слова, тоді він взяв в руки стілець сказав, щоб ОСОБА_6 його не чіпав. Після цього вони розсілися по місцях і він продовжив до кінця уроку виконувати практичну роботу. Після уроків він вийшов на вулицю, до нього підійшов ОСОБА_6 та сказав, щоб вони відійшли та поговорили. Він відмовився, тоді ОСОБА_6 запитав чому він намагався його ударити стільцем, на що він сказав за те, що той давав йому щиглі. ОСОБА_6 ще декілька разів задав це ж запитання, а потім його ударив кулаком в обличчя, від чого він упав, після цього що було він пам'ятає смутно. Щодо конфлікту, який виник зі стільцем в класі, то він бити ним ОСОБА_6 не збирався, оскільки це заборонено правилами училища, та і цим він лише намагався попередити, щоб йому не заважали навчатись на уроці.

Допитана в судовому засіданні законний представник потерпілого ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_1 її син. 16 березня 2018 року, це була п'ятниця, кінець навчального тижня, їй зателефонували з училища, запевнили, що з сином все гаразд і сказали, що його ударили. Вона зателефонувала сину, він їй підтвердив, що його ударили. Через хвилин 20-30 вона приїхали до училища. Побачила сина, на його обличчі під лівим оком була гематома. Викликали швидку допомогу та поліцію. Як їй стало відомо зі слів учнів, учень ОСОБА_6 запізнився на урок, почав кидатися снігом. В результаті, після уроків він ударив її сина. Як їй стало відомо пізніше ОСОБА_6 ще й займався тайським боксом. Вона запитувала сина, як так сталося. Він відповів, що навіть не встиг ухилитися від удару. Тому вона вважає, що удар наніс ОСОБА_6 навмисно. ОСОБА_11 їй телефонувала та пропонувала допомогу. На той час, вона не могла сказати в яку суму обійдеться лікування, оскільки удар був настільки сильний, що обличчя сина змінювалось кожного дня. Після лікування вдома, сина постійно переслідував біль, вона це бачила, син замовчував це. Його батько помер в 2017 році. Вона виховує сина сама, через даний випадок і вона і син морально виснажені. Її син хотів у 18 років йти служити до Збройних Сил України, але тепер він це зробити не зможе. Через це змінився уклад їхнього життя. Після першого засідання їй дійсно була повернута матеріальна шкода.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона є заступником директора з навчальної роботи ВПУ № 7. 16 березня 2018 року, в п'ятницю, під кінець навчального дня вона зайшла до навчальної частини. Виглянула у вікно, де проглядається весь плац, побачила групу учнів, які виходили з приміщення. Одна дитина впала і деякий час не вставала. Вона вискочила на вулицю, виявилось, що це був учень ОСОБА_1, у нього з носа йшла кров, він не впевнено стояв на ногах. Вона його підтримуючи завела до приміщення, зайшли до туалету вмитися. Кров не переставала йти, тому вона його завела до кабінету та посадила на стільці. Майстер повернув всіх учнів до училища. Від учнів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 дізналися, що ударив ОСОБА_11. ОСОБА_13 це підтвердив. Була повідомлена матір потерпілого, викликали швидку допомогу та поліцію. З пояснень учнів було встановлено, що конфлікт мав місце на уроці, де ОСОБА_13 заважав учням навчатись, кидався снігом. ОСОБА_1 схватився за стілець. Вчителем конфлікт був погашений. Ніяких ударів в класі ніхто нікому не наносив. За вказаний випадок ОСОБА_6 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани. Може сказати, що у ОСОБА_6 завжди були проблеми з поведінкою. На даний час учень ОСОБА_6 переведений з їхнього навчального закладу за його згодою.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він є вчителем комп'ютерної графіки ВПУ № 7. Того дня він був свідком сварки, яка виник між учнями ОСОБА_6 та ОСОБА_1. Це був початок 8-го уроку близько 15-00 - 15-05 години. Через що сама учні посварилися, не бачив, оскільки знаходився у протилежному кінці кабінету біля іншого учня. Почув шум та побачив, що учень ОСОБА_1 стоїть в руках зі стільцем і хоче відштовхнути учня ОСОБА_6. Він зробив зауваження та розсадив їх. На цьому все закінчилось. Близько 15-20 години до кабінету зайшов майстер групи, якому він доповів про подію. Урок закінчився приблизно через хвилин 40-45 після інциденту. В момент конфлікту ОСОБА_6 не виконував поставлені мною завдання практичної роботи, при цьому заважав іншим учням.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що він є одногрупником ОСОБА_1, з яким товаришує. Того дня, на уроці фізкультури ОСОБА_6 не дуже коректно відносився до нього і до ОСОБА_1. Потім на останньому уроці ОСОБА_6 приніс сніг і почав їм кидатися в ОСОБА_15, а ОСОБА_1 за нього заступився, схватив стілець та хотів налякати ОСОБА_6. Після цього він чув, що ОСОБА_6 сказав, що йому «хана». Вже після уроків він вийшов з училища та направився додому. Відійшовши метрів 15 він почув звук удару, коли повернувся, то побачив, що ОСОБА_1 лежить, а від нього відходить ОСОБА_6. Він підбіг, щоб допомогти ОСОБА_1. У нього був розбитий ніс і дуже текла кров. В цей час підійшли усні ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_7, та заступник директора ОСОБА_11. Самого моменту удару він не бачив.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив, що він навчався разом з ОСОБА_6 та є одногрупником ОСОБА_1. Того дня він бачив, як ОСОБА_6 зайшов на останній урок та почав кидатись снігом в одногрупників, в тому числі і на ОСОБА_1. Потім він дав ляпаса по щоці ОСОБА_1 та тягнув його за вухо. Після того як ОСОБА_6 кинув на ОСОБА_1 сніг, він підскочив та схопив стілець, щоб ОСОБА_6 від нього відчепився. Перервав конфлікт вчитель. Після закінчення уроків, він бачив як ОСОБА_1 вели до туалету і в нього з носу текла кров. Як і хто наносив удар ОСОБА_1 він не бачив. Може пояснити, що з ОСОБА_6 у нього негативні відносини. ОСОБА_1 спокійна людина, яка ніколи перша не починає конфлікт та не може його спровокувати.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що він є одногрупником ОСОБА_1, з яким товаришує. Того дня він прийшов на останній урок та сів поряд з ОСОБА_1 на першу парту. Позаду їх сиділи ОСОБА_6 та ОСОБА_8. Їм стало нудно і ОСОБА_6 почав до них чіплятися, кидався снігом. ОСОБА_1 схватив стілець та хотів налякати ОСОБА_6, щоб той не заважав навчатися. Вчитель їх відсадив. Після уроків, він вийшов на вулицю бачив, як до ОСОБА_1 підійшов ОСОБА_6, вони розмовляли. Сам він стояв в 8-10 метрах в пів оберту від них, погроз не чув, лише бачив як ОСОБА_6 ударив правою рукою кулаком в ніс ОСОБА_1, від чого останній впав, упали і навушники і телефон, які були у нього. Удар був занадто сильним. Після цього підбігли на допомогу ОСОБА_1, вийшла і заступник директора і ОСОБА_1 надали медичну допомогу. Може сказати, що ОСОБА_1 спокійна людина і не міг спровокувати конфлікт.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснив, що того дня між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 була сварка в класі на другому уроці. ОСОБА_1 замахнувся стільчиком на ОСОБА_6. Він не чув щоб хтось комусь погрожував. Вже після уроків, коли вони вийшли на вулицю, то ОСОБА_6 та ОСОБА_1 стояли біля входу та розмовляли. Про що була розмова він не чув. Він лише бачив, що під час розмови у ОСОБА_1 руки були в карманах, а потім він їх витягнув і тоді ОСОБА_6 його б'є. Був один удар. ОСОБА_1 впав, ОСОБА_19 і ОСОБА_16 допомагали йому підвестись. Може сказати, що в момент коли ОСОБА_1 витягнув руки з карманів можливо була загроза для ОСОБА_6.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що того дня, був конфлікт на парі між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, з чого він розпочався та чим закінчився він не бачив. Після уроків, на вулиці ОСОБА_6 стояв розмовляв з ОСОБА_1, самого удару чітко він не бачив, ОСОБА_1 сіпнувся і впав. Повернувся він, оскільки почув якийсь змішаний шум. Крові не бачив у потерпілого, бачив лише синяк. Про що балакали ОСОБА_6 та ОСОБА_1 він також не чув. Вказав, що він разом з ОСОБА_6 займались тайським боксом.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що того дня на 4 парі, між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 була сварка, в результаті якого ОСОБА_1 схопив стілець і почав рух в сторону ОСОБА_6. Їх розборонив вчитель. Вже після пари, вони вийшли на вулицю, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 залишились біля входу, він відійшов від них. Бачив, що під час розмови у ОСОБА_1 руки були в карманах, потім він різко їх дістав і ОСОБА_6 його ударив. Потім йому допомогли піднятись, вийшов завуч, всіх відпустила.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснив, що того дня, в училищі на останньому уроці між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 спалахнув конфлікт, в результаті чого ОСОБА_1 замахнувся стільцем на ОСОБА_6. Їх розборонив вчитель. Після уроків він вийшов та направився додому. ОСОБА_6 та ОСОБА_1 стояли на вулиці біля входу та розмовляли. Будучи вже на пів дорозі до виходу з території училища, він повернувся та побачив, що ОСОБА_1 витягнув руки із карманів, а ОСОБА_6 наніс йому один удар рукою в голову. Він впав, вийшли вчителі, всі збіглись. Його відвели до туалету. Бачив, у нього синяк та кров з носу. Після цього вчитель сказав, що всі можуть йти і він пішов додому. Хто спровокував конфлікт він не може сказати.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_20 пояснив, що свій висновок наданий під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження підтримує в повному обсязі та в ньому впевнений. В описовій частині висновку вказано як результат досліджень МРТ - «признаки перелома лівого суглобного шва», так і заключний діагноз «закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Закритий перелом лівої виличної кістки. Перелом лівої верхньощелепної пазухи, основної кістки. Гематосинус. Забій м'яких тканин». Також пояснив, що термін лікування визначає лікуючий лікар. Щодо тяжкості тілесних ушкоджень, то перелом кісток основ черепа відноситься до тяжких тілесних ушкоджень згідно з Наказом МОЗ від 17.01.1995 року № 6, що зареєстрований в міністерстві юстиції України 26.07.1995 року № 248/784.

Вина обвинуваченого ОСОБА_6, крім показань потерпілого та свідків, підтверджується іншими перевіреними в судовому засіданні письмовими доказами, які суд визнає належними, допустимими та достатніми а саме:

-даними висновку експерта № 368 від 13.04.2018 року, згідно з яким у неповнолітнього ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку; закритого перелому лівого скуло-лобного шву, великого крила клиновидной кісти зліва, передньої, задньої, верхньої стінок лівої гайморової пазухи, гематосинусу, синця навколо лівого ока з переходом в виличну ділянку зліва, крововиливу в білкову оболонку лівого ока, які утворились від одноразової дії тупого твердого предмету, індивідуальні властивості якого в ушкодженнях не відтворились, можливо в указаний термін, і за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення. Тілесні ушкодження. Виявлені у неповнолітнього ОСОБА_1, не характерні для утворення при падінні потерпілого з положення стоячи на площині, як з раніше приданим прискоренням, так і без такого, а також не характерні для заподіяння власноруч.

-даними висновку експерта № 446 від 07.05.2018 року, згідно з яким покази потерпілого н/л ОСОБА_1, дані ним під час проведення слідчого експерименту, не суперечать об'єктивним даним, отриманих при судово-медичні експертизі.

-протоколом проведення слідчого експерименту від 04.05.2018 року з фототаблицею до нього, який проведений за участю свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_21, у присутності законного представника свідків ОСОБА_22, за участю спеціаліста ОСОБА_16, потерпілого ОСОБА_1, у присутності законного представника потерпілого ОСОБА_2, за участю понятих, статиста та відповідно до якого встановлено: у приміщенні навчального корпусу № 1 ВПУ № 7 м.Кременчука за адресою вул. В.Пугачова, 14 потерпілий ОСОБА_1 розповів, що того дня, вийшовши з даного корпусу його на вулиці чекав ОСОБА_6 з іншими одногрупниками. За словами потерпілого, ОСОБА_6 запропонував відійти від входу побалакати, на що потерпілий не погодився та ОСОБА_6 декілька разів спитав у потерпілого, чого останній до нього чіплявся. Як показав потерпілий через декілька запитань він відчув удар у ліву сторону обличчя. Після цього вислухали свідка ОСОБА_21, який показав, що він разом з ОСОБА_6, свідком ОСОБА_19 та іншими одногрупниками знаходився на вулиці на виході з вказаного навчального корпусу та коли вийшов з корпусу потерпілий ОСОБА_1 - ОСОБА_6 підійшов до нього та вони вдвох стояли окремо розмовляли. Як пояснив свідок ОСОБА_21, про що спілкувались ОСОБА_6 з ОСОБА_1 він не чув та через деякий час він побачив як ОСОБА_6 вдарив ОСОБА_1, від якого останній впав на землю. Свідок ОСОБА_19 показав, що він знаходився на вулиці разом із ОСОБА_21 в той час коли на влицю вийшов ОСОБА_1 та ОСОБА_6 стояв з ним спілкувався. Через декілька хвилин спілкування ОСОБА_6 наніс удар ОСОБА_1, від чого останній впав на землю. За словами ОСОБА_19, він із одногрупником на прізвище ОСОБА_8 підняли ОСОБА_1, відвели до туалету вмитися. Після цього потерпілому було запропоновано показати місце, на якому він знаходився в момент спілкування з ОСОБА_6 та потерпілий вийшовши з навчального корпусу вказав на місце, де він знаходився. Свідкам також було запропоновано зайняти місця, де вони знаходились в той момент, коли ОСОБА_6 спілкувався із ОСОБА_1, на що вони погодились. Далі потерпілий за допомогою статиста показав взаємне розташування його та ОСОБА_6 в момент розмови та в момент заподіяння йому тілесних ушкоджень (фото 1). Показати як саме ОСОБА_6 його вдарив, потерпілий не зміг, показав лише місце, яким він відчув удар, від якого впав назад на спину, на якій знаходився рюкзак. Після цього свідкам було запропоновано показати на статистові як саме ОСОБА_6 наніс удар ОСОБА_1, та свідки показали, що удар був нанесений кулаком правої руки обличчя ліворуч, куди саме, точно вказати не змогли.

-довідкою № 01-16/1029 від 14.05.2018 року наданої директором Лікарні інтенсивного лікування «Кременчуцька», відповідно до якої вартість шести ліжко/днів в умовах нейрохірургічного стаціонару становить 3011,70 грн.

-протоколом огляду місця події від 04.05.2018 року з фототаблицею, відповідно до якого місцем проведення огляду є навчальний корпус № 1 ВПУ № 7 за адресою: м.Кременчук, вул. В.Пугачова, 14, а саме кабінет секретаря навчальної частини. В даному кабінеті свідок ОСОБА_12 показала, де саме вона стояла та бачила з вікна потерпілого ОСОБА_1. Кабінет обладнаний одним вікном, яке виходить на плац перед входом до вказаного корпусу. Після цього огляд продовжується біля основного входу до навчального корпусу № 1 ВПУ № 7, де свідок ОСОБА_12 показала місце, де знаходився потерпілий ОСОБА_1

-світлокопією паспорта громадянина України ОСОБА_6

-світлокопією довідки про реєстрацію місця проживання особи № 9970/2 від 13.07.2017 року, відповідно до якої місце проживання ОСОБА_6 - АДРЕСА_1 з 25.07.2008 року по теперішній час.

-світлокопією свідоцтва про народження ОСОБА_6

-характеристикою з Вищого професійного училища № 7 на ОСОБА_6, відповідно до якої за час навчання останній зарекомендував себе, як безвідповідальний та недисциплінований учень. Успішність - низького рівня. Зацікавленості до оволодіння професію не виявляв. До виконання громадських доручень ставився недбало. Поведінка незадовільна. На уроках постійно порушував дисципліну. Підтримував дружні стосунки з деякими учнями. На зауваження викладачів не реагував. Мав пропуски занять без поважних причин.

-довідкою № 382 від 08.05.2018 року з Кременчуцького обласного наркологічного диспансеру, відповідно до якої ОСОБА_6 на диспансерному обліку в Кременчуцькому обласному наркологічного диспансері не перебуває.

-довідкою № 402 від 07.05.2018 року з Кременчуцького обласного психоневрологічного диспансеру, відповідно до якої ОСОБА_6 в Кременчуцькому обласному психоневрологічному диспансері на диспансерному обліку не значиться, за медичною допомогою не звертався.

-вимогою ІЦ № 5203/115/107-2018 від 07.05.2018 року, відповідно до якої ОСОБА_6 раніше не судимий.

-світлокопією паспорта законного представника обвинуваченого ОСОБА_5

-світлокопією виписки медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 6988 відносно ОСОБА_1, відповідно до якої останній госпіталізований у нейрохірургічне відділення 12.12.2018 року, виписаний 19.12.2018 року з діагнозом: залишкові явища закритої черепно-мозкової травми з астенічним, цефалічним синдромами. МКХ - Т90.1.

-світлокопією виписки медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 3306 відносно ОСОБА_1, відповідно до якої останній госпіталізований у нейрохірургічне відділення 06.06.2018 року, виписаний 12.06.2018 року з діагнозом: залишкові явища важкої черепно-мозкової травми з лікворо-гіпертензивним синдромом. МКХ - Т90.

-витягом із протоколу від 27.03.2018 року № 10 засідання педагогічної ради ВПУ № 7, відповідно до якого відраховано учня групи Е1-16 ОСОБА_6 за систематичне порушення правил поведінки.

-світлокопією свідоцтва про смерть ОСОБА_1

-характеристикою з Вищого професійного училища № 7 на ОСОБА_1, відповідно до якої, за час навчання зарекомендував себе, як старанний та дисциплінований учень. Має навчальні досягнення достатнього рівня. Старанно виконує домашні завдання з предметів. Виявляє зацікавленість до оволодіння професією. Має високі практичні навички роботи з обраної професії. До виконання громадських доручень ставиться відповідально. Поведінка зразкова. Користується повагою серед одногрупників. Підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. Відсутні пропуски занять без поважних причин. Під час проходження виробничої практики зарекомендував себе, як дисциплінований і старанний працівник.

-світлокопією грамоти, що нагороджений ОСОБА_1 в конкурсі фахової майстерності з професії «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування» в рамках тижня професії.

-світлокопією грамоти, що нагороджений ОСОБА_1 в конкурсі плакатів з електробезпеки в рамках тижня професії.

Таким чином винуватість ОСОБА_6 підтверджується поясненнями як потерпілого ОСОБА_1, який вказав, що удар йому наніс саме ОСОБА_6, свідків ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_7, ОСОБА_19, які вказали, що безпосередньо бачили, як ОСОБА_6 наніс удар ОСОБА_1, свідків ОСОБА_23, який повернувшись, побачив, що ОСОБА_1 лежить на землі, а від нього відходить ОСОБА_6, свідка ОСОБА_24, який бачив, що потерпілого ОСОБА_1 вели по коридору і в нього з носу текла кров, свідка ОСОБА_8, який вказав, що ОСОБА_1 сіпнувся та впав, в цей момент біля нього знаходився ОСОБА_6, свідка ОСОБА_12 та законного представника потерпілого ОСОБА_2, які були безпосередніми свідками тілесних пошкоджень потерпілого та надавали медичну допомогу, а також показаннями самого ОСОБА_6, який пояснив, що дійсно наніс один удар потерпілому ОСОБА_1 в обличчя.

Тяжкість спричинених потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень підтверджується висновком експерта № 368 від 13.04.2018 року, згідно з яким у неповнолітнього ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку; закритого перелому лівого скуло-лобного шву, великого крила клиновидной кісти зліва, передньої, задньої, верхньої стінок лівої гайморової пазухи, гематосинусу, синця навколо лівого ока з переходом в виличну ділянку зліва, крововиливу в білкову оболонку лівого ока, які утворились від одноразової дії тупого твердого предмету, індивідуальні властивості якого в ушкодженнях не відтворились, можливо в указаний термін, і за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення. Тілесні ушкодження. Виявлені у неповнолітнього ОСОБА_1, не характерні для утворення при падінні потерпілого з положення стоячи на площині, як з раніше приданим прискоренням, так і без такого, а також не характерні для заподіяння власноруч.

Суд критично ставиться до пояснень обвинуваченого щодо відсутності умислу на завдання тілесних ушкоджень, а нанесення удару з метою самооборони та розцінює їх як намір зменшити свою відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення і до уваги не приймає, оскільки, нічим, крім пояснень самого обвинуваченого вони не підтверджуються.

Таким чином суд вважає вину обвинуваченого повністю доведеною вищенаведеними як письмовими доказами, так і поясненнями потерпілого, законного представника потерпілого, свідків, що були безпосередньо опитані судом, та досліджені в судовому засіданні та приходить до висновку, що дії ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч.1 ст. 121 КК України - як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При визначенні покарання неповнолітньому обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особи обвинуваченого, який є неповнолітнім, раніше не судимий, посередньо характеризується за місцем мешкання та місцем навчання, дані про особу винного, умови життя та виховання неповнолітнього обвинуваченого, вплив дорослих, рівень його розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Обставинами, які пом'якшують покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_6 у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає вчинення злочину в неповнолітньому віці.

Обставин, які обтяжують покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_6 у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Як вбачається з досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_6, обвинувачений проживає разом з матір`ю вітчимом та молодшим братом, з опису бесіди неповнолітній алкогольні напої, наркотичні речовини не вживає, на обліку в наркологічного диспансері не перебуває. Вважають можливим його виправлення без позбавлення або обмеження волі, за умов застосування органом пробації з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень у майбутньому заходів нагляду та профілактичної роботи щодо обізнаності законодавства.

Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що досліджуючи дані про особу, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле, склад сім'ї, його матеріальний стан тощо.

Беручи до уваги вище викладене, також враховуючи висновок досудової доповіді, суд приходить до переконання щодо призначення міри покарання у межах санкції статті передбачаючої відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення не пов'язаного з ізоляцією від суспільства з застосуванням ст. 75,104 КК України, тобто звільнити від відбування покарання з іспитовим строком, поклавши відповідно до ст.. 76 КК України на нього обов'язки, оскільки саме це покарання, на думку суду, буде достатнім та необхідним для його виправлення.

Законним представником потерпілого ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 заявлений цивільний позов про стягнення на її користь з законного представника обвинуваченого ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 3068,81 грн. та 30000,00 грн. моральної шкоди. На підтвердження матеріальної шкоди надала копії фіскальних чеків.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є в тому числі втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

В зв'язку з наданням законним представником потерпілого ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснень про відшкодування матеріальної шкоди в повному обсязі, тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до роз'яснень, які надані у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

З аналізу доказів які вивчені судом у кримінальному проваджені суд дійшов висновку, що неповнолітнім обвинуваченим як неповнолітньому потерпілому, так і законному представнику потерпілого спричинена і моральна шкода, яка виразилася в фізичних та душевних стражданнях, пов'язаних з самим фактом спричинення йому тілесних ушкоджень, душевними стражданнями, що виникли в результаті зміни звичних умов життя, що виразилось в пропусках навчання, та наслідках завданої травми.

При визначенні розміру заподіяної потерпілому моральної шкоди, суд враховує характер, тривалість та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних), які зазнав та зазнає потерпілий по цей час. Враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню частково, та стягненню з законного представника у розмірі20000 (двадцять тисяч) гривень.

Цивільний позов прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури, заявлений в інтересах держави в особі КНМП «Лікарня Інтенсивного лікування «Кременчуцька» на суму 3011 грн. 70 коп., щодо стягнення вартості стаціонарного лікування потерпілого ОСОБА_1, підлягає задоволенню в повному обсязі у межах пред'явлених вимог відповідно до ст. 128 КПК України, оскільки вина обвинуваченого у вчиненні злочину доведена та вартість витрат понесених лікарнею на лікування ОСОБА_1 внаслідок злочинних дій ОСОБА_6 підтверджена довідкою від 14.05.2018 року № 01-16/1029, що підлягає стягненню з законного представника обвинуваченого.

Заходи кримінального провадження не застосовувались, речові докази відсутні. Процесуальні витрати в справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Неповнолітнього ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст.ст.75,104 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з законного представника обвинуваченого ОСОБА_5 на користь законного представника потерпілого ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 20000 (двадцять тисяч) грн.

Стягнути з законного представника обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави в особі КНМП «Лікарня Інтенсивного лікування «Кременчуцька» (УК в м. Кременчуці 24060300, ЄРДПОУ 37965850, р/р 31414544700008 кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 3011,70 грн.

На вирок може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Автозаводський районний суд м. Кременчука.

Суддя Л.О.Обревко