Рішення № 79561228, 29.01.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8014/18

Провадження № 2/522/632/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

29 січня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого - судді Науменко А.В.,

за участю секретаря Полегенького В.С.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Фінбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмета спору Перша ОСОБА_3 Державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України про скасування заборони відчуження майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 ,ОСОБА_5 ,ОСОБА_6. ОСОБА_7, про припиненняння заборони відчуження майна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмета спору Перша одеська державна нотаріальна контора Головне територіальне управління юстиції в Одеській області, Міністерство юстиції України. Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уточнили під час підготовчого засідання, до судового розгляду, первісні відповідачі замінені належним відповідачем ПАТ “ФІНБАНК”.

Позивачі ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 09 серпня 1996 р. На Центральній ОСОБА_3 товарній біржі, за адресою м.Одеса вул.Жуковського буд.38, придбали, згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна №1143 від 09.081996 р., квартиру АДРЕСА_1. Продавцями зазначеного нерухомого майна є ОСОБА_4Л, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ОСОБА_3 міське бюро технічної інвентаризації зареєструвало право приватної власності за подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_2 Так, 13.08.1996 р., ОСОБА_3 БТІ зроблений відповідний запис у реєстровій книжці під номером 2995.

З серпня місяця 1996 року сім’я ОСОБА_2 проживає у придбаній квартирі, володіє й користується своїм майном. 05 лютого 2018 р. ОСОБА_2 ОСОБА_8 звернулася до приватного нотаріуса ОСОБА_9 задля проведення реєстрації права власності вище вказаного нерухомого майна, власної квартири. Рішенням №39518050 від 05.02.2018 р. нотаріусом ОСОБА_9 їй було відмовлено у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2, так як нотаріусом встановлене наявне зареєстроване обтяження речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, майно позивачів на сьогоднішній день перебуває під забороною відчуження, що й стало приводом звернення позивачів до суду з відповідною позовною заявою, так як існуюче обтяження є перешкодою у здійсненні ними права власності.

Позивачі в суд з’явились, на судовому засіданні просили їх позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Третя особа в суд не з’явилась, надавала суду заяву про розгляд справи без її участі. Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Станом на 29.01.2019 року від відповідача письмового відзиву на позов до суду не надходило, тому з урахуванням ч.8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Суд ознайомившись та дослідивши матеріали справи й надані позивачем докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 серпня 2019 року між ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на Центральній ОСОБА_3 товарній укладений договір купівлі-продажу №1143, за яким позивачами придбано квартиру АДРЕСА_3. Право приватної власності зареєстроване за позивачами ОСОБА_3 Бюро технічної інвентаризації 13.08.1996 року під №2955.

Як вбачається з відомостей про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 05.02.2018 року, існує обтяження на майно позивачів, на квартиру АДРЕСА_4, за №8173218 реєстратором : перша ОСОБА_3 державна нотаріальна контора, підстава обтяження - договір застави, реєстровий номер 42 від 30.01.1996 року, власник ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12.

За клопотанням позивачів ухвалою суду від 22.05.2018 року у ОСОБА_3 обласного нотаріального архіву (м. Одеса вул. Корольова, 92-а) задля з’ясування особи – заставодержателя, кредитора, з'ясування осіб, на права та інтереси яких прямо та безпосередньо вплине рішення суду, а саме: осіб, в інтересах яких накладено обтяження, про зняття якого просить позивач, витребуваний вище згаданий договір застави реєстровий номер 42 від 30.01.1996 року. За даним договором Заставодержателем, особою в інтересах якої накладене обтяження, є Акціонерний ОСОБА_13 “ФІНБАК” (АКБ “ФІНБАНК”), теперішня назва Публічне Акціонерне товариство “ФІІНБАНК” ( ПАТ “ФІНБАНК”), переіменоіваний 15.04.2010 року на загальних зборах акціонерів, у зв’язку з приведенням найменування у відповідність до вимог чинного законодавства. Заставодавець приватна виробничо-комерційна фірма “Акцион”, засновники підприємства, власники квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12.

Згідно витягу з відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно від 05.02.2018 року, наявна заборона відчуження на квартиру позивачів, а саме: тип обтяження : заборона (архівний запис) реєстраційний номер обтяження 8173218 зареєстровано 11.11.2008 року 10:53:03 за №8173218 реєстратором : перша ОСОБА_3 державна нотаріальна контора, підстава обтяження - договір застави, реєстровий номер 42 від 30.01.1996 року.

Таким чином, обтяження на квартиру було внесене до реєстру лише у 2008 році, тоді як, право власності було зареєстровано у БТІ 13.08.1996 року, про що свідчить відмітка на договрі. Таким чином на час виникнення права власності у позивачів на квартиру спірна застава не була зареєстрована у реєстрі, згідно до положень ст. 577 ЦК України.

Згідно п.2ст.51 ЦПК України Відповідно до п.2 постанови пленуму ВССУ від 03.06.2016 р. №5 “Про судову практику у справах про зняття арешту з майна”, первісний відповідач, за клопотанням позивачів, замінений належним відповідачем ПАТ “ФІНБАНК”.

На вимогу ухвал суду від 08 серпня 2018 року та 02 жовтня 2018 року, за клопотанням позивачів по справі у КП “ Бюро технічної інвентаризації ” ОСОБА_3 міської ради (м. Одеса вул. Троїцька,25) витребувані : копія свідоцтва про право власності на житло, за адресою : АДРЕСА_6 видана УЖКГ ОСОБА_3 міськвиконкому від 28.06.1996 року №166, зареєстроване в ОСОБА_3 БТІ 05.07.1996 року, власник мале підприємство “Поділля” МП “Поділля”), свідоцтво видане на підставі договору-купівлі нерухомого майна від 20.06.1996 року ; витребуваний договір міни нерухомого майна Н/96-0743 від 09.07.1996 року, квартири, яка розташована за адресою : м. Одеса вул. Старопортофранківська будинок №107, договір зареєстрований у МБТІ під №103 05.08.1996 року, сторони у договорі МП “Поділля” та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, у яких подружжя ОСОБА_1 09 серпня 1996 року й придбали квартиру, за вказаною адресою. Позивачі постійно з дітьми, а у теперішній час вже з онуками, проживають у придбаній ними 22 роки тому квартирі, тобто 22 роки позивачі володіють й користується своїм майном, сплачують комунальні послуги, несуть витрати , пов’язані з утриманням приналежного їм майна.

З пояснень позивачів слідує, що за усі роки роки жодних претензій, щодо їх квартири не надходило від жодної особи, зокрема й від відповідача по справі, ПАТ “ФІНБАНК”, Тобто, право позивачів на приналежну їм квартиру ніким не оспорюване, зокрема й правочин договір купівлі-продажу №1143 від 09.08.1996р.

Відповідно до ст.204 Цивільного Кодексу України, щодо презумпції правочину, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до п.2 ст.331 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно виникає з моменту його реєстрації. Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України , власник,який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно із ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається з підстав не заборонених законом, зокрема з правочинів

В силу ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України, особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу, зокрема, шляхом припинення дії, яка порушує право.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності обтяження (заборони відчуження об’єкту нерухомого майна), накладеної на майно, порушується право власності позивачів, внаслідок чого вони позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивачів підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом припинення обтяження (заборони відчуження об’єкту нерухомого майна) .

За наведених обставин, суд доходить висновку, що позов є законним і обґрунтованим, в зв’язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.. 1, 2, 5, 11, 76-81, 206, 241, 247, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Фінбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмета спору Перша ОСОБА_3 Державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України про скасування заборони відчуження майна -задовольнити.

Припинити обтяження, заборону, щодо квартири за адресою: м. Одеса вулиця Старопортофранківська квартира №3 буд. №107. Тип обтяження : заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 8173218 зареєстровано 11.11.2008 року 10:53:03 реєстратором : перша ОСОБА_3 державна нотаріальна контора, підстава обтяження - договір застави , реєстровий номер 42 від 30.01.1996 р.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна відомості про обтяження (заборону) щодо квартири АДРЕСА_7: тип обтяження - заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження 8173218 зареєстровано - 11.11.2008 року 10:53:03 реєстратором : перша ОСОБА_3 державна нотаріальна контора, підстава обтяження - договір застави, реєстровий номер 42 від 30.01.1996 р.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду виготовлений 01.02.2019 року.

Суддя: Науменко А.В.

29.01.2019