Ухвала суду № 79560559, 31.01.2019, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/21562/18

Провадження № 2/520/1365/19

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

31.01.2019

Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення Одеської міської ради №2217-ХХІІІ від 17.04.2001 та визнання недійсним державного акту на право власності на землю, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення Одеської міської ради №2217-ХХІІІ від 17.04.2001 та визнання недійсним державного акту на право власності на землю.

Як вбачається у прохальній частині позову позивач просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, враховуючи майновий стан на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суддя дійшов наступного.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами).

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» у 2018 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 у розмірі 1762,00 грн.

Згідно ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить- 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 704,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно роз’яснень викладених у п. 29 Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 №10, відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Позивач просить відстрочити сплату судового збору, при цьому не довів неможливості, які б підтверджували про його скрутний матеріальний стан та неможливість сплатити судового збору. Та обставина, на яку позивач посилається, не є достатньою підставою для відстрочення слати судового збору.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку про відсутність встановлених законом підстав для відстрочення сплати судового збору.

Як вбачається у прохальній частині позову, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме: 1) про визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради від 17.04.2001 №2217-ХХІІІ «Про передачу у приватну власність гр. ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0424 га, за адресою: м. Одеса, вул. Бабушкіна, 25-27, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель; 2) про визнання Державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №485222 виданий ОСОБА_2 20 квітня 2002 року – недійсним.

Згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» не передбачено пільг щодо звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються до суду з даним позовом.

Таким чином, за відсутності підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору, позивачу необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру, у розмірі 1409,60 грн. (704,80х2) за реквізитами:отримувач: УК у м. Одесі (Київський р-н), код отримувача 38016923, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок № 31212206015005, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім того, як вбачається позовна заява підписана ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1.

На підтвердження повноважень представника надано копію довіреності від 03 жовтня 2018 року, якане може вважатися належним документом на здійснення представництва в суді та на підписання даного позову в інтересах позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно ч. 1 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Відповідно до ч. 2, ч. 5, ч. 6 ст. 62 ЦПК України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідченні суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

За приписами ст.76 Закону України «Про нотаріат», вірність копії з копії документа може бути засвідчена нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, якщо вірність копії засвідчена в нотаріальному порядку або якщо ця копія видана підприємством, установою, організацією, що видала оригінал документа.

Враховуючи викладене, повноваження представника сторони мають бути підтверджені оригіналом довіреності, що посвідчує такі повноваження, або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії довіреності, інші копії не передбачені нормами ЦПК України як такі, що можуть бути підтвердженням повноважень представника.

Можливості посвідчення відповідності оригіналу копії довіреності самостійно представником положеннями ЦПК України, чи іншим законом не передбачено.

Проте, як вбачається позовна заява в інтересах ОСОБА_1 підписана ОСОБА_3 як його представником, на підтвердження чого додано копію довіреності від 03.10.2018, засвідчену цією ж особою, що не узгоджується з наведеними вище приписами процесуального закону.

Таким чином, суд дійшов висновку, що повноваження представника ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1 на здійснення представництва в суді та на підписання даного позову в інтересах позивача, не підтверджені належними доказами.

Також, звертаю увагу, на те, що згідно частини третьої статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Пунктом 11 Перехідних положень Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року, у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року, у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані вище недоліки.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення Одеської міської ради №2217-ХХІІІ від 17.04.2001 та визнання недійсним державного акту на право власності на землю - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви– десять днів з дня отримання даної ухвали суду.

Роз’яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали направити позивачу для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бескровний Я. В.