Ухвала суду № 79560417, 29.01.2019, Київський районний суд м. Одеси

____________________

справа № 520/6599/18

провадження № 2/520/2107/19

УХВАЛА

про залишення без руху позовної заяви третьої особи

29.01.2019 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Літвінової І.А.,

секретар судового засідання – Молодов В.С.

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі питання щодо прийняття самостійної позовної заяви третьої особи ОСОБА_1 (паспорт громадянина України: КЕ 338849; адреса реєстрації: АДРЕСА_1) у цивільній справі № 520/6599/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_1 про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У підготовчому судовому засіданні 28.12.2018 року ухвалою суду до участі у цивільній справі № 520/6599/18 третьою особою залучено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за особистою заявою цієї особи, поданою 12.12.2018 року та підтриману ОСОБА_1 у засіданні.

Право будь-якого учасника справи надати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, визначено п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України.

Статтею 181 ЦПК України передбачено право третьої особи викласти свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову або відзиву у поясненнях третьої особи, в строк, встановлений судом.

За приписами цієї статті суд має встановити такий строк, який дозволить третій особі підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази та надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи - отримати відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.

На виконання вимог частини четвертої статті 181 ЦПК України, з метою забезпечення прав третьої особи ОСОБА_5, що передбачені статтями 43 та 181 ЦПК України, суд визначив третій особі ОСОБА_5 строк для надання пояснень та за узгодженням із присутніми у судовому засіданні учасниками справи та їх представниками продовжив підготовче провадження до 29.01.2019 року.

У визначений судом строк третя особа ОСОБА_5 пояснень щодо позову, відзиву не надала, скориставшись своїм процесуальним правом на власний розсуд.

Між тим, 04.01.2019 р. до канцелярії суду надійшла самостійна позовна заява третьої особи ОСОБА_1 (вхід. № 341).

Право третьої особи подати позов із самостійними позовними вимогами щодо предмета спору до однієї або декількох сторін до закінчення підготовчого провадження передбачено ч. 1 ст. 52 ЦПК України.

Підготовче засідання 29.01.2019 року проводиться за відсутності учасників справи.

До заяви вхід. № 3996 від 29.01.2019 р. (з процесуальних питань) представником позивача ОСОБА_2 адвокатом ОСОБА_6 додано ордер, на підтвердження, що він уповноважений у Київському районному суді м. Одеси діяти від імені ОСОБА_1. У заяві представник позивача ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_1 просив провести розгляд заяв та клопотань у судовому засіданні без його присутності.

Згідно з ч. 4 ст. 60 ЦПК України одна й та сама особа може бути одночасно представником декількох позивачів або декількох відповідачів або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними.

Судом не встановлена суперечність інтересів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у цивільній справі № 520/6599/18. Також судом не встановлена наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів між позивачем ОСОБА_2 і ОСОБА_1, як позивачем за пред’явленим ним позовом третьої особи.

У заяві вхід. № ЕП-647 від 29.01.2019 р. представник відповідачів довів до відома суду заперечення проти прийняття до спільного розгляду позовної заяви третьої особи ОСОБА_7 від 04.01.2019 р. з підстав, викладених у письмових запереченнях від 28.01.2019 р.

У запереченнях (вхід. № ЕП-592 від 28.01.2019 р.) представник відповідачів, посилаючись на положення ч. 1 ст. 52, ст. 193 - 195 ЦПК України зробив висновок, що позовні вимоги третьої особи ОСОБА_1 не є самостійними, оскільки повторюють зміст уточненої позовної заяви позивача в останній редакції. Також у запереченнях зауважено, що позовна заява третьої особи подана без додержання вимог п. 8, п. 9 ч. 3 ст. 175, ч. 1, ч. 5 ст. 177 ЦПК України, у зв’язку із чим до цієї заяви слід застосувати положення статті 185 ЦПК України.

Суд частково погоджується із позицією представника відповідачів.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України: КЕ 338849, виданий Київським РВУМВС України в Одеській області 19.07.1996 р.; РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1: адреса реєстрації: АДРЕСА_2) звернувся до суду, як особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність, яка полягає в здатності особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді.

Позовна заява третьої особи підписана ОСОБА_1 особисто та подана з додержанням правил підсудності, встановлених ч. 6 ст. 30 ЦПК України.

У відповідності до ч. 3 ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов’язки позивача.

Принцип диспозитивності цивільного судочинства полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 5 ст. 4 ЦПК України передбачено, що жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Порядок подання позову третьої особи із самостійними вимогами регламентований статтею 195 ЦПК України, яка є відсильною до статей 193 і 194 ЦПК України.

За приписами ч. 2, ч. 3 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов’язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об’єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Проаналізувавши зміст позовної заяви третьої особи ОСОБА_1 суд дійшов висновку, що позови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникли з одних правовідносин, позови є взаємопов’язаними і спільний їх розгляд є доцільним.

Підстав, встановлених ч. 3 ст. 194 ЦПК України для повернення позовної заяви третьої особи ОСОБА_1 судом не встановлено.

За змістом ч. 1 ст. 194 ЦПК України позовна заява третьої особи подається з додержанням загальних правил пред’явлення позову і повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

У позовній заяві третьої особи ОСОБА_1 вимоги статей 175 і 177 ЦПК України не додержані, що є недоліками позовної заяви, які потребують виправлень.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс.

Всупереч вказаним вимогам, у позовній заяві ОСОБА_1 індекси в адресах реєстрації відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є неприйнятними, оскільки не відповідають офіційно встановленим (відбиті як «65000»).

Позивачу слід взяти до уваги, що за своєю суттю адреса це умовна кодифікація місця знаходження об’єкту, яка застосовується з метою поштового зв’язку. Правила написання адреси, встановлені Міністерством зв'язку, для забезпечення якнайшвидшого пересилання, зберігання і доставляння поштових відправлень. На всіх адресах пишеться: назва вулиці, номер будинку і квартири; назва населеного пункту, міста; назва району; назва області, індекс.

Поштова індексація України розроблена на основі п'ятицифрових кодів, і використовується для пришвидшення сортування та доставки поштових відправлень. Четверта та п'ята цифри індексу вказують номери підпорядкованих їм відділень зв'язку або населених пунктів.

Отже, третій особі, як позивачу необхідно виконати вимоги п. 2 ч. 3, ч. 6 ст. 175 ЦПК України належним чином, вказавши поштові індекси в адресах відповідачів у відповідності до встановлених правил.

Також звертається увага ОСОБА_1, що серія та номер паспорту позивача зазначені у позовній заяві «КЕ 454917» не співпадають із номером та серією паспорту, виданим на ім’я ОСОБА_1, а є тотожними із номером та серією паспорту ОСОБА_2.

Крім того, п. 1 ч. 3 ст. 175 ЦПК України вимагаєтеся у позовній заяві зазначати найменування суду першої інстанції, до якого подається заява, наприклад: «Київський районний суд м. Одеси», оскільки заява подається саме суду, а не судді. Звісно, що у випадку, якщо провадження у справі вже відкрито, у заяві доцільно конкретизувати, у провадженні якого з суддів ця справа на цей час знаходиться.

Такі ж вимоги встановлені і п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 183 ЦПК України, де визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі.

ОСОБА_1 не виконані й вимоги п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в частині зобов’язання зазначати у позовній заяві докази, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Так, ОСОБА_1 не зазначає докази наступним обставинам, на які посилається у позовній заяві та до яких відносяться:

-проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 однією сім’єю за однією адресою;

-ведення вказаними особами спільного господарства;

-наявність у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спільної дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.

У разі неможливості одержати докази самостійно позивач повинен до позовної заяви додати клопотання про їх витребування, що передбачено частиною третьою статті 177 ЦПК України та у відповідності до пункту 7 частини третьої статті 175 ЦПК України повідомити про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Оскільки третя особа посилається на докази, які вже наявні у матеріалах справи, й відповідно є у учасників справи, суд вважає за доцільне застосувати до порядку надання доказів ОСОБА_1 положення ч. 9 ст. 83 ЦПК України, якими встановлені умови для звільнення учасника справи від надання копій доказів іншим учасникам справи у випадку їх наявності у цих учасників. Між тим, на виконання ч. 1 ст. 177 ЦПК України, третя особа ОСОБА_1 повинен надати копії своєї позовної заяви відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (чи докази самостійного направлення копій позовної заяви всім учасникам справи), а також копії всіх доказів, на які він посилається у заяві для направлення особі, яка не була учасником справи та зазначена у позовній заяві ОСОБА_1 третьою особою – Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради.

Також ОСОБА_1 необхідно зазначити, у кого знаходяться оригінали доказів, на які він посилається у позовній заяві.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

Позовна заява ОСОБА_1 такого розрахунку не містить.

Позивачу варто взяти до уваги, що за положеннями статей 133, 134 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

За правилами ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір сплаченого ОСОБА_1 судового збору не відповідає Закону України «Про судовий збір».

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» (далі – Закону № 3674-VI) ставка судового збору за позовну заяву немайнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За положеннями частини першої цієї статті судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» установлений прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року у розмірі 1921 гривні.

Відповідно 0,4 розміру від 1921 гривні дорівнює 768,40 гривень. У відповідності до частини третій статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Тобто за кожну вимогу немайнового характеру позивач повинен сплати судовий збір у розмірі 768,40 гривень.

У позовній заяві ОСОБА_1 міститься п’ять немайнових позовних вимог.

До позовної заяви ОСОБА_1 додана квитанція, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 768,40 грн.

Виходячи з наведеного, недоплата судового збору ОСОБА_1 складає 3073,60 гривень (768,40 грн. (розмір збору за одну вимогу немайнового характеру) Х 5 (кількість позовних вимог немайнового характеру) = 3842 грн. (загальна сума судового збору за всі вимоги ОСОБА_1 немайнового характеру); 3842 грн. – 768,40 грн. (сума фактично сплаченого судового збору) = 3073,60 грн. (сума недоплаченого судового збору)).

Позивачу необхідно виконати вимоги ч. 4 ст. 177 ЦПК України та додати до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Суд зазначає, що документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв’язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Оригінал такої квитанції додається до всіх позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших судових документів, що направляються до судової інстанції.

У п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року за № 10 роз’яснено, що законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року№ 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: отримувач коштів - УК у Київському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 31212206015005; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа «ОСОБА_9 Ганс-Адам ІІ проти Німеччини»).

У відповідності до ч. 2 ст. 194 ЦПК України до позовної заяви третьої особи, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Враховуючи сукупність всіх виявлених недоліків позовної заяви ОСОБА_1, у відповідності до частини першої статті 185 ЦПК України позовна заява залишається без руху із встановленням позивачеві строку усунення недоліків.

З огляду на викладене, суд надає максимальний з передбачених Цивільним процесуальним кодексом України строк на усунення недоліків – десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 183, 185, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву третьої особи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України: КЕ 338849, виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 19.07.1996 р.; РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1: адреса реєстрації: АДРЕСА_2) до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691; місцезнаходження: м. Одеса, вул. Черняховського, 6, п/і 65009) про скасування реєстрації права власності, скасування правочинів та зобов’язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк усунення недоліків шляхом повного виконання вимог статей 175, 177 ЦПК України щодо форми, змісту позовної заяви та порядку подання письмових доказів - десять днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою до суду, роз’яснивши, що у випадку виконання ухвали та усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона буде вважатись поданою у день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява буде вважатися не поданою і повернута позивачеві разом із доданими до неї матеріалами, що не позбавить позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Роз’яснити учасникам справи, що згідно з ч. 4 ст. 52 ЦПК України після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її складення.

Днем складення повного судового рішення є 01 лютого 2019 року.

Ухвала не є окремим об’єктом апеляційного оскарження без постановлення судового рішення.

З текстом ухвали можна ознайомитись за веб-адресою: www.reyestr.court.gov.ua.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://court.gov.ua/fair/sud1512/.

Суддя Літвінова І. А.