Ухвала суду № 79560225, 29.01.2019, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

справа № 520/6599/18

провадження № 2/520/2107/19

УХВАЛА

про залишення без руху уточненої позовної заяви позивача

після відкриття провадження у справі

29.01.2019 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Літвінової І.А.,

секретар судового засідання – Молодов В.С.

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті ОСОБА_1 за відсутності учасників справи питання щодо прийняття уточненої позовної заяви позивача у цивільній справі № 520/6599/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Київська районна адміністрація Одеської міської ради про зобов’язання вчинити певні дії та зустрічного позову відповідача ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 06.08.2018 року у цивільній справі № 520/6599/18 було прийнято уточнену позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за якою позивач просив:

1.скасувати запис про право власності 259126623, що зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 квітня 2018 року, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1540762551101, про реєстрацію право власності ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на житловий будинок № 86 (вісімдесят шість) по вулиці Толбухіна в місті Одеса;

2.визнати недійсним договір про право власності купівлі-продажу житлового будинку № 86 (вісімдесят шість) по вулиці Толбухіна в місті Одеса, укладений між ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, та ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, посвідчений 27 квітня 2018 року держаним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 за реєстровим номером 4-1079;

3.скасувати запис про право власності на нерухоме майно 27 квітня 2018 року, реєстраційний номер об’єктів нерухомого майна 1540762551101, про реєстрацію права власності ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, на житловий будинок № 86 (вісімдесят шість) по вулиці Толбухіна в місті Одеса;

4.зобов’язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знести самочинно збудований двоповерховий будинок, який будується на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 86;

5.стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати.

У підготовчому судовому засіданні 16.11.2018 року за клопотанням представника позивача адвоката ОСОБА_7 суд надав строк на уточнення уточненої позовної заяви. Представник відповідачів проти цього не заперечував, погодившись із доцільністю відкласти питання щодо прийняття їх зустрічного позову, оскільки не виключалось, що внаслідок уточнення уточненої позовної заяви ОСОБА_2 виникне похідна потреба уточнити й зустрічну позовну заяву ОСОБА_4

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 97 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Уточнена позовна заява зі сторони позивача надійшла до суду 30.11.2018 р. за підписом ОСОБА_7 (вхід. № 48479).

Повторно уточнені позовні вимоги позивача викладені у наступній редакції:

1.скасувати запис про право власності 259126623, що зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 квітня 2018 року, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1540762551101, про реєстрацію права власності ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на житловий будинок № 86 (вісімдесят шість) по вулиці Толбухіна в місті Одеса – як такий, що здійснений на підставі скасованої декларації про готовність об’єкта до експлуатації, серія та номер ОД 141181121896, виданої 23 квітня 2018 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради;

2.визнати недійсним договір про право власності купівлі-продажу житлового будинку № 86 (вісімдесят шість) по вулиці Толбухіна в місті Одеса, укладений між ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, та ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, посвідчений 27 квітня 2018 року держаним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 за реєстровим номером 4-1079;

3.визнати недійсним договір про право власності купівлі-продажу земельної ділянки № 86 (вісімдесят шість) по вулиці Толбухіна в місті Одеса, укладений між ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, та ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, посвідчений 27 квітня 2018 року держаним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 за реєстровим номером 4-1075;

4.скасувати запис про право власності 25935699, що зареєстровано на нерухоме майно 27 квітня 2018 року, реєстраційний номер об’єктів нерухомого майна 1540762551101, про реєстрацію права власності ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, на житловий будинок № 86 (вісімдесят шість) по вулиці Толбухіна в місті Одеса;

5.зобов’язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за їх рахунок усунути наслідки незаконного будівництва будинку № 86 (вісімдесят шість) по вулиці Толбухіна в місті Одеса, який будується на підставі скасованого ще 14 грудня 2017 року будівельного паспорту № 01-07/150 від 14 червня 2017 року, а саме: привести його у відповідність до будівельних норм та правил ДБН 360-92, а у разі неможливості приведення до норм ДБН 360-92 - знести за рахунок відповідачів самочинно збудований зазначений двоповерховий будинок, який будується на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 86;

6.стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати.

У підготовчому судовому засіданні 12.12.2018 року представник позивача ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_7 просив прийняти уточнену позовну заяву в останній редакції.

Представник відповідачів просила розгляд цього питання відкласти, пославшись на неодержання копії уточненої позовної заяви із додатками.

28.12.2018 року питання щодо прийняття уточненої позовної заяви було відкладено, а в судовому засіданні оголошена перерва у зв’язку із вступом в справу третьої особи – ОСОБА_5.

Право будь-якого учасника справи надати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, визначено п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України.

Статтею 181 ЦПК України передбачено право третьої особи викласти свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову або відзиву у поясненнях третьої особи, в строк, встановлений судом.

За приписами цієї статті суд має встановити такий строк, який дозволить третій особі підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази та надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи - отримати відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.

На виконання вимог частини четвертої статті 181 ЦПК України, з метою забезпечення прав третьої особи ОСОБА_8, що передбачені статтями 43 та 181 ЦПК України, суд встановив строки для надання пояснень третьою особою ОСОБА_8 та за узгодженням із присутніми у судовому засіданні учасниками справи та їх представниками продовжив підготовче провадження до 29.01.2019 року.

Підготовче засідання 29.01.2019 року проводиться за відсутності учасників справи.

Представники третіх осіб Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та Київської районної адміністрації Одеської міської ради будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не надавали.

У заяві вхід. № 3996 від 29.01.2019 р. (з процесуальних питань) представник позивача адвокат ОСОБА_7 просив провести розгляд заяв та клопотань у судовому засіданні без його присутності. До заяви представником додано ордер, на підтвердження, що він, як адвокат уповноважений діяти у Київському районному суді м. Одеси також і від імені ОСОБА_5.

У заяві вхід. № ЕП-647 від 29.01.2019 року представник відповідачів довів до відома суду заперечення проти прийняття до розгляду уточнених позовних вимог сторони позивача від 29.11.2018 р. з підстав, викладених у письмових запереченнях від 28.01.2019 р.

Так, у письмових запереченнях від 28.01.2019 р. (вхід. № ЕП-591), наданих за підписом адвоката ОСОБА_1 - представника відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зазначено про наявність підстав для застосування до уточненої позовної заяви положень статті 185 ЦПК України у зв’язку із поданням уточнення позовних вимог ОСОБА_2 від 30.11.2018 року без додержання вимог, викладених у п. 6, п. 7, ч. 3 ст. 175та ст. 177 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».

Суд частково погоджується з позицією представника відповідачів.

Уточнена позовна заява ОСОБА_2 дійсно містить певні недоліки та підлягає залишенню без руху. Утім, на думку суду, положеннями статті 185 ЦПК України регламентоване питання залишення позовної заяви без руху до відкриття провадження у справі. Оскільки провадження у цивільній справі № 520/6599/18 вже відкрито, то до позовної заяви ОСОБА_2 належить застосувати приписи частини 11 статті 187 ЦПК України, за якими, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Скориставшись правом, встановленим п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач до закінчення підготовчого засідання збільшив розмір позовних вимог, доповнивши їх вимогами про визнання недійсним договору про право власності купівлі-продажу земельної ділянки (п. 3 уточненої позовної заяви від 30.11.2018 року).

Частиною третьої статті 176 ЦПК України встановлено, що у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.

До уточненої позовної заяви позивача не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору за нову вимогу немайнового характеру.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» (далі – Закону № 3674-VI) ставка судового збору за позовну заяву немайнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За положеннями частини першої цієї статті судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» установлений прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року у розмірі 1921 гривні.

Відповідно 0,4 розміру від 1921 гривні дорівнює 768,40 гривень.

Виходячи з наведеного, позивач повинен сплатити судовий збір за нову вимогу немайнового характеру у сумі 768, 40 гривень та на виконання приписів ч. 4 ст. 177 ЦПК України додати до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Суд зазначає, що документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв’язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Оригінал такої квитанції додається до всіх позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших судових документів, що направляються до судової інстанції.

У п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року за № 10 роз’яснено, що законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року№ 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста ОСОБА_1, а саме: отримувач коштів - УК у Київському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 31212206015005; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).

На усунення інших недоліків уточненої позовної заяви позивачу необхідно виконати належним чином вимоги п. 2, п. 5, п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зважаючи на наступне.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс.

Всупереч вказаним вимогам, у позовній заяві ОСОБА_2 індекси в адресах реєстрації відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є неприйнятними, оскільки не відповідають офіційно встановленим (відбиті як «65000»).

Позивачу слід взяти до уваги, що за своєю суттю адреса це умовна кодифікація місця знаходження об’єкту, яка застосовується з метою поштового зв’язку. Правила написання адреси, встановлені Міністерством зв'язку, для забезпечення якнайшвидшого пересилання, зберігання і доставляння поштових відправлень. На всіх адресах пишеться: назва вулиці, номер будинку і квартири; назва населеного пункту, міста; назва району; назва області, індекс.

Поштова індексація України розроблена на основі п'ятицифрових кодів, і використовується для пришвидшення сортування та доставки поштових відправлень. Четверта та п'ята цифри індексу вказують номери підпорядкованих їм відділень зв'язку або населених пунктів.

Отже, позивачу необхідно виконати вимоги п. 2 ч. 3, ч. 6 ст. 175 ЦПК України належним чином, вказавши поштові індекси в адресах відповідачів у відповідності до встановлених правил.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Оскільки позовна заява від 30.11.2018 року є уточнюючою, а не самостійною, то при виконанні п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачу необхідно вказати відомості про всі заходи забезпечення доказів або позову, які вживалися до подання саме уточненої позовної заяви.

Позивачем не виконані вимоги п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в частині зобов’язання зазначити у позовній заяві докази, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Так, позивач не зазначає докази наступним обставинам, на які посилається у позовній заяві та до яких відносяться:

-проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 однією сім’єю за однією адресою;

-ведення вказаними особами спільного господарства;

-наявність у Тишенко та ОСОБА_4 спільної дитини ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У разі неможливості одержати докази самостійно позивач повинен до позовної заяви додати клопотання про їх витребування, що передбачено частиною третьою статті 177 ЦПК України та у відповідності до пункту 7 частини третьої статті 175 ЦПК України повідомити про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

Також звертається увага позивача/представника позивача на доцільність уточнити у вступній частині заяви, що позивачем є саме ОСОБА_2, а ОСОБА_7 – її представником. Оскільки частина «ПОЗИВАЧ» викладена на думку суду некоректно: «позивач: ОСОБА_7 Валентинович…представник ОСОБА_2». Також при підписанні заяви позивачу/представнику позивача пропонується зазначати процесуальний статус учасника справи – підписанта, наприклад: «представник позивача адвокат ОСОБА_7 (підпис)».

Частиною першою статті 64 ЦПК України встановлено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов’язки.

Зі змісту цих положень вбачається, що представник здійснює повноваження саме від імені свого довірителя, а не від свого імені.

Крім того, п. 1 ч. 3 ст. 175 ЦПК України вимагаєтеся у позовній заяві зазначати найменування суду першої інстанції, до якого подається заява, наприклад: «Київський районний суд м. Одеси», оскільки заява подається саме суду, а не судді. Звісно, що у випадку, якщо провадження у справі вже відкрито, у заяві доцільно конкретизувати, у провадженні якого з суддів ця справа на цей час знаходиться.

Такі ж вимоги встановлені і п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 183 ЦПК України, де визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

Уточнена позовна заява такого розрахунку не містить.

Позивачу варто взяти до уваги, що за положеннями статей 133, 134 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Отже, позивачу пропонується врахувати наслідки ненадання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс та очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа «ОСОБА_10 Ганс-Адам ІІ проти Німеччини»).

Враховуючи сукупність всіх виявлених недоліків уточненої позовної заяви, у відповідності до частини одинадцятої статті 187 ЦПК України заява залишається без руху із встановленням позивачеві строку усунення недоліків.

З огляду на викладене, суд надає максимальний з передбачених Цивільним процесуальним кодексом України строк на усунення недоліків після відкриття провадження у справі – п’ять днів з дня вручення копії даної ухвали.

Щодо зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_2, у редакції від 10.12.2018 року (а.с. 59-62 том ІІ), то за правилами виключної підсудності, встановленими ч. 6 ст. 30 ЦПК України зустрічний позов незалежно від його підсудності пред’являється в суд за місцем розгляду первісного позову.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Частиною першою статті 193 ЦПК України встановлено, що відповідач має право пред’явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічна позовна заява ОСОБА_4 подана без порушення строків та з додержанням правил підсудності, встановлених статтею 30 ЦПК України.

Уточнена позовна заява в цілому подана із додержанням вимог статті 175, 177 ЦПК України, суд встановив, що в адресі третьої особи ОСОБА_3 не відбитий поштовий індекс (п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК), що не є істотним недоліком, який перешкоджає прийняттю позовної заяви. Між тим, суд, керуючись принципом пропорційності, дійшов висновку про доцільність відкладення розгляду питання щодо можливості прийняття зустрічного позову ОСОБА_4 до результатів розгляду питання щодо прийняття уточненої позовної заяви ОСОБА_2 одночасно відкладається й розгляд заяви ОСОБА_4 про забезпечення доказів, за якою ОСОБА_4 просить:

1.витребувати з Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради належним чином завірені копії усіх матеріалів інвентаризаційної справи стосовно житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 86-б;

2.витребувати з Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Стовпова, 17 А) належним чином завірену копію розпорядження управління житлово-комунального господарства Одеського міськвиконкому від 25.02.2002 р. № 425 на підставі якої видано свідоцтво про право власності №017880 від 25.02.2002 р. замість договору купівлі-продажу, посвідченого Третьою одеською нотаріальною конторою 19.11.1993 р. № 2-9093, зареєстровано ОМБТІ 29.05.1995 р. № 23363, стор. 164 кн. 227;

3.витребувати з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (адреса: вул. Канатна, буд. 83) інформацію, хто є власником земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 86-б, якщо є власник то на підставі яких документів зареєстровано право власності на земельну ділянку;

4.витребувати у ОСОБА_2 (РНОКПП (ІПН) НОМЕР_3, адреса: АДРЕСА_1, 65080) проектну документацію та робочий проект на будівництво житлового будинку літ. «Л» загальною площею 332,6 кв.м., житловою площею 112,7 кв.м., відображеного згідно свідоцтва про право власності № 017880 від 25.02.2002 р. у технічному паспорті від 16.12.2001 р. за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 86-б; документи, що підтверджують затвердження та узгодження цієї проектної документації та дозвіл на виконання будівельних робіт на підставі затвердженої проектної документації, копії до матеріалів справи та оригінали для огляду у судовому засіданні;

5.надати повноваження на одержання доказів і доставку до суду ОСОБА_4 (РНОКПП (ІПН) НОМЕР_2; АДРЕСА_2, 65029) (а.с. 203-210 том ІІ).

Керуючись ст. 11, 84, ст. ст. 175-177, 183, 187, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Уточнену позовну заяву (вхід. № 484779 від 30.11.2018 р.) позивача до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5 (паспорт громадянина України: КЕ 338849, виданий Київським РВУМВС України в Одеській області 19.07.1996 р.; РНОКПП (ІПН) НОМЕР_4: адреса реєстрації: АДРЕСА_3), Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691; місцезнаходження: м. Одеса, вул. Черняховського, 6, п/і 65009) про скасування реєстрації права власності, скасування правочинів та зобов’язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк усунення недоліків шляхом повного виконання вимог статей 175, 177 ЦПК України щодо змісту позовної заяви та порядку подання письмових доказів – п’ять днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Роз’яснити позивачу, що встановлений судом чи законом процесуальний строк може бути продовжений чи поновлений судом за вмотивованою заявою учасника справи.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою до суду, роз’яснивши, що у випадку виконання ухвали та усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона буде вважатись поданою у день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява буде вважатися не поданою і повернута позивачеві разом із доданими до неї матеріалами, що не позбавить позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Розгляд питання щодо можливості прийняття зустрічного позову ОСОБА_4 й розгляд заяви ОСОБА_4 про забезпечення доказів відкласти до вирішення питання щодо прийняття уточненої позовної заяви ОСОБА_2

Ухвала набирає законної сили з моменту її складення.

Повне судове рішення складено 01 лютого 2019 року.

Ухвала не є окремим об’єктом апеляційного оскарження без постановлення судового рішення.

З текстом ухвали можна ознайомитись за веб-адресою: www.reyestr.court.gov.ua.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://court.gov.ua/fair/sud1512/.

Суддя

ОСОБА_11