Рішення № 79559831, 31.01.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/3187/2018 Справа № 490/7475/18

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

Головуючого у справі, судді - Гуденко О.А.,

при секретарі - Кваша С.О.,

за відсутності сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Морського агентства «ІСМА» до Приватного Акціонерного Товариства «Українська пожежно-страхова компанія», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант», ОСОБА_1, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів.

06 вересня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Морське агентство «ІСМА» в особі її представника (тут і надалі за текстом - ТзОВ МА «ІСМА», позивач) звернулось до суду з позовом до Приватного Акціонерного Товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (тут і надалі за текстом - ПрАТ «УПСК», відповідач1), Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант» (тут і надалі за текстом - ТДВ «СК «Мотор-Гарант», відповідач2), ОСОБА_1 (тут і надалі за текстом - відповідач3) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_2 (тут і надалі за текстом - треті особи), в обґрунтування якого послалась на те, що в результаті настання події ДТП, яка мала місце 15.04.2018 біля 08.50 год. в районі будинку № 11 по вул. Чкалова в м. Миколаєві за участю транспортного засобу марки «Mazda 626», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_1, а також транспортного засобу марки «Hundai Elantra», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, застрахований позивачем автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Відповідач визнав себе винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

До того ж, разом із складанням протоколу про адміністративне правопорушення, відповідача1 було повідомлено про настання страхового випадку - події дорожньо-транспортної пригоди від 15.04.2018 та одночасно повідомлено про необхідність здійснення страхового відшкодування.Надано перелік всіх необхідних документів.

Окрім того, 20.04.2018 було складено Акт огляду транспортного засобу марки «Hundai Elantra», реєстраційний номер НОМЕР_1, з переліком наявних механічних пошкоджень, отриманих останнім внаслідок настання події ДТП.

У свою чергу відповідач1 надав відповідь зі змісту якої вбачається, що останній винуватець ДТП, водій транспортного засобу марки «Mazda 626», реєстраційний номер НОМЕР_3 - ОСОБА_1, на час настання події ДТП не був законним володільцем та правомірним користувачем відповідного т/з, у зв'язку із чим не є особою, відповідальність якої застрахована згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/0281864 від 13.08.2017.

Отримавши вказану вище відповідь та не погодившись зі змістом останньої, на адресу відповідача1 була скерована повторна заява про виплату страхового відшкодування із вимогою здійснити виплату грошових коштів в якості матеріальних збитків у розмірі 32 137,87 грн., а також витрати на проведення грошової оцінки збитків у розмірі 1 500 грн., проте до часу звернення до суду із відповідною позовною заявою відповідач1 відповіді на повторне звернення так і не надав.

Саме тому, позивач посилаючись на норми митного національного законодавства, а також на нормативно-правові акти міжнародного права, вважає незаконною відмову відповідача1 у виплаті страхового відшкодування, що стало підставою для його звернення до суду за захистом його майнових прав.

Враховуючи наведене, позивачем заявлені вимоги до вказаних вище відповідачів, які складаються із вартості матеріальних збитків у розмірі 32 137, 87 грн., 1 500 грн. витрат на проведення експертного дослідження, а також понесених позивачем витрат на розгляд зазначеної справи у розмірі 1 762 грн.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та просив про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідач1 у свою чергу пред'явлений позов не визнав, у відзиві на позовну заяву, підписаному представником останнього зазначено про те, що винуватець дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_1, який виступає співвідповідачем у зазначеній справі, на час настання події ДТП не був законним (правомірним) володільцем та правомірним користувачем забезпеченого транспортного засобу марки «Mazda 626», реєстраційний номер НОМЕР_3, у зв'язку із чим не може вважатися особою, відповідальність якої застрахована за полісом, укладеним з ПрАТ «УПСК».

Окрім того, зі змісту відзиву убачається, що на момент настання події ДТП, транспортний засіб марки «Mazda 626», реєстраційний номер НОМЕР_3 виступав забезпеченим транспортним засобом не лише за договором страхування із відповідачем1, а ще й за договором страхування, укладеним з ТДВ «СК «Мотор-Гарант», тому є необхідність у залученні останнього до участі у даній цивільній справі.

Також відповідачем1 зазначено, що враховуючи, що ліміт відповідальності однаковий для всіх страховиків, то розмір належного до виплати страхового відшкодування (у разі наявності для цього правових підстав) мав би бути розподіленим між двома страховиками таким чином, щоб кожним із перелічених страховиків мав би сплатити половину належного розміру страхового відшкодування за вирахуванням франшизи, передбаченої наявними полісами.

Щодо розміру заявлених позивачем вимог, відповідач1 вважає їх значно завищеними в силу того, що позивачем до заяви додано Звіт, у мотивувальній частині якого до суми збитку включена втрата товарної вартості у розмірі 5 690,12 грн., яка на думку останнього страховиком не відшкодовується.

До вказаного Звіту включена сума ПДВ, яка становить 20 відсотків від загальної суми матеріальних збитків. Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»…сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Також, особою, яка проводила оцінку матеріальних збитків не врахована наявна у полісі франшиза у розмірі 1 000 грн., яка не підлягала би стягненню з відповідача1, у разі наявності підстав для останнього.

Враховуючи наведене, відповідач1 просив відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог щодо останнього у повному обсязі. Також, представник останнього окремою заявою просив справу слухати у його відсутність, ухвалити рішення на підставі наявних у справі письмових документів (доказів).

Відповідач2 у свою чергу пред'явлений позов не визнав, у відзиві на позовну заяву, підписаному особою, яка має право підпису зазначено про те, що водієм транспортного засобу марки «Hundai Elantra», реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_3, яка по даній справі виступає в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, не було надано жодних документів, які б підтверджували правомірність керування вказаним т/з у момент настання події ДТП.

Окрім цього, страхувальник транспортного засобу марки «Mazda 626», реєстраційний номер НОМЕР_3 не повідомив страховика про те, що об'єкт уже застрахований, а з урахуванням того, що поліс № АМ/0281864, виданий ПрАТ «УПСК» був виданий раніше, що у своїй сукупності свідчить про нікчемність договору страхування. Укладеного з ТДВ «СК «Мотор-Гарант», із застосуванням положень передбачених ст.ст. 215, 216 ЦК України.

Враховуючи наведене, відповідач2 просив відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог щодо останнього у повному обсязі. Також, представник останнього окремою заявою просив справу слухати у його відсутність, ухвалити рішення на підставі наявних у справі письмових документів (доказів).

Відповідач3, будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду зазначеної справи, до суду для з'ясування його позиції та надання безпосередніх пояснень - не з'явився, про причини його неявки, суд необізнаний.

Моторно (транспортне) страхове бюро України, як третя особа, надала до суду письмові пояснення, підписані представником, зі змісту яких убачається, що страхове відшкодування має бути здійснене страховиком винуватця ДТП - ПрАТ «УПСК», в межах ліміту відповідальності за полісом про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності та на підставі Закону № 1961-ІV шляхом виплати страхового відшкодування, в разі звернення потерпілої особи до такого страховика, надання всіх необхідних документів для виплати страхового відшкодування та наявності підстав для виплати страхового відшкодування.

Також просила справу слухати у його відсутність, врахувати вказані пояснення під час розгляду відповідної цивільної справи.

ОСОБА_2, як третя особа, будучи повідомленою належним чином про час та місце розгляду зазначеної справи, до суду для з'ясування її позиції та надання безпосередніх пояснень - не з'явилась, про причини її неявки, суд необізнаний.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 10.09.2018 у зазначеній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено по ній підготовче судове засідання, з урахуванням великої завантаженості на головуючого у справі.

22.10.2018 на адресу Центрального районного суду м. Миколаєва від ПрАТ «УПСК» надійшов відзив на позовну заяву з додатками.

31.10.2018 на адресу Центрального районного суду м. Миколаєва від МТСБУ надійшли письмові пояснення з додатками.

02.11.2018 у судовому засіданні представником позивача подана заява про збільшення позовних вимог із додатком у вигляді уточненої позовної заяви.

06.12.2018 на адресу Центрального районного суду м. Миколаєва від ТДВ «СК «Мотор-Гарант» надійшов відзив на позовну заяву з додатками.

21.01.2019 у судовому засіданні представник позивача подав клопотання, в якому підтримав заявлені позовні вимоги та просив розглядати справу у його відсутність, а також надав до суду роздруківку правотворчої діяльності судів. Представник відповідача1 також подав заяву, в якій просив справу слухати в його відсутність, з урахуванням викладеного у відзиві, а також надав клопотання про приєднання до матеріалів справи копії письмового доказу з відповідним додатком.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 15.04.2018 біля 08.50 год. в районі будинку № 11 по вул. Чкалова в м. Миколаєві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Mazda 626», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_1, а також транспортного засобу марки «Hundai Elantra», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.05.2018, яка набрала законної сили 22.05.2018 водія ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у межах санкції відповідної статті.

Також судом встановлено, що водій іншого транспортного засобу - ОСОБА_2 через деякий час після настання події ДТП від 15.04.2018, відповідно до наявних страхових полісів, звернулась до відповідача1 та відповідача2 із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.

Окрім цього, на адресу відповідача1 від водія ОСОБА_2 надійшла заява про виплату страхового відшкодування, у відповідь на яку відповідач1 надав відповідь, якою відмовив у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що винуватець дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_1 на час настання події ДТП не був законним (правомірним) володільцем та правомірним користувачем забезпеченого транспортного засобу марки «Mazda 626», реєстраційний номер НОМЕР_3, у зв'язку із чим не може вважатися особою, відповідальність якої застрахована за полісом, укладеним з ПрАТ «УПСК»

Не погодившись із цим, ОСОБА_2 через свого представника повторно звернулась до відповідача1 із заявою про виплату страхового відшкодування, яку відповідач1 взагалі проігнорував та відповіді до теперішнього часу не надав.

Після цього, ОСОБА_2, будучи уповноваженою особою від ТзОВ МА «ІСМА», звернулась до ФОП ОСОБА_4 з метою оцінки механічних пошкоджень транспортного засобу марки «Hundai Elantra», реєстраційний номер НОМЕР_1 та в подальшому отримала Звіт про оцінку, відповідно до якого розмірі збитків вказаного вище автомобіля в результаті ДТП становить 32 137,87 грн. (включаючи суму ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування).

4. Висновки суду та норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Цивільним кодексом України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положення ст. 982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правову відповідальність забезпеченого транспортного засобу марки «Mazda 626», реєстраційний номер НОМЕР_3, було забезпечено Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/0281864, укладеним 12.08.2017 між ПрАТ «УПСК» та ОСОБА_5, яким встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 100 000 грн., франшиза 1 000 грн., строком дії до 12.08.2018 року, а також Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/2077131, укладеним 19.11.2017 між ТДВ «СК «Мотор-Гарант» та МВ «Vitalino Grupe», яким не зазначено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, а франшиза 1 000 грн., строком дії до 19.11.2018 року (отже ліміт відпоаідальності вважається судом таким, що встановлено діючим законодавством в галузі страхування обов'язкової цивільнохї відповідальності власників ТЗ).

Згідно з п. 33.1.4 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

На виконання вказаних вимог ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ОСОБА_2 15.04.2018 та 16.04.2018 звернулась до ПрАТ «УПСК» та до ТДВ «СК «Мотор-Гарант» із письмовими повідомленнями про вчинення дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу марки «Mazda 626», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_1, а також транспортного засобу марки «Hundai Elantra», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3

Згідно вимог п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 04.06.2018 ТзОВ МА «ІСМА» звернулось до ПрАТ «УПСК» із заявою про виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну автомобілю марки «Hundai Elantra», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 15.04.2018 внаслідок неправомірних дій водія транспортного засобу «Mazda 626», реєстраційний номер НОМЕР_3 - ОСОБА_1, який на підставі відповідної довіреності керував останнім.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

За даними Звіту № 284/06-18 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, складеного 28.06.2018 оцінювачем ФОП ОСОБА_4, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Hundai Elantra», реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 32 137,87 грн. (включаючи суму ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування) .

Згідно ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР від 07.03.1996 (надалі за текстом - Закон № 85/96-ВР) страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно зі ст. 16 цього Закону договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначенні строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується в разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначену у договорі грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Проаналізувавши норми вказаних вище статей ЦК України слід дійти висновку про те, що грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною третьою статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Саме до таких грошових зобов'язань належить укладені договори про надання послуг, оскільки вони установлюють ціну договору - страхову суму.

Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника, яким у цих правовідносинах виступає страховик.

При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за цим договором: на його або третьої особи користь страховик зобов'язаний здійснити страхове відшкодування.

Повертаючись до даного конкретного випадку слід враховувати наступне.

Так, уповноважена позивачем особа (третя особа) у строки, встановлені положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звернулась до страховиків із повідомленням про настання відповідного страхового випадку - події ДТП від 15.04.2018.

Оскільки вказаний страховий випадок настав протягом періоду дії відповідних договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховиків, то правомірність звернення із відповідними заявами, сторонами не оскаржується.

Поряд із тим, відповідачем1 ставиться під сумнів те, що винуватець дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_1 не був законним (правомірним) володільцем та правомірним користувачем забезпеченого транспортного засобу марки «Mazda 626», реєстраційний номер НОМЕР_3, у зв'язку із чим не може вважатися особою, відповідальність якої застрахована за полісом, укладеним з ПрАТ «УПСК».

З цією позицією суд не може погодитися, враховуючи нижчевикладене.

Так, якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (п. 2.2 Правил дорожнього руху України).

На підтвердження законності використання транспортного засобу марки «Mazda 626», реєстраційний номер НОМЕР_3 водієм ОСОБА_1, окрім зазначених у п. 2.2 ПДР України документів, до матеріалів справи додана довіреність, видана директором литовської компанії MB «Vitalino Grupe» - ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_1, строком дії до 03.02.2023. Зазначена довіреність повинна розглядатись судом в ракурсі Глави 68 ЦК України.

Серед повноважень, якими наділений водій вказаного вище транспортного засобу - ОСОБА_1 відповідно до цього договору, є «…довірена особа має право керувати, володіти, користуватись, розпоряджатись чи/або тимчасово використовувати вказаний транспортний засіб, вказаним громадянином, відповідно до п. 60 ст. 4 МК України».

Відповідно до ч.2 ст. 1000 ЦК України, встановлення строку дії такого доручення та територія дії може бути встановлен аза згодою сторін - отже зі змісту цієї норми слідує, що встановлення строку дії є правом, а не обов'язковою умовою дійсності договору. Крім того, відповідно до вимог ст. 204 ЦК України правомірність прравочину презюмується, отже договір є дійсним доти, доки його недійсність не встановлена судом або законом.

Відповідно до положень ст. 1003 ЦК України, у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Судом не береться до уваги посилання відповідача1 на те, що у зазначеній довіреності не має дати її видачі, адже останнє не відноситься до предмету розгляду зазначеної цивільної справи і не впливає на характер встановлених судом правовідносин.

Виходячи із вищевикладеного, суд доходить до висновку, що винуватець ДТП, він же водій транспортного засобу марки «Mazda 626», реєстраційний номер НОМЕР_3 - ОСОБА_1 на час настання події ДТП від 15.04.2018 був законним користувачем забезпеченого транспортного засобу, який у свою чергу застрахований відповідачами згідно із наявними Полісами.

Також суд констатує, що необхідною умовою виникнення обов'язку страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності осіб, які на відповідній правовій підставі володіють транспортними засобами, є настання страхового випадку (події, внаслідок якої завдано шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за договором).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала.

Згідно з ч. 2 та ч. 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст. 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 01.07.2014 № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону № 1961-IV).

Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі ст. 6 Закону № 1961-IV, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

У пункті 22.1 частини першої статті 22 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 37 Закону № 1961-IV визначено виключний перелік підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Такими підставами є:

- навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку; вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої ст. 41 цього Закону);

- невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;

- неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Такі висновки викладені у Постанові Першої палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2018 у справі № 643/8375/16-ц, провадження № 61-20426св18, які в силу ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховуються іншими судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Враховуючи все вищевикладене суд підкреслює те, що ПрАТ «УПСК» (відповідач1) безпідставно відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування, оскільки не вказало жодної підстави для такої відмови, передбаченої статтею 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Також є безпідставними твердження відповідача1 про те, що не підлягає відшкодуванню втрата товарної вартості у розмірі 5 690,12 грн., яка зазначена у Звіті № 84/06-18 від 28.06.2018, виходячи з такого.

Так, втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в Методицітоварознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду.

Нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли провадиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, якщо це впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, скла, шин тощо). Якщо ж у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується.

Показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу.

Тобто величина втрати товарної вартості нараховується в разі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюються як методами відновлення, так і методами заміни пошкодженої: деталі, складової одиниці чи комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської документації, усіх типів КТЗ (аналогічна правова позиція, висловлена у Постанові ВСУ від 16.12.2015 по справі № 6-760цс15).

Не погоджується суд з позицією, викладеною відповідачем1 у відзиві щодо відсутності правових підстав для відшкодування грошових коштів, витрачених на проведення дослідження.

З цього приводу слід зазначити, що ОСОБА_2, будучи уповноваженою особою, діючи на підставі довіреності від позивача, звернулась до ФОП ОСОБА_4 з метою визначення розміру збитків, завданих транспортному засобу позивача в результаті настання події ДТП від 15.04.2018.

Вказаною довіреністю від 01.04.2018, позивач уповноважив третю особу управляти, володіти, користуватися переданим транспортним засобом, проводити огляд та ремонт переданого транспортного засобу, мати право підпису від імені довірителя з питань розпорядження вищевказаним переданим транспортним засобом, користуватися іншими правами, що пов'язані з цією довіреністю. Вказані повноваження діють до 01.04.2019.

Саме тому, третя особа мала повний обсяг прав для звернення до оцінювача та оплати його послуг, в ракурсі наданих їй позивачем повноважень (Глава 68 ЦК України).

При цьому суд також враховує, що жодним з відповідачів не було направлено свого уповнаважного оцінювача для визначення суми збитку та страхового відшкодування, а жодних інших обгрунтованих доказів того, що сума збитку є меншою чи не відповідає дійсним обставинам справі - відповідачі суду не надали і на такі не посилалися.

Разом із тим, суд погоджується з позицією відповідача1 щодо відсутності будь-яких підстав у даному конкретному випадку за для відшкодування суми ПДВ у розмірі 5 289,55 грн., відповідно до Звіту № 84/06-18 від 28.06.2018.

Так, абзацом 2 пункту 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що в разі визнання страховиком вимог заявника обґрунтованими він має прийняти рішення про здійснення регламентної виплати. Якщо гроші на відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ з урахуванням зносу переказуються безпосередньо на рахунок потерпілої особи, її представника, сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства ПДВ.

Також є слушним є твердження відповідача1 про те, що сума відшкодування, яке стягується з останнього підлягає зменшенню на суму франшизи, яка відповідно до Полісу № АМ/0281864 від 12.08.2017, становить 1 000 грн., які у свою чергу підлягають стягненню з відповідача3, як з особи винуватця дорожньо-транспортної пригоди.

Також, не погоджується суд із твердженням, викладеним у відзиві відповідачем2 про те, що водій транспортного засобу марки «Hundai Elantra», реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_2 не було надано підтверджуючих документів на право керування відповідним автомобілем, оскільки як зазначалось вище, позивач 01.04.2018 уповноважив останню довіреністю на здійснення будь-яких дій, пов'язаних з експлуатацією відповідного транспортного засобу.

Також суд не може погодитися з твердженням відповідача2 про те, що Поліс від відповідача1 діяв раніше за Поліс, виданий відповідачем2 і тому за відсутності повідомлення від страхувальника про наявність першого, унеможливлює відповідальність з боку відповідача2, а тому договір страхування є нікчемним - яке взагалі є безпідставним.

З цього приводу слід зазначити, що відповідач2 не надав суду доказів щодо своєї необізнаності про наявність діючого Полісу від відповідача1.

Окрім цього, зі змісту листа МТСБУ № 7/1/31191 від 28.11.2016, який розповсюджено всім страховикам-членам МТСБУ (в тому числі й відповідачу2), убачається, що система ЦБД МТСБУ інформую страховика про існування інших договорів страхування, укладених щодо забезпеченого транспортного засобу, як при внесенні інформації про укладений договір страхування, так і при внесенні в систему інформації про реєстрацію страхової вимоги за полісом (а.с….).

Тобто з наведеного убачається, що відповідач2 вводить суд в оману щодо своєї необізнаності з приводу наявності Поліса, укладеного з відповідачем2, оскільки має урегульовану системою ЦБД МТСБУ можливість перевіряти вказану вище інформацію перед укладенням договору страхування з клієнтами, тим самим намагається уникнути відповідальності за результатами настання страхового випадку.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись нормами законодавства, діючого на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість вимог позивача щодо відшкодування на його користь, як особи потерпілої за наслідками вчинення дорожньо-транспортної пригоди, матеріальної шкоди, завданої пошкодженням належного йому на праві власності транспортного засобу, яка складає, відповідно до вимог позивача, розмір матеріального збитку, визначеного Звітом про оцінку вартості матеріального збитку у сумі 28 348,32 грн ( за вирахуванням суми ПДВ).

Рішенням ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 (заява № 4909/04, п. 58 Рішення) повторюється, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, п. 29).

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши приписи законодавства України та практику Верховного суду у спірних правовідносинах, надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

5. Розподіл судових витрат.

Ухвалюючи рішення, суд відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, зобов'язаний вирішити питання щодо розподілу судових витрат, понесених сторонами у справі. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати у зазначеній цивільній справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви до суду в сумі 1 762 грн.

У зв'язку з частковим задоволенням позову, судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню з відповідача1 та відповідача2 пропорційно до задоволених позовних вимог по 45 відсотків від суми сплаченого судового збору, що складає 792,90 грн. з кожного, а з відповідача3 - 10 відсотків, що складає 176,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 259-265, 273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Морського агентства «ІСМА» до Приватного Акціонерного Товариства «Українська пожежно-страхова компанія», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант», ОСОБА_1, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Українська пожежно-страхова компанія», (вул. Кирилівська, буд. 40, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ - 20602681) та з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант», (вул. Вересаєва, буд. 3, м. Запоріжжя, 69068, код ЄДРПОУ - 31154435) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Морського агентства «ІСМА» (вул. Космонавтів, буд. 81/12, м. Миколаїв, 54007, код ЄДРПОУ - 31268554) в якості страхового відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, грошові кошти у розмірі по 13 174,16 грн. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, 54038, РНОКПП - НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Морського агентства «ІСМА» (вул. Космонавтів, буд. 81/12, м. Миколаїв, 54007, код ЄДРПОУ - 31268554) 2000 грн матеріальної шкоди .

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Українська пожежно-страхова компанія», (вул. Кирилівська, буд. 40, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ - 20602681) та з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант», (вул. Вересаєва, буд. 3, м. Запоріжжя, 69068, код ЄДРПОУ - 31154435) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Морського агентства «ІСМА» (вул. Космонавтів, буд. 81/12, м. Миколаїв, 54007, код ЄДРПОУ - 31268554) судові витрати у розмірі по 792,90 грн. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, 54038, РНОКПП - НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Морського агентства «ІСМА» (вул. Космонавтів, буд. 81/12, м. Миколаїв, 54007, код ЄДРПОУ - 31268554) судові витрати у розмірі 176,20 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області протягом 30 днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гуденко О.А.

Повний текст рішення суду складено 31 січня 2019 року.