Ухвала суду № 79559571, 01.02.2019, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/802/18

Провадження № 2/386/30/19

УХВАЛА

про прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог

01 лютого 2019 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Фенюшиної Ю.Ю.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника позивача ОСОБА_2 про збільшення позовних вимог по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Голованівської центральної районної лікарні Кіровоградської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 06.08.2018 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ головного лікаря Голованівської центральної районної лікарні Кіровоградської області №316-К від 04 липня 2018 року «Про звільнення ОСОБА_1І.»; поновити її на роботі на посаді головної медичної сестри Голованівської центральної районної лікарні Кіровоградської області з 11 липня 2018 року; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, обрахованого без утримання прибуткового податку та інших обов’язкових платежів з 11.07.2018 по день ухвалення рішення суду; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 20 тис. грн. та судові витрати.

Ухвалою суду від 08.08.2018 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

01 лютого 2019 року представник позивача подала до суду письмову заяву про збільшення позовних вимог, в якій збільшуючи позовні вимоги, просить визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення позивача; поновити позивача на роботі з 11 липня 2018 року; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, обрахованого без утримання прибуткового податку та інших обов’язкових платежів з 11.07.2018 по 01.02.2019 в розмірі 40264 грн. 30 коп.; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 20 тис. грн. та судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні просила прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог та поновити строк подачі заяви. Зазначила, що строк подачі заяви про збільшення позовних вимог пропущено з поважних причин, оскільки лише 28.12.2018, тобто після першого судового засідання, ухвалою суду було витребувано довідку про заробітну плату відповідача за березень 2018 року, без якої неможливо було вирахувати розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв'язку з тим, що перед звільненням позивач останні два місяці не працювала, а тому при визначенні такого розміру мають братись до уваги наступні два місяці до звільнення, тобто березень-квітень 2018 року.

Позивач в судовому засіданні підтримала доводи свого представника та просила прийняти заяву про збільшення позовних вимог до розгляду.

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечував щодо прийняття заяви про збільшення позовних вимог, оскільки така заява подана з пропуском строку, встановленого п. 2 ч. 2 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), тобто до першого судового засідання, в яке позивач та її представник не з'явились без поважних причин; в порушення ст. 175 ЦПК України в заяві не зазначено ціну позову, тоді як зазначаються вимоги майнового характеру; представником позивача не надано письмове клопотання про поновлення строку для подачі заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_4 також заперечував щодо прийняття заяви про збільшення позовних вимог, оскільки така заява подана з пропуском строку, встановленого п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, а поважність пропуску строку подачі заяви представником позивача не обґрунтовано.

Розглянувши заяву про збільшення позовних вимог, суд прийшов до висновку про її прийняття, виходячи зі слідуючого.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 49 ЦПК України, у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

Частина перша ст. 127 ЦПК України визначає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Судом встановлено, що 28.12.2018 за клопотанням представника позивача судом постановлено ухвалу про витребування у відповідача копії наказу Голованівської центральної районної лікарні Кіровоградської області від 10.04.2018 №92/1 та довідки про заробітну плату ОСОБА_1 за березень 2018 року. Задовольняючи клопотання суд мотивував ухвалу необхідністю перевірки доводів позивача щодо неправомірності її звільнення та необхідністю отримання довідки про заробітну плату позивача за березень 2018 року, оскільки при звільненні їй було надано довідку про заробітну плату за останні два календарні місяці травень-червень 2018 року, тоді як після отримання розширеної довідки про заробітну плату за квітень-липень 2018 року, встановлено, що у травні та червні 2018 року позивач перебувала у відпустці. Судом встановлено, що строк подачі клопотання про витребування доказів представником позивача пропущено з поважних причин, оскільки після звернення до суду з позовом, виявлено неможливість позивачем та її представником самостійно отримати документи, які просить витребувати, на запит позивача відповідачем не надано такі документи. Крім того, перебування на лікуванні позивача та її представника, також є поважною причиною пропуску строку подачі клопотання.

У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку про наявність поважних причин пропуску строку подачі заяви про збільшення позовних вимог, оскільки до отримання витребуваної довідки про доходи позивача за березень 2018, тобто вже після першого судового засідання, яка надійшла до суду 04.01.2019, позивач та її представник не могли визначити розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про стягнення якого, заявляється в позові.

Разом з тим, судом враховуються також положення ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України, ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оплату праці" та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, згідно яких позивач має право заявляти вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, тобто до прийняття такого рішення судом, а тому вимоги про збільшення позовних вимог в цій частині є одним із способів позивача захисту своїх прав та мають бути прийняті до розгляду.

Твердження представника відповідача ОСОБА_3 про необхідність подачі письмової заяви про поновлення строку подачі заяви про збільшення позовних вимог є необґрунтованими, оскільки ні ст. 49 ЦПК України, ні ст. 127 ЦПК України, не вимагають подачі саме такої форми заяви, а тому суд вважає, що заявлена заява в усній формі є достатньою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку встановленого законом.

Також є безпідставними твердження представника відповідача ОСОБА_3 про обов'язковість зазначення у заяві про збільшення позовних вимог ціни позову, оскільки такі вимоги не встановлені п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України.

Представником позивача подано письмову заяву про збільшення позовних вимог з пропуском строку з поважної причини, до заяви додано квитанцію від 29.01.2019 року про направлення відповідачу рекомендованим листом копії заяви про збільшення позовних вимог, а тому заява підлягає прийняттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 49, 127, 258-261, 353 ЦПК України, суд –

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк подачі заяви про збільшення позовних вимог.

Прийняти до розгляду клопотання ОСОБА_2 про збільшення позовних вимог по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Голованівської центральної районної лікарні Кіровоградської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Гарбуз О. С.