Ухвала суду № 79559314, 01.02.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/3283/16-ц

провадження №4-с/489/11/19

УХВАЛА

Іменем України

01 лютого 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судового засідання Коденко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі – державний виконавець) про накладення штрафу

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою в якій просить скасувати постанову державного виконавця від 05.11.2018 про накладення на нього штрафу в розмірі 12468,06 грн. у звязку із заборгованість по аліментам, що виникла відповідно до виконавчого листа № 13-252, виданого Ленінським районним судом міста Миколаєва 29.08.2000, про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, який в подальшому було змінено в судовому порядку.

У судове засідання сторони виконавчого провадження та державний виконавець не з’явилися, до суду надали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, дослідивши матеріали скарги та наявні в справі докази, вважає, що скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно частини 2 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З аналізу наведених норм вбачається, що Законом № 1404-VІІІ встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо накладення штрафу, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ОСОБА_4 Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 320/7888/16-ц.

Оскільки ОСОБА_1 оскаржує постанову державного виконавця про стягнення штрафу, справа щодо оскарження такої постанови, в силу частини 2 статті 20 КАС України, підсудна окружному адміністративному суду.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що справа за скаргою ОСОБА_1 про оскарження постанови державного виконавця про стягнення штрафу не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У зв’язку з викладеним, провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця від 05.11.2018 про накладення штрафу підлягає закриттю в порядку, передбаченому пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд

ухвалив:

Провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 про скасування постанови державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 05.11.2018 серії ВП № 21074592 про накладення штрафу, закрити.

Роз’яснити, що відповідно до вимог частини 1 статті 256 ЦПК України, розгляд даної справи віднесено юрисдикції Миколаївського окружного адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду на протязі п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.В.Коваленко