Рішення № 79558377, 22.01.2019, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/547/18

Рішення 2/368/53/19

Іменем України

"22" січня 2019 р. Кагарлицький районний суд

Київської області в складі:

головуючого судді Кириченка В.І.

при секретарі Марчук Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про захист прав споживачів та стягнення банківського вкладу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду та просила визнати порушеними права ОСОБА_1 як споживача банківських послуг Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» та стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь ОСОБА_1 63000 гривень депозитного вкладу відповідно до Договору №717590/2014 банківського вкладу в національній валюті від 04.01.2014 року.

Мотивувала позов тим, що 04.01.2014р. між нею та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» було укладено договір №717590/2014 банківського вкладу в національній валюті.

В період дії Договору позивач надала, а ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» прийняв на зберігання грошові кошти в формі депозитного вкладу в загальній сумі 63000 гривень.

14.11.2014р., 18.11.2014 р. та 20.11.2014 р. ОСОБА_3 було знято грошові кошти в сумі 63175,40 гривень.

На підставі постанови Правління НБУ від 20.11.2014 р. №733/БТ «Про віднесення ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекціє Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.11.2014 р. було прийнято рішення №123 про запровадження з 21.11.2014 р. тимчасової адміністрації.

Після чого позивач виявила бажання повернути свій вклад по закінченні строку передбачених договором звернулась до ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» з проханням повернути свій депозитний вклад, тобто безпосередньо до юридичної особи, з якою укладався депозитний договір.

Тобто, після припинення дії депозитного договору позивач звернулася завчасно із письмовою заявою, в якій просила по закінченні строку дії депозитного договору повернути їй суму вкладу депозитного договору розмірі 63000 гривень згідно умов договору. Однак, у відповідь на звернення ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» відмовився повертати банківський вклад, посилаючись на те, що коштами позивача заволодів ОСОБА_3, який своїми шахрайськими діями зняв кошти з рахунку позивача, чим вчинив кримінальний злочин.

Таким чином, відповідач не виконав своїх зобов'язань за договорами, кошти не повернув.

Відповідно до частини першої ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною третьою статті 1058 Цивільного кодексу України визначено, що до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Таким чином, на відносини, пов’язані з виконанням умов укладеного між позивачем та Банком Договору, поширюються положення норм глав 71, 72 Цивільного кодексу України (статті 1046 - 1076), а також положення Договору, якими регулюються відносини з приводу здійсненого Позивачем банківського вкладу.

Відповідно до частини другої статті 1060 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. Таким чином вкладник за договором банківського вкладу №717590/2014 відповідно до статті 1060 Цивільного кодексу України вправі вимагати повернення здійсненого вкладу від Банку в будь-який момент, а Банк, отримавши відповідну заяву, повинен видати вклад у повному обсязі.

Відповідно до договору №717590/2014 банківського вкладу Банк був зобов’язаний видати Позивачу суму депозиту в день закінчення строку, визначеного договором.

У відповідності до вимог ст. 8 ЦПК України, суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних стр. 4 договорів, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Згідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності.

Керуючись положеннями ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Встановленим фактам відповідають правовідносини, які регулюються ст.ст. 15, 16, 626, 629, 638, 1058, 1060, 1061, 1074 ЦК України, відповідно до яких договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на установлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. За договором банківського вкладу одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплатити вкладникові таку суму та проценти на неї, встановлених договором. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту відсотки. Обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Ухилення відповідача від повернення вкладу є незаконною та безпідставною, оскільки відповідно до вимог статті 1066 ЦК України банк використовує кошти клієнта, гарантуючи його право безперешкодного розпорядження. Він не має права встановлювати непередбачені договором чи законом обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Оскільки стороною договору банківського вкладу є фізична особа, то відповідач не міг відмовити у видачі вкладу. Закон (стаття 1074 ЦК України) не допускає обмежень прав клієнта щодо розпорядження такого вкладу. Такі обмеження можливі лише у випадках, передбачених законом і на підставі судового рішення. Такий закон та будь-яке судове рішення стр. 5 станом на день звернення позивача до банку відсутні. Отже, дії Відповідача, направленні на ухилення від повернення Позивачу вкладу є протиправними.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.

Оскільки кожна з сторін грошового зобов’язання повинна повернути другій стороні в натурі все, що вона отримала на виконання цього правочину (зобов’язання) необхідно стягнути з відповідача на користь вкладника, тобто позивача, неповернутий вклад в сумі 63000 гривень.

Як було значено вище, ОСОБА_3 шахрайськими діями заволодів коштами, що знаходились на депозитному рахунку Позивача в сумі 63000 гривень. Проте, в даному випадку Позивач має право вимагати стягнення з Відповідача банківського вкладу, а не стягнення шкоди завданої ОСОБА_3, оскільки така шкода була завдана не позивачу, а ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк».

Такі вимоги Позивача узгоджуються з правовою позицією Верховного суду України висловлену в постанові від 06.04.2016 р. у справі №6-352цс16, в якій суд дійшов таких висновків.

З огляду на вищезазначене, суди дійшли помилкового висновку щодо спричинення шкоди діями працівника банку вкладнику, адже з моменту передачі грошових коштів уповноваженій особі банку саме банк є їх власником, а тому саме банку спричинена шкода вищезазначеним злочином.

Вкладник має право вимоги до банку про повернення вкладу за договором банківського вкладу з урахуванням нарахованих процентів згідно умов укладеного договору та застосуванням наслідків, передбачених договором та законом, у разі порушення банком своїх зобов’язань за договором.

В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_4 позов підтримав.

Відповідач – представник ПАТ «ВіЕйБі Банк» в судовому засіданні позов не визнав. Подав відзив в якому пояснив, що позовні вимоги не визнає з наступних підстав. 04.01. 2014 року на ім’я ОСОБА_1 була відкрита депозитна угода №717590/2014 на суму 22000 грн. В період дії депозиту позивачем здійснювалися поповнення та загальна сума депозиту становила 63000 грн.

13.11.2014 року депозитна угода була розірвана та кошти перераховані на поточний рахунок ОСОБА_1 З поточного рахунку у відділенні ПАТ «ВіЕйБі Банк» (м. Київ, вул. Васильківська,11/1) було знято грошові кошти через касу відділення, а саме:14.11.2014 року – 19175,40 грн., 18.11.2014 року – 20000 грн., 20.11.2014 – 24000 грн.

20.11.2014 року Правлінням Національного банку України було прийнято Постанову №733/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних», та виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 123 про запровадження з 21.11.2014 року тимчасової адміністрації.

Станом на 21.11.2014 року залишки коштів на рахунка ОСОБА_1 становили 194,32 грн. та 0,67 грн., тобто гарантована сума становить 194,99 грн., яка була отримана позивачем 19.01.2017 року.

Таким чином, Банком були виконані всі умови депозитної угоди з ОСОБА_1

Також, у позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що її коштами заволодів ОСОБА_5, який шахрайськими діями зняв кошти з рахунку позивача, чим вчинив кримінальний злочин. Тому , позивач вважає, що Банк повинен повернути їй кошти в сумі 63000 грн., які були начебто зняті ОСОБА_5 без її відому.

За результатами службового розслідування ПАТ «ВіЕйБі Банк» були встановлені ознаки шахрайських дій з боку колишнього працівника банку ОСОБА_5, у зв’язку з чим банк звернувся 07.06.2017 року із заявою про кримінальне правопорушення до органів поліції. 14.07.2017 року на підставі вказаної заяви було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110190000401 за попередньою правовою кваліфікацією – ч.1 ст. 190 КК України. На даний час досудове розслідування триває у Кагарлицькому відділенні поліції Обухівського відділу поліції ГУ НП в Київській області. Таким чином, на теперішній час досудове розслідування триває, що спростовує доводи позивача про те, що Банк не виконав умови ОСОБА_1 безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позов не визнав з підстав вказаних у відзиві на позов. Після перерви не з’явився в судове засідання і розгляд справи закінчено у його відсутність. У відзиві на позов вказав, що у спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними.

Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України».

Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Усі або частина повноважень Фонду, визначені Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд зазначає обсяг повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі.

Частиною четвертою статті 44 Закону передбачено, що Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону Фонд у семиденний строк з дня початку процедури ліквідації банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.

Статтею 47 визначено, що Уповноважена особа Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду) визначається виконавчою дирекцією Фонду. До неї застосовуються правила та вимоги, визначені статтею 35 Закону.

Рішення уповноваженої особи Фонду є обов'язковими для виконання працівниками банку, що ліквідується.

Порядок відшкодування Фондом гарантування коштів за вкладами встановлюється Законом № 4452-УІ та «Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №14 від 9.08.2012 року.

Відповідно до положень ст.27 вказаного Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами , а Фонд гарантування вкладів на підставі вказаного переліку формує та затверджує Загальний реєстр вкладників та відшкодовує кошти в розмірі вкладу. Але у вказаний перелік рахунків вкладників не включено рахунок позивача.

Стягнення коштів з банку, який перебуває у стані припинення, відповідно до висновків Верховного суду України, викладених у постанові від 20.01.2016 року у справі №6-2001цс15 є неможливим.

Судом встановлено слідуюче.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від

19.03.2015№188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від

20.03.2015№63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.02.2016 року №213 продовжений строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та повноваження ліквідатора ПАТ «ВіЕйБі Банк», провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків, ОСОБА_2 строком на два роки до 19.03.2018 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.02.2018 року №474 продовжений строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та повноваження ліквідатора ПАТ «ВіЕйБі Банк», провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами ОСОБА_2 строком на два роки до 19.03.2020 включно.

04.01. 2014 року на ім’я ОСОБА_1 була відкрита депозитна угода №717590/2014 на суму 22000 грн. В період дії депозиту позивачем здійснювалися поповнення та загальна сума депозиту становила 63000 грн. Вказана обставина визнається відповідачем - Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» ОСОБА_2

Відповідно до ст. 81 ч.1 ЦПК України представником вказаного відповідача не доведено, що вказаний депозитний договір було розірвано та припинено зобов’язання по договору, так як не повідомлено суд про конкретні підстави розірвання договору і не надано письмового підтвердження розірвання договору відповідно до положень ст.ст.651,653, 654 ч.1 ЦК України , так як позивач не визнає розірвання депозитного договору який укладався в письмовій формі.

Стаття 651 ЦК України передбачає:

1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

3. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим

Стаття 653 ЦК України передбачає:

1. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

2. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

3. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Стаття 1065 ЦК України передбачає:

1. Ощадний (депозитний) сертифікат підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (володільця сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав. Стаття

Відповідно до ст.26 ЗУ « Про гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено:

1. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов’язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов’язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

2. Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

3. Фонд гарантує відшкодування коштів за вкладом, який вкладник має в банку, що в подальшому реорганізувався шляхом перетворення, на тих самих умовах, що і до реорганізації.

4. Фонд не відшкодовує кошти:

1) передані банку в довірче управління;

2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень;

3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред’явника;

4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов’язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення);

5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - один рік до дня прийняття такого рішення);

6) розміщені на вклад власником істотної участі банку;

7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку;

8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов’язань;

9) за вкладами у філіях іноземних банків;

10) за вкладами у банківських металах;

11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

5. Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону.

6. У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті здійснюється в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день початку ліквідації банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

7. Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

Відповідно до ст.27 ЗУ « Про гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено:

1. Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

2. Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;

3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, що не виконане;

4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;

5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

3. Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур’єр" або "Голос України".

4. Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.28 ЗУ « Про гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено:

1. Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Відповідно до положень ст. 52 вказаного Закону та правового висновку Верховного Суду України у постанові від 21.12.2016 року у справі №333/4924/15ц задоволення вимог до банку здійснюється в порядку задоволення вимог кредиторів до банку та черговості, передбачених ст. 52 вказаного Закону і стягнення коштів з банку , який перебуває у стані припинення є неможливим.

Тобто, відповідно до положень ст.ст.26,27,28 ЗУ « Про гарантування вкладів фізичних осіб» позивач має право звертатись з вимогами, за наявності підстав, виходячи з положень Закону про необхідність складення переліку рахунків вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, а не з вимогами про стягнення коштів з банку.

Посилання позивача на правову позицію Верховного суду України висловлену в постанові від 06.04.2016 р. у справі №6-352цс16 є помилковим, так як у вказаній справі не було обставин про процедуру ліквідації банку.

Тому відмовити в задоволенні позову повністю.

Керуючись ст.ст. 651,653,654,1056 ЦК України, ст.ст.26,27,28 ЗУ « Про гарантування вкладів фізичних осіб», ст.ст.12, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд,-

вирішив:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273, 354 ЦПК України. Повний текст рішення складено 01.02.2019 року.

Суддя: В.І. Кириченко