Рішення № 79558353, 01.02.2019, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1674/18

Рішення 2/368/160/19

Іменем України

"01" лютого 2019 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кириченка В.І.

при секретарі Марчук Н.М.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду та просила визнати причини пропуску нею шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлої 12.12.2000 року, ОСОБА_3, поважними та встановити ОСОБА_1, 05.квітня ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подачі заяви нотаріусу про прийняття спадщини після померлої 12.12.2000 року, ОСОБА_3 та встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а саме, що ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_3.

Мотивувала позов тим, що 07.12.2000 року померла ОСОБА_3.

За життя ОСОБА_3 належала земельна частка (пай), яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Мир», розміром 3,76 умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі.

За життя ОСОБА_3 заповіт на майно, яке залишилось після неї, не складала.

Після смерті ОСОБА_3 із спадкоємців першої черги нікого не залишилось, оскільки дочка спадкодавця, ОСОБА_4, померла задовго до відкриття спадщини.

Оскільки ОСОБА_3 заповіту не складала, інших спадкоємців не залишилось, всю її спадщину успадкували онучки: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто Позивач.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, є спадкоємцями за правом представлення, оскільки їхня мати ОСОБА_4 померла раніше ще 1966 році.

Позивач у встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття частини спадщини ОСОБА_3

Однак, другий зі спадкоємців, а саме ОСОБА_5, померла 12 серпня 2001 року. Її спадкоємцями стали її діти: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, тобто відповідач, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, який також помер, 26 березня 2018 року.

Правнук ОСОБА_6 згідно з заявою про відмову від прийняття спадщини відмовляється від прийняття частки у спадщині та відповідно не заперечує про прийняття її позивачем.

На даний час звернувшись до нотаріальної контори для заведення спадкової справи, нотаріус пояснив, що нею пропущений строк на прийняття спадщини ОСОБА_3, про що було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Причини пропуску позивачем шестимісячного строку для прийняття спадщини наступні:

- Позивач після смерті ОСОБА_3 не подала вчасно заяву про прийняття спадщини, оскільки проживала в м. Києві, а померла - в селі Горохуватка Кагарлицького району. Відповідно спадщину необхідно було приймати за місцем відкриття, тобто в м. Кагарлик. Також Позивач вважала, що після померлої ОСОБА_3 спадкове майно отримала її інша онука, тобто, ОСОБА_5. А коли звернулась до нотаріальної контори, то їй роз’яснили, що вона мала звернутись із заявою про прийняття спадщини після баби протягом шести місяців після її смерті, тому строк на прийняття спадщини ним був пропущений та без його поновлення вона не може оформити спадщину.

Крім того, відсутність правових знань у позивача відносно законодавчих вимог щодо подачі заяви про прийняття спадщини у шестимісячний строк також призвело до пропуску цього строку.

Також, нотаріусом було відмовлено в оформленні спадщини, яка залишилась після ОСОБА_3, оскільки не було надано доказів родинних та інших відносин зі спадкодавцем, що виключає можливість стверджувати, що позивач та ОСОБА_3 є родичами. А саме було відсутнє свідоцтво про народження матері позивача, тим самим доньки ОСОБА_3, ОСОБА_8. У повідомленні відділу реєстрації актів цивільного, стану Головного Управління юстиції у Київській області на запит позивача було вказано, що в архіві актового запису про народження ОСОБА_9 по селі Горохуватка Кагарлицького району Київської області за 1938 рік не виявлено, по тій причині, що книги реєстрації актів про народження за 1935-1941 роки збереглися частково.

Враховуючи вищезазначені обставини, позивач не може прийняти та оформити спадщину своєї сестри, тому для отримання свідоцтва на право на спадщину виникла необхідність встановити родинні відносини між позивачем та ОСОБА_3.

В судовому засіданні позивач позов підтримала.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав.

Судом встановлено, що 07.12.2000 року померла ОСОБА_3.

За життя ОСОБА_3 належала земельна частка (пай), яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Мир», розміром 3,76 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі.

Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За життя ОСОБА_3 заповіт на майно, яке залишилось після неї, не складала.

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту. визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Після смерті ОСОБА_3 із спадкоємців першої черги нікого не залишилось, оскільки дочка спадкодавця, ОСОБА_4, померла задовго до відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1266 Цивільного кодексу України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Оскільки ОСОБА_3 заповіту не складала, інших спадкоємців не залишилось, всю її спадщину успадкували онучки: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто Позивач.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, є спадкоємцями за правом представлення, оскільки їхня мати ОСОБА_4 померла раніше ще 1966 році.

Позивач у встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття частини спадщини ОСОБА_3

Однак, другий зі спадкоємців, а саме ОСОБА_5, померла 12 серпня 2001 року. Її спадкоємцями стали її діти: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, тобто Відповідач, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, який також помер, 26 березня 2018 року.

Відповідно до ч. 1. ст. 1273 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом або за законом може , відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Правнук ОСОБА_6 згідно з заявою про відмову від прийняття спадщини відмовляється від прийняття частки у спадщині та відповідно не заперечує про прийняття її Позивачем.

На даний час звернувшись до нотаріальної контори для заведення спадкової справи, нотаріус пояснив позивачу, що нею пропущений строк на прийняття спадщини ОСОБА_3, про що було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

У зв’язку з тим, що позивачем було пропущено визначений законом шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої 07.12.2000 року ОСОБА_3, нотаріус позивачу відмовив у прийнятті заяви та порекомендував звернутись до суду для визначення додаткового строку на подачу заяви про прийняття спадщини згідно ст. 1-272 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Причини пропуску позивачем шестимісячного строку для прийняття спадщини суд вважає поважними, так як позивач після смерті ОСОБА_3 проживала в м. Києві, а померла - в селі Горохуватка Кагарлицького району, відповідно спадщину необхідно було приймати за місцем відкриття, тобто в м. Кагарлик. Також позивач вважала, що після померлої ОСОБА_3 спадкове майно отримала її інша онука, тобто, ОСОБА_5. А коли вона звернулась до нотаріальної контори, то їй роз’яснили, що вона мала звернутись із заявою про прийняття спадщини після баби протягом шести місяців після її смерті, тому строк на прийняття спадщини нею був пропущений.

Нотаріусом було відмовлено позивачу в оформленні спадщини, яка залишилась після ОСОБА_3, оскільки позивачем не було надано доказів родинних та інших відносин зі спадкодавцем, що виключає можливість стверджувати, що позивач та ОСОБА_3 є родичами. А саме було відсутнє свідоцтво про народження матері позивача, тим самим доньки ОСОБА_3, ОСОБА_8. У повідомленні відділу реєстрації актів цивільного, стану Головного Управління юстиції у Київській області на запит було вказано, що в архіві актового запису про народження ОСОБА_9 по селі Горохуватка Кагарлицького району Київської області за 1938 рік не виявлено, по тій причині, що книги реєстрації актів про народження за 1935-1941 роки збереглися частково.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про становлення фактів, що мають юридичне значення» відповідно до п. 1 ст. 273 ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.

Факт того, що позивач є онукою ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1, де матір’ю вказана ОСОБА_8, тобто донька ОСОБА_3, витягом з державного реєстру актів цивільного стану про народження сестри позивача ОСОБА_10

А тому позов слід задоволити.

На підставі ч.1 ст. 1223, ч. З ст. 1272 ЦК України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» та керуючись статтями 4, 174 - 175, 315 - 319 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати причини пропуску ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлої 12.12.2000 року, ОСОБА_3, поважними та встановити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подачі заяви нотаріусу про прийняття спадщини після померлої 12.12.2000 року, ОСОБА_3.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а саме, що ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_3.

Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України. Повний текст рішення складено 01.02.2019 року.

Суддя: В.І. Кириченко