Ухвала суду № 79555853, 31.01.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 336/7639/18

пр. № 2/336/1042/2019

УХВАЛА

Іменем України

31 січня 2019 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк О.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунальної установи «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Первинна профспілкова організація Комунальної установи «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, про визнання незаконними та скасування наказів,—

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 07.12.2018 року звернулась з позовом до КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, в якому просить визнати незаконним та скасувати накази КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради від 07.09.2018 року № 366 та від 12.11.2018 року № 463 про тимчасове переведення ОСОБА_1 з посади завідувачки відділення судово-медичної імунології на посаду лікаря судово-медичного експерта імунолога без її згоди.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Зарютіна П.В. від 11.12.2018 року провадження у справі було відкрите та призначене справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

05.01.2019 року представником відповідача адвокатом ОСОБА_2 заявлено відвід головуючому судді Зарютіну П.В. з підстав, вказаних у заяві.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15.01.2019 року заяву про відвід задоволено.

Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15.01.2019 року проведено повторний авторозподіл цивільної справи, після чого цивільну справу передано судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк О.І.

При ознайомленні з позовною заявою з’ясовано, що за своїми формою та змістом вона не в повній мірі відповідає положенням ст. 175 та ст. 177 ЦПК України, у зв’язку з чим підлягає залишенню без руху.

Статтею 175 ЦПК України встановлені вимоги до позовної заяви. Так, позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Статтею 134 ЦПК України вказано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи.

Статтею 177 ч. 4 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вказував Європейський суд з прав людини у рішенні «Креуз проти Польщі» за заявою № 28249/95 від 19.06.2001 «право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети.

Подана позивачем позовна заява нормам ЦПК України не відповідає.

Так, у відповідності до положень ст. 42, 46, 47, 48 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Здатність мати цивільні процесуальні права та обов’язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Натомість позивачем в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору зазначено Первинну профспілкову організацію Комунальної установи «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, яка не є юридичною особою, про що сама позивач вказує в позовній заяві, тож не може і бути окремим учасником справи.

Крім того, в позовній заяві відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

Позивачем вказано, що орієнтований розмір судових витрат становить 10000 гривень, однак, позивачем не вказано з яких саме витрат складається ця сума. Враховуючи, що у відповідності до положень ст. ст. 134, 177 ЦПК України в позовній заяві має міститись саме розрахунок суми судових витрат, тож зазначення загальної суми коштів не є достатнім. Позивачеві належить вказати які саме судові витрати вона понесла або очікує понести та зазначити орієнтовний розмір кожного різновиду судових витрат.

Також, позивачем при зверненні до суду з позовом не сплачено судовий збір, підстав для звільнення від сплати судового збору не зазначено.

У відповідності до положень ст. 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674 від 8 липня 2011 року від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі, зокрема, у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Оскільки ОСОБА_1 заявлено позовні вимоги, не віднесені законодавцем до пільгової категорії, тож позивачем має бути сплачений судовий збір на загальних підставах.

Стаття 6 ч. 3 Закону України «Про судовий збір» № 3674 від 8 липня 2011 року вказує, що у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру, а саме: 1. про визнання незаконним наказу КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради № 366 від 07.09.2018 року про тимчасове переведення ОСОБА_1 з посади завідувачки відділення судово-медичної імунології на посаду лікаря судово-медичного експерта імунолога без її згоди; 2. про скасування наказу КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради № 366 від 07.09.2018 року про тимчасове переведення ОСОБА_1 з посади завідувачки відділення судово-медичної імунології на посаду лікаря судово-медичного експерта імунолога без її згоди; 3. про визнання незаконним наказу КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради № 463 від 12.11.2018 року про тимчасове переведення ОСОБА_1 з посади завідувачки відділення судово-медичної імунології на посаду лікаря судово-медичного експерта імунолога без її згоди; 4. про скасування наказу КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради № № 463 від 12.11.2018 року про тимчасове переведення ОСОБА_1 з посади завідувачки відділення судово-медичної імунології на посаду лікаря судово-медичного експерта імунолога без її згоди.

Отже, за урахуванням того, що позов подано до суду у 2018 році, тож позивач має сплатити судовий збір за чотири вимоги немайнового характеру з розрахунку 704,80 гривень за кожну вимогу, в загальній сумі 2819,20 гривень.

Відповідно до ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків шляхом уточнення учасників справи, подання уточненої позовної заяви з дотримання вимог ст. 175 та ст. 177 ЦПК України, а також сплати судового збору.

Позивач має уточнити третю особу без самостійних вимог на предмет спору з урахуванням того, що сторонами та третіми особами у цивільній справі можуть виступати фізичні та юридичні особи.

В позовній заяві позивачеві належить вказати:

відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);

зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

Також позивачеві належить сплатити судовий збір в розмірі 704,80 гривень за кожну вимогу, загальна сума судового збору з урахуванням заявлених вимог становить 2819,20 гривень, надавши до суду платіжний документ на підтвердження сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 257ЦПК України, —

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунальної установи «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Первинна профспілкова організація Комунальної установи «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, про визнання незаконними та скасування наказів залишити без руху.

Надати позивачеві п’ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Надіслати копію ухвали позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.І. Дацюк

31.01.19