Ухвала суду № 79555724, 01.02.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1778/19

Провадження № 1-кс/344/1090/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2019 року м.Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., за участю секретаря Бухвак І.С., прокурорів Логінова В.О., Богачко О.О., підозрюваної ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши в судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42019090780000005 від 23.01.2019 року,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що 28.01.2019 року близько 20 год. 50 хв. офіцер відділення морально-психологічного забезпечення військової частини А4267 лейтенант ОСОБА_1, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та військовим начальником, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, маючи єдиний злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе, перебуваючи поблизу супермаркету «Велмарт», що знаходиться адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, 221, отримала від ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 300 дол. США, що відповідно до курсу валют визначеного Національним банком України станом на вказану дату становило 8345,2 грн., за забезпечення оформлення та укладення контракту про проходження військової служби військовослужбовцем строкової служби військової частини А4267 солдатом ОСОБА_4, в тому числі в районі проведення операції об’єднаних сил на території Донецької та Луганської областей, без фактичного його повернення до розташування військової частини та виконання обов’язків військової служби, без включення його до обліків особового складу, який вчинив правопорушення, та з подальшою видачею документів підтверджуючих його участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.

Вона ж, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та військовим начальником, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, маючи єдиний злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе, перебуваючи поблизу кафе «СушиЯ», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Георгія Кірпи, 3, повторно отримала від ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 1500 дол. США, що відповідно до курсу валют визначеного Національним банком України станом на вказану дату становило 41658,1 грн., за вжиття заходів щодо непритягнення військовослужбовця строкової служби військової частини А4267 солдата ОСОБА_4 до відповідальності за вчинене ним діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 408 КК України, чим вчинила одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища, вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

30.01.2019 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 3 ст. 368 КК України.

31.01.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 3 ст. 368 КК України.

Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрювана має змогу переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки остання розуміє, що обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який передбачено суворе покарання у виді позбавлення волі, а також через те, що підозрювана, будучи військовослужбовцем, систематично змінює своє фактичне місце перебування. Так, встановлено, що лейтенант ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина А4267). Однак, вказане місце реєстрації не являється постійним місцем проживання ОСОБА_1 Так, підозрювана може перебувати в розташуванні військової частини А4267, яка систематично змінює своє місце розташування, переміщаючись по різним військовим полігонам на території України, а також перебуваючи в зоні проведення операції об’єднаних сил. Також, підозрювана може перебувати у відрядженні чи у відпустці в інших містах України, що було підтверджено в ході проведення досудового розслідування, так як остання протягом даного тижня перебувала і в м. Коломия Івано-Франківської області і м. Київ, де тимчасово винаймала квартиру. Таким чином, лейтенант ОСОБА_1 не має постійного місця проживання. Підозрювана знаходиться на волі та має фактичну можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки деякі з них являються її підлеглими або ж співслужбовцями, з якими вона проходить військову службу в одній військовій частині. Про інших свідків ОСОБА_1 також відомо, у зв’язку із чим, перебуваючи на волі, вона може здійснювати вплив на них. Підозрювана має можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може не прибувати на виклики, посилаючись на різні нібито форс-мажорні чи поважні обставини, таким чином затягуючи хід досудового розслідування. Лейтенант ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, а саме нез’явлення на військову службу понад десять діб або дезертирство, так як остання проходить військову службу за контрактом, і у разі застосування до неї запобіжного заходу, не пов’язаного із триманням під вартою, остання зобов’язана продовжити проходження військової служби.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що лейтенант ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, реалізація якого супроводжувалась вчиненням дій корупційного характеру, поєднаних із вимаганням, що підриває авторитет Збройних Сил України та призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів слідства та суду, впливати на потерпілих та свідків, чинити перешкоди слідству шляхом спілкування з іншими особами, вчиняти дії для знищення речей та документів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу, а також враховуючи той факт, що застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є неможливим через специфіку проходження військової служби та відсутності в останньої постійного місця проживання..

Таким чином, до підозрюваної ОСОБА_1 доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден інший запобіжний захід не може забезпечити вирішення завдань кримінального процесу.

Враховуючи обставини кримінального провадження, із яких випливає, що лейтенант ОСОБА_1 вчинила дії, направлені на одержання неправомірної вигоди для себе, за вчинення в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене повторно, а також майновий та сімейний стан останньої, вбачається необхідність у разі обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Прокурори в судовому засіданні клопотання підтримали, посилаючись на викладені в ньому обставини, просили клопотання задовольнити.

В судовому засіданні захисник підозрюваної клопотання заперечив, оскільки вважають підозру за ч. 3 ст. 368 КК України не обґрунтованою, а наведені прокурором ризики - не доведеними, просив врахувати характеризуючі особу підозрюваної дані та, враховуючи застосувати запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрювана в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурорів, підозрювану та її захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

З матеріалів клопотання вбачається, що 30.01.2019 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 3 ст. 368 КК України.

31.01.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено ч. 1, ч. 3 ст. 368 КК України, зокрема відповідно до ч.3 ст. 368 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, в їх сукупності, а саме: протоколами огляду та вручення грошових коштів від 28.01.2019, 30.01.2019, протоколом огляду місця події від 30.01.2019, протоколом освідування від 30.01.2019, допитами свідків, а також іншими зібраними у провадженні доказами.

При цьому доводи захисника підозрюваної фактично зводяться до оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на предмет доведеності її вини, що не стосується питань даного судового розгляду.

Враховуючи наведене вважаю, що сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваної: переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, однак прокурором жодним чином не доведено наявність ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваної дані, її вік, стан здоров’я та майновий стан, міцність соціальних зв’язків, її репутацію, розлучена, має на утриманні неповнолітню дитину, працює та раніше не судима. Крім того, суд враховує, що підозрювана позитивно характеризується та є учасником бойових дій.

З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш мяких запобіжних заходів та обґрунтування обов'язків.

Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

В той же час обставини, які зазначені підозрюваною та її захисником, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання та відповідно для застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки такі не виключають наявність обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, суд враховує майной стан підозрюваного, практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, розмір неправомірної вигоди та матеріальний стан особи, дохід якої становить 10000гривень щомісячно.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обов’язків.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина А4267), запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 30 березня 2019 року включно.

Тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 48025 ( сорок вісім тисяч двадцять п”ять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрювану на строк до 30 березня 2019 року обов’язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну;

Роз’яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув’язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув’язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв’язку із внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону ОСОБА_5

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 01 лютого 2019 року.

Слідчий суддя Татарінова О.А.