Ухвала суду № 79555527, 29.01.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/20218/18

Провадження № 1-кс/344/91/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бабій О.М., з участю секретаря Орнат Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність ГУНП в Івано-Франківській області, яка полягає у не розгляді клопотання та зобов’язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області зі скаргою про:

визнання бездіяльності ГУНП в Івано-Франківській області неправомірною;

визнання обмеження його права ГУНП в Івано-Франківській області на ознайомлення з матеріалами справи незаконним і антиконституційним;

зобов’язання слідчі органи ГУНП в Івано-Франківській області задоволити клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, а у випадку відмови винести вмотивовану постанову;

зобов’язання ГУНП в Івано-Франківській області внести відомості у ЄРДР, порушити кримінальну справу відносно причетних осіб і провести розслідування в рамках кримінальної справи.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги скарги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник суб’єкта оскарження в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення заявника, дослідивши зміст скарги та додані до неї матеріали, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено частиною 1 статті 303 Кримінального процесуального кодексу України (надалі – «КПК України»).

Як встановлено слідчим суддею із пояснень скаржника, ним 06.07.2018 року було надіслано до Національної поліції України заяву в електронному вигляді про скоєння злочину передбаченого ч. 2 ст. 182 КК України (а.с.25). Скаржник стверджує, що по вказаній заяві його неодноразово викликали до Департаменту внутрішньої безпеки НП Івано-Франківської області для дачі пояснень, але згодом йому було повідомлено, що наведені факти не знайшли свого підтвердження.

На підтвердження обставин викладених у скарзі ОСОБА_1 надав до скарги скрін-копію звернення до Департаменту внутрішньої безпеки (а.с.25).

Заявником не надано слідчому судді доказів того, що він звертався із заявою про вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 182 КК України до ГУНП в Івано-Франківській області.

Заявник вказує, що щодо нього вчинено злочин відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 182 КК України.

Відповідно до ст. 182 КК України, незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, - караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, - караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

У своїй електронній заяві про вчинення злочину заявник не вказує, які саме незаконні дії вчинено щодо нього, ким, коли та яку істотну шкоду йому завдано.

За вказаною заявою, та заявами від 30.05.2018 року (яка адресована СБУ Управлінню в Івано-Франківській області), 20.06.2018 року, 18.08.2018 року ОСОБА_1 надано відповіді (а.с.4,23, 24,27, 28), із яких вбачається, що СВ Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, дільничним офіцером поліції Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області не встановлено підстав (не достатньо даних) для внесення відомостей до ЄРДР

Відповідно ж до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є предметом оскарження в порядку ст. 303 КПК України, полягає у невнесенні вказаними особами відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відомості, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.

При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомленні потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.

Згідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом.

Системний аналіз вищезазначених положень закону, дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне порушення.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), а якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.

Із заяви ОСОБА_1 від 06.07.2018 року не вбачається підстав для внесення відомостей до ЄРДР.

Відповідно до статті 221 КПК України слідчий, прокурор зобов’язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.

Під гайний М.Й. не є стороною кримінального провадження, відомості за його заявою від 06.07.2018 року не внесені до ЄРДР, а тому його вимога про надання йому для ознайомлення матеріалів кримінального провадження є безпідставною.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість скарги ОСОБА_1

Відповідно до ч. 3 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Керуючись ст.ст. 221, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя –

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність ГУНП в Івано-Франківській області, яка полягає у не розгляді клопотання та зобов’язання вчинити дії – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Бабій О.М.

Відповідно до частини 2 статті 376 КПК України повний текст ухвали суду оголошено 01 лютого 2019 року о 08 год. 40 хв.