Рішення № 79555168, 31.01.2019, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1694/18

Провадження № 2/288/174/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Нечипоренко М.І.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач) про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла його баба - ОСОБА_4.

Після смерті баби відкрилась спадщини до складу якої входить земельна частка (пай) члена КСП імені Чапаєва села Строків, Строківської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, розміром 3,87 в умовних кадастрових гектарах, яка належала померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) виданого 13 листопада 2018 року.

Батько позивача ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4, так як протягом шести місяців з дня смерті матері, вступив у фактичне володіння та управління спадковим майном, робив поточні та капітальні ремонти житлового будинку, обробляв земельну ділянку в селі Строків по вулиці Шевченка, Попільнянського району, Житомирської області.

ІНФОРМАЦІЯ_5 року батько позивача ОСОБА_5 помер.

За життя спадкових прав батько після смерті своєї матері не оформив, що підтверджується відсутністю спадкової справи заведеної після смерті баби ОСОБА_4 в Спадковому реєстрі.

Позивач прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_5 шляхом постійного проживання разом з ним на час відкриття спадщини.

Іншим спадкоємцем першої черги який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 є його дружина, мати позивача - ОСОБА_3.

Звернувшись до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну частку (пай) після смерті батька, позивач отримав відмову в зв'язку з тим, що сертифікат на право на земельну частку (пай), що підтверджує право спадкодавця на спадкове майно виданий після смерті спадкодавця, а саме: 13 листопада 2018 року.

Вартість земельної частки (паю) складає 139 434 гривні 13 копійок.

Позивач просить визнати за ним право на земельну частку (пай) члена КСП імені Чапаєва село Строків Строківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, розміром 3,87 в умовних кадастрових гектарах, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Позивач в підготовче судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив справу розглядати без його участі та судові витрати покладає на себе.

Представник позивача в підготовче судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в підготовче судове засідання не заявилась, надала до суду заяву в якій просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги визнає.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого 04 липня 2018 року Попільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, про що складений відповідний актовий запис № 1.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 11 листопада 1965 року районним бюро ЗАГС м. Сквира Київської області, батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказані ОСОБА_5 та ОСОБА_3, запис № 204.

Архівною довідкою № П/1171 від 16 квітня 2018 року Державного архіву Житомирської області Житомирської обласної державної адміністрації визначено, що у книзі реєстрації актових записів про народження по селу Строків, Попільнянського району за 1937 рік зазначено, що ОСОБА_3 у документі» народився 29 січня «так у документі» 1937 року. Запис реєстрації № 9 від 31 січня 1937 року. Батько: ОСОБА_6 «так у документі», 29 років, українець. Мати: ОСОБА_4 «так у документі», 28 років, українка.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, виданого 22 березня 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Сквирського районного управління юстиції Київської області держави Україна, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 67.

Як вбачається з Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4 виданого 13 листопада 2018 року, ОСОБА_4, яка проживає в АДРЕСА_1, на підставі рішення Попільнянської РДА від 28 жовтня 1996 року № 287 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП імені Чапаєва, розміром 3,87 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Вартість земельної частки (паю) становить 17 360 гривень 00 копійок. Сертифікат зареєстровано 13.11 2018 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 402.

Відповідно до довідок № 293 від 13 липня 2018 року та № 369 від 09 жовтня 2018 року Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка села Строків, Попільнянського району, Житомирської області, постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 року, після її смерті, протягом 6-ти місяців після смерті її внук ОСОБА_2 вступив у фактичне володіння та управління спадковим майном, а саме: робив поточні та капітальні ремонти житлового будинку по вулиці Шевченка, який належав померлій, обробляв земельну ділянку, чим фактично прийняв спадщину.

Згідно Витягів зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) виданих 26 листопада 2018 року та 23 січня 2019 року приватним нотаріусом, у Спадковому реєстрі інформація щодо спадкової справи після смерті ОСОБА_4 та після смерті ОСОБА_5, відсутня.

Як вбачається з повідомлення № 6-0.31-1316/116-18 від 05 жовтня 2018 року Відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, згідно «Документації по паюванню земель, переданих у колективну власність КСП ім.. Чапаєва, с. Строків, Строківської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області», державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_5 виданого колективному сільськогосподарському підприємству ім. Чапаєва, с. Строків, Попільнянського району, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності за № 1 від 17.05.1995 року, ОСОБА_4 включена до списків громадян - КСП ім. Чапаєва, які право на отримання земельної частки (паю). Розмір земельної частки (паю) по реформованому КСП ім. Чапаєва становить 3,76 умовних кадастрових гектарів. Вартість земельної частки (паю) на час видачі сертифікатів 26.06.1995 року становила 16 555 гривень 00 копійок. З урахуванням коефіцієнтів індексації становить 139 434 гривні 13 копійок.

Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області від 26 листопада 2018 року ОСОБА_2 відмовлено у оформлені спадкових прав та у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказану земельну частку (пай) по реформованому КСП ім. Чапаєва після смерті баби ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, так як Сертифікату на право на земельну частку (пай) видано після смерті спадкодавця, а тому земельна ділянка, як спадкове майно, на момент відкриття спадщини спадкодавцю не належала.

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6, виданого 25 січня 1965 року Малоєрчиківською сільською радою Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 з 03 січня 1965 року перебували в зареєстрованому шлюбі, запис за № 2.

Довідкою № 5 від 04 січня 2019 року Попільнянської селищної ради село Строків Попільнянського району Житомирської області передбачено, що після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року, протягом 6-ти місяців після смерті, її син ОСОБА_5 вступив у фактичне володіння та управління спадковим майном, а саме: робив поточні та капітальні ремонти житлового будинку по вулиці Шевченка, який належав померлій, обробляв земельну ділянку, чим фактично прийняв спадщину.

Відповідно до довідок № 2015 та № 2025 від 20 липня 2018 року Сквирської міської ради, згідно прибудинкової книги ОСОБА_5 був прописаний та проживав разом з ОСОБА_3 та з ОСОБА_2 в АДРЕСА_3, до дня смерті, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 року та вони вели спільне господарство.

Як вбачається з роз'яснення № 41/01-16 від 18 січня 2019 року Сквирської районної державної нотаріальної контори Київської області, ОСОБА_2 відмовлено у оформлені спадкових прав і у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність документів, що підтверджують право власності ОСОБА_5 на будь-яке майно.

Статтею 131 Земельного Кодексу України вказано, що громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно п. «а» ч. 3 статті 152 Земельного Кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Указом Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» визначено, що право на земельний пай мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами цього підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Відповідно до частини 3 Указу Президента України № 666/94 від 10.11.1994 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», право на земельну частку (пай) є об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному вираженні.

Частиною 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно абзацу 2 п.1 Перехідних положень Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 року рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Згідно статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі - продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Статтями 1216, 1218 Цивільного Кодексу України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Таким чином, цивільні права та обов'язки спадкодавця, у тому числі право власності на річ, можуть переходити у спадщину.

Відповідно до частини 5 статті 1268 Цивільного Кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцям з часу її відкриття.

Згідно частини 1 статті 1297 Цивільного Кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Зазначені обставини у їх системному зв'язку свідчать, що є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_2 права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Керуючись Указом Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»; Постановою Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»; статтями, 131, 152 Земельного Кодексу України; статтям 373, 374, 386, 392, 1216-1218, 1220-1221, 1223, 1225, 1235, 1268-1270, 1297 Цивільного Кодексу України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 189-200, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право на земельну частку (пай) члена КСП імені Чапаєва село Строків Строківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, розміром 3,87 в умовних кадастрових гектарах, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник