Рішення № 79554713, 31.01.2019, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/2553/18

провадження №2/283/130/2019

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

31 січня 2019 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2018 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Малинського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що 27.05.2010 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (з 21.05.2018 року - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк") та ОСОБА_2 (надалі - відповідач) було укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого останньому було надано кредит на загальну суму 1000,00 гривень з процентами за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік в межах встановленого ліміту кредитування на платіжну картку з кінцевим строком повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач свої зобов’язання не виконав, істотно порушивши умови договору, внаслідок чого станом на 31.10.2018 року заборгованість перед позивачем становить 13017,25 грн.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов про стягнення заборгованості до суду не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд за одночасним існуванням зазначених обставин ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, про що не заперечив позивач.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про наступне.

Встановлено, що між сторонами 27.05.2010 року укладено кредитний договір б/н, за яким ПАТ КБ «Приватбанк» зобов’язувався надати грошовий кредит у сумі 1000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків на умовах та в строки, визначених в умовах та правилах надання банківських послуг до повного погашення кредиту, а ОСОБА_2 – погашати заборгованість за кредитом, зі сплатою відсотків, комісій, що передбачені договором.

Свої зобов’язання за договором відповідач виконував неналежним чином, порушуючи графік розрахунків, внаслідок цього станом на 31.10.2018 року, утворилась заборгованість, яка згідно наданого розрахунку позивача, становить 13017,25 грн., а саме:

- Заборгованість по кредиту – 203,50 грн.;

- Сума заборгованості відсотків за користування кредитом – 1123,68 грн.;

- Сума заборгованості по комісії та пені за користування кредитом - 10594,01 грн.,

а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 596,06 грн. (процентна складова).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 527 ЦК України визначає, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 13 та ст. 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, у задоволенні вимог про стягнення штрафу (фіксована частина) - 500 грн. та 596,06 грн. (процентна складова) слід відмовити, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання. Оскільки умови договору передбачають різні види цивільно-правової відповідальності (пеню та штраф) за несвоєчасне погашення заборгованості (за порушення строків внесення платежів), то одночасне застосування таких заходів відповідальності свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, а тому вимоги щодо стягнення штрафу задоволенню не підлягають.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1613,63 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 23, 76, 81, 258, 259, 263,265,280,289 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 1050- 10561 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

позовні вимоги АТ КБ "Приватбанк" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (р/р 29092829003111, МФО 305299, код 14360570) 11 921 (одинадцять тисяч дев'ятсот двадцять одну) гривню 19 копійок заборгованості за кредитним договором б/н від 27.05.2010 року та сплачений судовий збір по справі 1613,63 грн., а всього 13 534 (тринадцять тисяч п'ятсот тридцять чотири) гривні 82 копійки.

В решті вимог позову відмовити.

Позивач може оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя